Ширін Нешат
Ширін Нешат (англ. Shirin Neshat, 26 березня 1957, Казвін) — іранська фотохудожниця і кінорежисерка, живе і працює в США.
Біографія
Дочка лікаря і домогосподарки, зростала у вестернізованій сім'ї.[11] Навчалася у Тегерані у католицькій школі.[12] У 1979 році приїхала до Лос-Анджелеса вивчати історію мистецтва. Іранська революція зробила її емігранткою, відвідати батьківщину вона зуміла тільки у 1990 році. Світову популярність принесла серія фотографій «Жінки Аллаха» (1994—1997). У 2001 році зняла з Філіпом Глассом фільм «Passage».[13] Постійно співпрацює з іранською композиторкою і вокалісткою Сусаною Дейхім.
Твори
- The Women of Allah (1993-1997, серія фотографій)
- Turbulent (1998, відео-інсталяція)
- Rapture (1999, відео-інсталяція)
- Soliloquy (1999, відео-інсталяція)
- Fervor (2000, відео-інсталяція)
- Passage (2001, відео-інсталяція, з Ф. Ґлассом)
- Logic of the Birds (2002, подання, С. Дейхім)
- The Last Word (2003, відео-інсталяція)
- Mahdokht (2004, відео-інсталяція)
- Zarin (2005, відео-інсталяція)
- Munis (2008, відеофільм)
- Faezeh (2008, відеофільм)
Персональні виставки
- 1996 — Мистецький центр сучасного мистецтва, Фрайбург.
- 1998 — Turbulent. Музей американського мистецтва Уїтні
- 1998 — Галерея Тейт, Лондон
- 1998 — Європейський дім фотографії, Париж
- 1999 — Rapture. Художній інститут Чикаго; Художній музей, Бонн
- 2000 — Художній музей, Даллас
- 2001 — Музей сучасного мистецтва, Монреаль
- 2002 — Замок Ріволі, Турин
- 2003 — Музей сучасного мистецтва, Х'юстон
- 2005 — Shirin Neshat: Women without Men and Other Works. Нова національна галерея, Берлін
Визнання
- Відеофільми «Turbulent» (1998) і «Rapture» (1999) були нагороджені премією на XLVIII Венеціанської бієнале.
- Фільм Ширін Нешат «Жінки без чоловіків» (по однойменній книзі Шахрнуш Парсіпур) отримав премію «Срібний Лев» Венеціанського МКФ за режисуру (2009).
- Медаль Гете (2019)
Література
- Shirin Neshat. Milano: Edizioni Charta, 2002
- Shirin Neshat. Göttingen: Steidl, 2005
- Zanganeh L. A. Women Without Men? Shirin Neshat// Zanganeh L. A. My sister, guard your veil; my brother, guard your eyes: uncensored Iranian voices. Boston: Beacon Press, 2006
- Morin F., Choron-Baix C. Shirin Neshat: games of desire. Milano: Charta, 2009
Примітки
- ↑ https://www.bbc.com/persian/iran/2010/07/100730_l13_hard_talk_shirin_neshat.shtml
- ↑ а б https://www.thebroad.org/art/shirin-neshat
- ↑ а б https://www.artsy.net/article/artsy-editorial-shirin-neshat-path-art-school-outcast-contemporary-art-icon
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ Artists + Artworks
- ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
- ↑ https://collections.carlos.emory.edu/people/22305/
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ art newspaper
- ↑ https://www.ft.com/content/f6f1ea96-33c4-42d6-bfc6-b9a2c5be9bb8
- ↑ Mackenzie, Suzie (21 липня 2000). An unveiling. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 16 лютого 2023.
- ↑ Between two worlds: an interview with Shirin Neshat.(Interview)(Cover Story) - Feminist Studies | HighBeam Research. web.archive.org. 11 травня 2013. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 16 лютого 2023. [Архівовано 2013-05-11 у Wayback Machine.]
- ↑ The Great Divide - TIME. web.archive.org. 9 січня 2012. Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 16 лютого 2023. [Архівовано 2012-01-09 у Wayback Machine.]
Посилання
- Фотографії on line
- time.com (англ.)
- Ширін Нешат на сайті IMDb (англ.)
- Василина Аллахвердієва. [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.] Загадка Ширін Нешат [Архівовано 23 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ширін Нешат на сайті Aroundart.ru
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).