YaChudo

Шира Гаас

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Шира Гаас
івр. שירה האס Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася11 травня 1995[1] (31 рік) або 1995[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Год-га-Шарон, Ізраїль[3] або Тель-Авів, Ізраїль[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Ізраїль Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіяюдаїзм Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materХудожня школа ім. Тельми Єллінd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності2010 — тепер. час
IMDbnm6024635
Нагороди та премії

Ophir Award for Best Supporting Actressd (2020)

Ophir Award for Best Supporting Actressd (2018)

Independent Spirit Award for Best Female Performance in a Scripted Seriesd (2021)

Tribeca Film Festival Award for Best Actressd (2020)

CMNS: Шира Гаас у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шира Гаас (івр. שירה האס; нар. 11 травня 1995[6][7], Тель-Авів, Ізраїль) — ізраїльська акторка. Здобула популярність у місцевому кіно та на телебаченні, а міжнародного визнання досягла завдяки ролі у мінісеріалі Netflix «Неортодоксальна» (2020), за яку її номінували на «Золотий глобус» й «Еммі».

Серед її ролей участь в ізраїльській драмі «Ася» (2020), науково-фантастичному серіалі Netflix «Тіла» (2023), а також зіграла Рут Бат-Серафім у фільмі «Капітан Америка: Чудовий новий світ» кіновсесвіту Marvel (2025).

Ранні роки

Народилася в Тель-Авіві, Ізраїль[8][9], у родині польських євреїв. Двоє її бабусь і дідусів пережили Голокост[10]; її дід був ув'язнений у концентраційному таборі Аушвіц в окупованій Польщі у роки Другої світової війни, а бабуся іммігрувала до Ізраїлю з Угорщини[11]. На івриті її ім'я буквально означає «поезія», «спів» або «її пісня». Коли їй виповнився рік, сім'я переїхала до Год-га-Шарона, де вона і росла разом зі старшими сестрою та братом[12][9].

У два роки їй діагностували рак нирки. Після серії важких процедур протягом двох років вона одужала[13]. 2 серпня 2022 року її мама Аріела «Лія» Хаас померла від раку у хоспісі у 61 рік[14][15][16][17].

Навчалася у Школі мистецтв Тельми Єллін у Гіватаїмі за спеціальністю театр[8], а потім недовго працювала у волонтерській службі в Армії оборони Ізраїлю, попри звільнення від обов'язкового призову за медичними показаннями[18][19].

Кар'єра

2010—2019: початок кар'єри та прорив

У 14 років приєдналася до театру «Камері» і виконувала ролі у «Гетто» (2010) і «Річарді III»[20]. 2013 року дебютувала на телебаченні як представниця хареді Рухамі Вайс в ізраїльському драматичному серіалі «Штисель»[21][22]. 2014 року до неї звернулася ізраїльська кастинг-директорка Естер Клінг через повідомлення Facebook[23][9] і запропонувала пройти прослуховування на головну роль в ізраїльському фільмі «Принцеса» (2014)[24]. «Нью-Йорк таймс» похвалила Гаас за її «дійсно чудову головну роль»[25], а «Голлівуд-репортер» захоплювався тим, що роль 12-річної героїні відповідала її «мініатюрній фігурі та гладенькій, як у дитини, шкірі»[26]. Ця роль принесла їй нагороди за найкращу жіночу роль на Єрусалимському кінофестивалі[27] і кінофестивалі «Мир і любов»[28], а також номінацію на найкращу головну жіночу роль ізраїльської премії «Офір»[29][30][31].

Вперше з'явилася в міжнародному фільмі, коли зіграла роль юної Фані в режисерському дебюті землячки Наталі Портман «Історія кохання та темряви» (2015)[32]. 2017 року з'явилася разом з Джесікою Честейн у фільмі Нікі Каро «Дружина доглядача зоопарку», що 2016 року сприяло її появі в американському ток-шоу на «The Today Show»[33][9]. Гаас пройшла прослуховування на роль через Skype[18]. Здобула другу номінацію на премію «Офір» за найкращу жіночу роль другого плану за роль у фільмі «Фокстрот» (2017)[34], який увійшов до остаточного списку 90-ї премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою[35].

