Шлямарка
| Шлямарка | |
|---|---|
| 50°40′56″ пн. ш. 29°09′16″ сх. д. / 50.682222° пн. ш. 29.154444° сх. д. | |
| Витік | с. Потіївка |
| • координати | 50°36′12″ пн. ш. 28°56′36″ сх. д. / 50.60333° пн. ш. 28.94333° сх. д. |
| Гирло | Візня |
| • координати | 50°40′56″ пн. ш. 29°09′16″ сх. д. / 50.68222° пн. ш. 29.15444° сх. д. |
| Країни: | |
| Регіон | Житомирська область |
| Довжина | 25 км |
| Площа басейну: | 178 км² |
| Притоки: | Драниця, Киянський (праві) |
![]() | |
Шляма́рка — річка в Україні, в межах Житомирського, Коростенського районів Житомирської області, права притока річки Візні (басейн Тетерева).
Довжина 25 км. Площа басейну 178 км². Похил 1,9 м/км. Річкова долина завширшки до 2,5 км, завглибшки до 15 м. Заплава двостороння, завширшки до 200 м, частково заболочена. Річище слабкозвивисте, його ширина до 5 м. Споруджено ставки, використовується на господарські потреби.
Починається біля с. Потіївка.
Походження назви
Річка отримала назву під прізвища селялина Шлямара, який мешкав у селі Чайківка[1].
Примітки
- ↑ Під назвою Шлямарка / В. Кисиленко // Зоря Полісся. — 2025 — 28 березня
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.[сторінка?]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 625 (Шлямарка № 2)
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 91. — (№ 1507).
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
