YaChudo

Широколанівка

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

село Широколанівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район Миколаївський район
Тер. громада Степівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA48060310160055169
Облікова картка с. Широколанівка, Миколаївська область, Миколаївський район 
Основні дані
Засноване 1802
Населення 1833
Площа 3,494 км²
Густота населення 524,61 осіб/км²
Поштовий індекс 57063
Телефонний код +380 5163
Географічні дані
Географічні координати 47°10′3″ пн. ш. 31°26′1″ сх. д. / 47.16750° пн. ш. 31.43361° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		55 м
Водойми річка Березань
Місцева влада
Адреса ради 57107, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Степове, вул. Козацька, 1а
Карта
Широколанівка. Карта розташування: Україна
Широколанівка
Широколанівка
Широколанівка. Карта розташування: Миколаївська область
Широколанівка
Широколанівка
Мапа
Мапа

CMNS: Широколанівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Широколані́вка (в минулому — Ландау, Ландава, Карла Лібкнехта[1][2]) — село в Україні, у Степівській сільській громаді Миколаївського району, Миколаївської області. Населення становить 1833 особи.

Символіка

Затверджена 27 квітня 2023р. рішенням №9 сесії сільської ради. Автори - В.Дробний, І.Д.Янушкевич, А.Прилипа.

Герб

Щит розділений перекинуто-вилоподібно. У першому червоному полі Богородиця у золотому вбранні, з німбом і обличчям тілесного кольору, яка тримає срібну хустку-омофор із золотими хрестами на полотні. У другому зеленому полі срібний костел із золотими покрівлею і брамою. У третьому лазуровому полі золоте гроно винограду на стеблі із листям, обабіч якого дві однакові муровані срібні криниці, з яких витікає потік води.[3]

Прапор

Квадратне полотнище поділене у косий хрест на чотири поля. Верхнє поле сине, нижнє - жовте. У протилежних зелених бокових полях - по жовтому пшеничному колоску у стовп.[4]

Історія

Станом на 1886 у німецькій колонії, центрі Ландауської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкала 3761 особа, налічувалось 275 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, земська станція, аптека, 5 лавок, винний склад, 5 гончарних заводів та 7 різних майстерень, відбувалось 2 щорічних ярмарки[5].

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[6].  

З 30 квітня 1925 року до 5 березня 1939 року селище Карла Лібкнехта було центром Карл-Лібкнехтівського (до травня 1926 — Ландауського) німецького національного району. Тоді це було велике селище. Його населення 1930 сягнуло 6 330 осіб. У ньому діяли початкова школа, 2 семирічки, радіоустановка, 3 промислові заклади з 41 робітником.[7]

8 серпня 1945 утворений Широколанівський район, село Карла Лібкнехта перейменовано в село Широколанівка, Карло-Лібкнехтівська сільська рада — в Широколанівську.[8]

08.08.1945[9][10]–07.06.1957 — райцентр Широколанівського району.

У селі діє храм Різдва Пресвятої Богородиці (ПЦУ).

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1733 94.54%
російська 70 3.82%
румунська 24 1.31%
циганська 4 0.22%
інші/не вказали 2 0.11%
Усього 1833 100%

Посилання

Примітки

  1. ↑ Постанова ЦВК СРСР від 7 серпня 1935 року «Про переіменування Антоно-Кодинцівського району і деяких районних центрів УРСР»
  2. ↑ Постанова ЦВК УСРР від 31 серпня 1935 року «Про найменування деяких районів і районних центрів УСРР»
  3. ↑ Герб села
  4. ↑ Прапор села
  5. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  7. ↑ [[[Якубова Лариса Дмитрівна - Якубова Л. Д.]] Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР/УРСР 1924—1940 // [[Енциклопедія сучасної України]] / ред. кол.: [[Дзюба Іван Михайлович|І. М. Дзюба]] [та ін.] ; [[Національна академія наук України|НАН України]], [[Наукове товариство імені Шевченка|НТШ]]. — К. : [[Інститут енциклопедичних досліджень НАН України]], 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 14 березня 2017. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка); символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 345 (довідка) Якубова Л. Д. Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР/УРСР 1924—1940 // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.]
  8. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 8 серпня 1945 «Про розукрупнення Варварівського і Тилігуло-Березанського районів, Миколаївської області, та утворення Широколанівського району в складі Миколаївської області»
  9. ↑ Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1947 — № 1–2 — с. 34.
  10. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 365.
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних


{{{alt}}} Це незавершена стаття з географії Миколаївської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).