Шоломинь

село Шоломинь
Герб Шоломиня Прапор Шоломиня
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Тер. громада	Давидівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46060090230010616
Облікова картка	Шоломинь
Основні дані
Засноване	1486
Населення	793
Площа	1,31 км²
Густота населення	605,34 осіб/км²
Поштовий індекс	81158[1]
Телефонний код	+380 3230[2]
Географічні дані
Географічні координати	49°44′20″ пн. ш. 24°11′20″ сх. д. / 49.73889° пн. ш. 24.18889° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	263 м[3]
Водойми	річка Горожанка
Місцева влада
Адреса ради	81156, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Звенигород
Карта
Шоломинь
Шоломинь
Мапа
Шоломинь у Вікісховищі

Шоломинь (інша назва — Шоломия) — село в Україні, у Давидівській сільській територіальній громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада. Населення становить 760 осіб - 2024 рік.^[4]

Селом тече річка Горожанка.

Герб: У синьому полі золоте колесо з воза, з боків і знизу від нього 3 срібні стоси солі, у золотій частині три сині шоломи.

Герб і прапор села Шоломинь затверджено рішенням Звенигородської сільської ради №58 від 22 липня 2003 року. Автор проекту — А. Гречило.

Символи підкреслюють історичне значення поселення як центру солеваріння (топки) та торгівлі (колесо). Три шоломи асоціюються з назвою села (тому герб є промовистим) та позначають його розміщення поблизу княжого Звенигорода.

Перша згадка про село належить до XV століття і датується 29 січня 1486 року В документі йдеться про те, що краківський воєвода Ян Амор Юніор з відомого в Польському Королівстві роду Тарновських, дарує корчму римо-католицькому костелу в Старому Селі^[5]. Щонайменше, вже у 1515 році (за податковим реєстром) Шоломия належала сину цього магната, теж Яну–Амору. У 1553 році село як шлюбний посаг в складі старосільських маєтків перейшло у власність іншого відомого магната і князя Великого князівства Литовського Костянтина–Василя Острозького, який одружився з Софією Тарновською. Згодом селом володіли пани Заславські, нащадки з роду Острозьких^[6].

Станом на 1578 рік в селі проживали 13 сімей загородників та 10 комірників, але про повнонадільних селян-кметів не зазначено. Натомість уже в реєстрі 1609 року згадано, крім 3 загородників, кметів і 10 халупників^[7].

У XVII столітті Шоломия зазнала сильного спустошення внаслідок татарських набігів 1626 та 1629 років і, зокрема, у 1648 році, під час Хмельниччини. За реєстром 1600 року податок з села становив 23 злотих 18 грош, у 1609 році — 9 злотих 23 гр. (причина невідома), а 1649 року — узагалі 2 злотих^[6].

У 1854 — 1918 рр. у складі Бібрського повіту (Австро-Угорщина)^[8].

У 1939 році в селі мешкало 940 осіб (810 українців греко-католиків, 55 українців римо-католиків, 30 поляків, 35 польських колоністів міжвоєнного періоду і 10 євреїв)^[9].

Одна із місцевих вулиць, Вишенька, походить від назви однойменного села на Яворівщині, мешканці якого були переселені сюди після створення там військового полігону у 1940 році^[10].

У ніч з 10 на 11 червня 1944 року лісовими частинами Армії Крайової чисельністю близько 100-120 осіб було вчинено різанину в селі, загинуло від дев’яти до кількох десятків селян.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Давидівської сільської територіальної громади^[11].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Пустомитівського району, село увійшло до складу новоствореного Львівського району^[12].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису^[13]:

У селі є дві церкви — дерев'яна церква святого пророка Іллі, збудована у 1889 році^[14] та Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ), а також два цвинтаря. Настоятель парафії — о. Зіновій Завидівський. Крім цього є пам'ятники Тарасу Шевченку та Любі Гайовській.

У селі функціює середня школа І-ІІІ ступенів імені Гайовських, дитячий садок, бібліотека.

Народилися:

• о. Олександр Радикевич (1828 — 24 жовтня 1893, Шоломия) — парох села, посол Галицького сейму 4-го скликання^[15].
• Коцко Адам (23 грудня 1882 — 1 липня 1910, Львів) — діяч українського студентського руху в Галичині, борець за український університет у Львові.
• Лоба Михайло Миколайович — доктор медичних наук, професор, з 1995 очолював львівську організацію Українського лікарського товариства.

• Лаба В. Історія села Шоломия. — Львів, 1997. — 72 с.
• І. Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с.

• Облікова картка^{[недоступне посилання з травня 2019]}