Отримала номінацію на премію «Офір» 2018 року за найкращу головну жіночу роль у фільмі «Розбиті дзеркала» (2018) і стала лавреаткою за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Шляхетний дикун» (2018)[36]. 2018 року з'явилася в ролі Лії у фільмі «Марія Магдалина» режисера Гарта Девіса за сценарієм Гелен Едмундсон[37]. У лютому 2019 року потрапила до списку «30 Under 30» ізраїльського «Форбс»[8]. 2019 року з'явилася разом з Гарві Кейтелем у другому біблійному фільмі у своїй акторській кар'єрі «Есав»[38].

З 2020 року: міжнародний прорив

Прибула до Берліна за два місяці до початку фільмування німецького обмеженого серіалу Netflix «Неортодоксальна» й опановувала їдиш, якою в основному розмовлятимуть у серіалі[39]. Крім уроків їдиш, поголила волосся, а також брала уроки фортепіано та співу заради ролі Естер «Есті» Шапіро, яка втекла від шлюбу за домовленістю та ультраортодоксальної громади у Вільямсбурзі, Бруклін, Нью-Йорк[40][41]. Сюжет оснований на реальній історії життя Дебори Фельдман, авторки однойменної автобіографії[42][43][44][45][46].

Джеймс Понєвозік з «Нью-Йорк таймс» описав Гаас як «явище виразне та захопливе»[47]. Брігід Делейні з «Ґардіан» згадав її як «заворожливу» та «видатну», зазначивши, що «фізично крихітна, як дитина, і глядач негайно захищає її»[48]. Шина Скотт з «Форбс» написала: «неймовірно грає Есті, сповнену витонченості, делікатно розкриваючи внутрішню боротьбу та щастя свого персонажа, без жодного слова»[49]. Генк Стювер з «Вашингтон пост» писав, що вона «надає ролі серйозного, але вразливого блиску»[50]. На 72-й церемонії премії «Еммі» номінована за роль Есті як найкраща акторка у мінісеріалі серіалі[51], ставши першою ізраїльтянинкою, номінованою на премію «Еммі» за акторську роль[52].

Разом з Альоною Ів знялася в ізраїльському фільмі «Ася» (2020), онлайн-прем'єра якого відбулася на кінофестивалі «Трайбека» 2020 року через пандемію COVID-19[53]. Роль принесла Гаас нагороду за найкращу міжнародну жіночу роль[54][55]. Журі фестивалю висловилось: «Її обличчя — це нескінченний пейзаж, на якому навіть найменший вираз розбиває серце; вона неймовірно чесна й сучасна акторка, яка вносить глибину у все, що робить»[54]. Роль у фільмі також принесла їй нагороду за найкращу жіночу роль другого плану на 30-й церемонії премії «Офір»[56]. Наприкінці квітня 2020 року приєдналася до віртуальної церемонії святкування Дня незалежності Ізраїлю та надіслала побажання разом з єврейськими акторами Беном Платтом і Джошем Маліною[57]. У червні 2020 року підписала контракт з Creative Artists Agency[58].

2024 року з'явилася у головній ролі в історичній драмі «Етель»[59]. Увійшла до списку 2021 року «30 інноваторів і підприємців молодше 30 років у 20 категоріях» від «Форбс» для Північної Америки. Того ж року зіграла Ненсі в новому мюзиклі «Вечір прем'єри» в театрі «Гілгуд» у лондонському Вест-Енді[60].

У лютому 2025 року зіграла ізраїльську супергероїню Сабру у фільмі-продовженні кіновсесвіту Marvel «Капітан Америка: Чудовий новий світ»[61][62]. Її персонаж, Рут Бат-Сераф, зображена як вбивця Чорної вдови[63]. Поява її персонажа викликало суперечки через ізраїльське вторгнення 2023 року в Сектор Гази[64].

Особисте життя

Станом на квітень 2020 року проживала у Тель-Авіві[65][66].

Фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2013—2021 с Штисель שטיסל Рухамі
2014 ф Принцеса פרינסס Адар / Дочка
2015 ф Повість про любов і темряву A Tale of Love and Darkness юна Фаня Муссман / Кіра
2015—2016 с Ювелір הצורף Йосефа у молодості
2016 с Принцип заміщення עקרון ההחלפה Салам
2017 ф Фокстрот פוקסטרוט Алма
2017 ф Дружина доглядача зоопарку The Zookeeper's Wife Уршуля
2017 с Гарем הרמון Тамар
2018 с Дирижер המנצח Оді
2018 ф Марія Магдалина Mary Magdalene Лія
2018 ф Шляхетний дикун פרא אציל Анна
2019 ф Розбиті дзеркала מראות שבורות Аріела
2019 ф Ісав Esau Лія
2020 ф Ася 폰 אסיה
2020 с Неортодоксальна Unorthodox Естер «Есті» Шапіро
2023 с Тіла Bodies Айріс Мейплвуд
2024 с Нічна терапія טיפול לילי Ясмін
2025 ф Капітан Америка: Чудесний новий світ Captain America: Brave New World Сабра
2027 ф Соловей Nightingale Рейчел де Шамплен

Нагороди та номінації

Офір

рік Категорія Робота Результат Ref.
2014 Найкраща жіноча роль Принцеса Номінація [67]
2017 Найкраща акторка другого плану Фокстрот Номінація [34]
2018 Найкраща жіноча роль Розбиті дзеркала Номінація [36]
Найкраща акторка другого плану Шляхетний дикун Перемога
2020 Ася Перемога [56]

Інші премії

Року Премія Категорія Робота Результат Ref.
2014 Єрусалимський кінофестиваль Найкраща жіноча роль Принцеса Перемога [68]
2015 Кінофестиваль «Мир і любов» Перемога [69]
2020 Фестиваль Трайбека Найкраща міжнародна акторка Ася Перемога [55]
Нагорода німецького телебачення Найкраща жіноча роль Неортодоксальна Номінація [70]
Еммі Найкраща акторка в мінісеріалі або телефільмі Номінація [71]
2021 Вибір критиків Найкраща акторка в мінісеріалі або телефільмі Номінація [72]
Золотий глобус Найкраща жіноча роль в мінісеріалі або телефільмі Номінація [73]
Незалежний дух Найкраща жіноча роль у новому серіалі Перемога [74]
Супутник Найкраща жіноча роль в мінісеріалі або телефільмі Номінація [75]
Нагороди ізраїльської телевізійної академії Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі Штисель Номінація [76]
2024 Золота німфа Спеціальний приз журі Нічна терапія Перемога [77]

