YaChudo

Шишабангма

Переглядів: 0. Оновлено 03.11.2026.

Шишабангма
Гора Шишабангма (Головна вершина — ліворуч)
Гора Шишабангма (Головна вершина — ліворуч)
Гора Шишабангма (Головна вершина — ліворуч)
28°21′ пн. ш. 85°47′ сх. д. / 28.350° пн. ш. 85.783° сх. д.
Країна  КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
Регіон Тибет
Розташування КНР КНР
Система Гімалаї
Тип гора Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота 8027 м[1 1][1][2] (14-те місце)
Висота відносна 2897 м[3] (111-те місце)
Ізоляція 91,25 км → Чо-Ойю (8201 м)[4]
Перше сходження 2 травня 1964 року
Шишабангма. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Шишабангма
Шишабангма
Шишабангма (Китайська Народна Республіка)
Мапа
CMNS: Шишабангма у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шишабангма[5] (також поширена назва Ши́ша-Па́нгма, санскритом — Ґосаінтан («священне місце»), китайською звучить як Госаінтан; кит.: 希夏邦马峰, Xīxiàbāngmǎ Fēng) — чотирнадцята за висотою гора світу, найнижча серед восьмитисячників (8027 м[6]).

Основні відомості

З тибетської мови назва гори перекладається, як «вершина над трав'яною долиною». Китайська назва фонетично повторює тибетську. Назва гори на санскриті — Ґосаінтан, що означає «священне місце».

Шишабангма розташована у Тибеті, за кілька кілометрів від кордону з Непалом. Це єдиний восьмитисячник, який повністю розташований на території Китаю. Доступ іноземців у цей район тривалий час був дуже обмеженим.

Перше сходження на вершину здійснила 2 травня 1964 року китайська експедиція на чолі з Сю Цзином. Таким чином, Шишабангма стала останнім восьмитисячником, що підкорився альпіністам. Перше зимове сходження здійснили Пйотр Моравскі та Сімоне Моро 14 січня 2005 року.

Гора вважається однією з найпростіших для сходження серед восьмитисячників: її базовий табір найвищий (5000 м) і до нього можна дістатися на автівках. Однак під час спроб її підкорення загинув 31 альпініст[1 2].

Див. також

Коментарі

  1. ↑ Гора має дві вершини. Добре відома Центральна (8013 м), на яку здійснюється більшість сходжень. Однак до заліку «14 восьмитисячників» альпіністам враховують лише сходження на Головну вершину (8027 м)
  2. ↑ Дані наведені станом на травень 2018 року.

Примітки

  1. ↑ Шиша-Пангма 8013 м. Памяти Терзыула. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 січня 2011. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |work= (довідка) (рос.) (англ.)
  2. ↑ 8000er Geographical Table. Explorersweb.com. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 13 січня 2011.(англ.)
  3. ↑ High Asia II: Himalaya of Nepal, Bhutan, Sikkim and adjoining region of Tibet. Peaklist.org. Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 29 травня 2014.
  4. ↑ Shishapangma, China (англ.). Peakbagger.com. (2004–11–01). Процитовано 30 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  5. ↑ Словарь географических названий зарубежных стран[недоступне посилання з серпня 2019]
  6. ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. С. 267.

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).