Примітки

  1. ↑ ČSFD — 2001.
  2. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ https://www.csfd.cz/tvurce/176112-shira-haas
  4. ↑ https://he.wikipedia.org/wiki/%D7%A9%D7%99%D7%A8%D7%94_%D7%94%D7%90%D7%A1
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1139563386 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ שירה האס [Shira Haas]. Ishim Film Database (івр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 15 квітня 2020. (born 11/5/1995)
  7. ↑ AlloCine. Shira Haas. AlloCiné (фр.). Процитовано 14 квітня 2020.
  8. ↑ а б в Forbes Israel 30 Under 30: שירה האס. Forbes (he-IL) . 17 січня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
  9. ↑ а б в г Levin, Talia (7 квітня 2019). שירה האס: "הבראתי לפני 20 שנה, אך אין ספק שהסרטן הוא חלק ממני" [Shira Haas: 'I gave it up 20 years ago, but the cancer is definitely still a part of me']. Maariv. Процитовано 15 квітня 2020.
  10. ↑ Shira Haas Eulogizes Her Holocaust Survivor Grandmother. 8 жовтня 2021.
  11. ↑ Tilchen, Jordyn (26 березня 2020). 'Unorthodox' Remembers Atrocities Of The Past While Stepping Bravely Into The Future. MTV News. Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  12. ↑ Bogen, Amir (14 березня 2020). שירה האס: 'לא אוכל לגלם צעירות לנצח, אני כבר מרגישה את זה' [Shira Haas: "I can't play young women forever, I already feel it"]. Ynet (англ.). Процитовано 15 квітня 2020.
  13. ↑ Segal, Itai (31 жовтня 2018). "ככל שהזמן עובר, אודישנים, תפקידים ואולי גם החיים, נהיים עבורי יותר קלים" [As time goes on, auditions, roles and even life get better for me]. Yedioth Ahronoth (івр.). Процитовано 15 квітня 2020.
  14. ↑ שירה האס נפרדת מאמה: "אני ברת מזל שזכיתי לגדול תחת כנפייך".
  15. ↑ הודעה על פטירתה של אחותה של איריס יקולצ'יק.
  16. ↑ שירה האס נפרדת: "הכל טרי וכואב, הידיים עוד רועדות" | Tmi. 25 серпня 2022.
  17. ↑ 'Unorthodox' Star Shira Haas Eulogizes Her Mom. 24 серпня 2022.
  18. ↑ а б Bashan, Hadas (10 травня 2017). שירה האס מככבת בהוליווד ועושה אודישנים מהספה בהוד השרון. Mako. Процитовано 15 квітня 2020.
  19. ↑ Constantinoiu, Marina (18 жовтня 2022). 14 reasons Shira Haas is a superhero on and off screen. ISRAEL21c. Процитовано 8 квітня 2023.
  20. ↑ Sinai, Liron (25 березня 2020). 'טוב שיש סרטים שעוסקים בהטרדות מיניות' ['It's good to have movies about sexual harassment']. Ynet (івр.). Процитовано 15 квітня 2020.
  21. ↑ Fox, Mira (13 квітня 2021). "Shtisel" Gives a Surprisingly Progressive Picture of Abortion Among the Orthodox. Is It Accurate?. JewishBoston.com. Процитовано 25 квітня 2021.
  22. ↑ Saval, Malina (26 березня 2020). 'Unorthodox' Star Shira Haas Brings Yiddish, Hassidic Judaism and Contemporary German Culture to Netflix. Variety (англ.). Процитовано 13 квітня 2020.
  23. ↑ Tauer, Kristen (19 березня 2020). Israeli Actress Shira Haas Streams Into the U.S. With 'Unorthodox'. WWD (англ.). Процитовано 14 квітня 2020.
  24. ↑ Miller, Gerri (25 березня 2020). 'Shtisel' Star Shira Haas Leaves the Charedi Life in 'Unorthodox'. Jewish Journal. Процитовано 14 квітня 2020.
  25. ↑ Catsoulis, Jeannette (26 травня 2016). Review: In 'Princess,' an Israeli Family in Need of Boundaries. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 квітня 2020.
  26. ↑ Felperin, Leslie (29 січня 2015). 'Princess': Sundance Review. The Hollywood Reporter (англ.). Процитовано 14 квітня 2020.
  27. ↑ 2014 Festival. Jerusalem Film Festival (англ.). Процитовано 14 квітня 2020.
  28. ↑ P&LFF 2015 Award Winners. P&L Film Festival. 4 вересня 2015. Процитовано 14 квітня 2020.
  29. ↑ Brown, Hannah (13 серпня 2014). 'Zero Motivation' gets 12 Ophir nods. The Jerusalem Post. Процитовано 14 квітня 2020.
  30. ↑ Lisabeth, Zach (7 квітня 2020). Shira Haas is a darling of the Israeli film scene. Looper (амер.). Процитовано 16 квітня 2020.
  31. ↑ Spiro, Amy (26 серпня 2018). Five Israeli actors making their mark on Hollywood. The Jerusalem Post. Процитовано 16 квітня 2020.
  32. ↑ Kerr, Rose (25 серпня 2016). A Tale of Love and Darkness. Spectrum Culture (амер.). Процитовано 15 квітня 2020.
  33. ↑ Jessica Chastain On 'Zookeeper's Wife' And Her Real-Life Love Of Animals. The Today Show. 7 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2020.
  34. ↑ а б Hannah Brown (19 серпня 2017). 2017 Ophir nominations announced. The Jerusalem Post. Процитовано 20 серпня 2017.
  35. ↑ Kamin, Debra (19 вересня 2017). Israel's 'Foxtrot' Sweeps Ophir Awards to Become Country's Oscar Entry. Variety (англ.). Процитовано 15 квітня 2020.
  36. ↑ а б Brown, Hannah (7 вересня 2018). The Cakemaker's sweet Ophir win. The Jerusalem Post. Процитовано 14 квітня 2020.
  37. ↑ Zaltzman, Lior (18 квітня 2018). There Are So Many Jews in the New Jesus Movie 'Mary Magdalene'. Kveller (англ.). Процитовано 16 квітня 2020.
  38. ↑ Kamin, Debra (27 березня 2020). Harvey Keitel to Star in Pavel Lungin's 'Esau,' Modern Retelling of Biblical Story. Variety (англ.). Процитовано 16 квітня 2020.
  39. ↑ Dry, Jude (4 квітня 2020). 'Unorthodox': How Shira Haas Crafted Her Riveting Performance in the Netflix Drama. IndieWire (англ.). Процитовано 16 квітня 2020.
  40. ↑ Seth, Radhika (27 квітня 2020). Shira Haas Describes Overnight Fame And How Netflix's 'Unorthodox' Is A Universally Groundbreaking Story Of Escape. British Vogue (брит.). Процитовано 2 травня 2020.
  41. ↑ O'Malley, Katie (15 квітня 2020). Unorthodox: The True Story Behind The Hit Netflix Show. ELLE (брит.). Процитовано 16 квітня 2020.
  42. ↑ Dry, Jude (4 квітня 2020). 'Unorthodox': How Shira Haas Crafted Her Riveting Performance in the Netflix Drama. IndieWire (англ.). Процитовано 26 квітня 2020.
  43. ↑ Wilkinson, Alissa (26 березня 2020). Netflix's Unorthodox movingly captures the pain and power of leaving a strict religious community. Vox (англ.). Процитовано 15 квітня 2020. Unorthodox has been largely well-received by critics, who praised Shira Haas's performance in particular.
  44. ↑ Syme, Rachel (9 квітня 2020). "Unorthodox," Reviewed: A Young Woman's Remarkable Flight from Hasidic Williamsburg. The New Yorker (англ.). Процитовано 13 квітня 2020. Haas's remarkable performance manages to convey the reserves of pain, both personal and communal, in Esty's story.
  45. ↑ Gilbert, Matthew (15 квітня 2020). There's a mesmerizing and moving performance at the heart of 'Unorthodox'. Boston Globe (амер.). Процитовано 15 квітня 2020.
  46. ↑ Wloszczyna, Susan (2 квітня 2020). 'Unorthodox': Here's the unlikely uplifting heroine you need to root for right now. Gold Derby (амер.). Процитовано 15 квітня 2020. Haas by all rights deserves to be treated as a full-blown star
  47. ↑ Poniewozik, James (25 березня 2020). Review: 'Unorthodox,' a Stunning Escape From Brooklyn. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 16 квітня 2020.
  48. ↑ Delaney, Brigid (19 квітня 2020). Unorthodox: a thrilling story of rebellion and freedom from New York to Berlin. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 19 квітня 2020.
  49. ↑ Scott, Sheena (31 березня 2020). 'Unorthodox' Review: Portrait Of A Young Woman Finding Freedom In Berlin. Forbes (англ.). Процитовано 16 квітня 2020.
  50. ↑ Stuever, Hank (25 березня 2020). Review | 'Unorthodox' carefully and beautifully depicts a young woman's flight from tradition. Washington Post (англ.). Процитовано 16 квітня 2020.
  51. ↑ Brown, Hannah (28 липня 2020). Israeli actress Shira Haas receives Emmy nomination for 'Unorthodox'. The Jerusalem Post. Процитовано 28 липня 2020.
  52. ↑ עשתה היסטוריה: השחקנית הישראלית שירה האס מועמדת לפרס אמי [Made history: Israeli actress Shira Haas is nominated for an Emmy Award]. Globes. Walla!. 28 липня 2020. Процитовано 21 серпня 2020. זו הפעם הראשונה ששחקנית ישראלית (או שחקן) מקבלת מועמדות לפרס האמי המרכזי. «This is the first time that an Israeli actress (or actor) has been nominated for a Primetime Emmy Award.»
  53. ↑ A Statement from Tribeca. Tribeca Film Festival. 12 березня 2020. Процитовано 16 квітня 2020.
  54. ↑ а б Brown, Hannah (30 квітня 2020). Israeli actress Shira Haas wins Best Actress award at Tribeca Festival. The Jerusalem Post. Процитовано 2 травня 2020.
  55. ↑ а б Davis, RaVal (30 квітня 2020). Women Win Big At 2020 Tribeca Film Festival Awards: Alice Wu, Ruthy Pribar, Lena Waithe, Tiffany Johnson, Julia Jansch And More. Forbes (англ.). Процитовано 2 квітня 2020.
  56. ↑ а б Grater, Tom (13 листопада 2020). 'Asia' Wins Top Prize At Israel's Ophir Awards & Becomes Country's International Oscar Submission. Deadline Hollywood. Процитовано 13 листопада 2020.
  57. ↑ Dolstein, Josefin (29 квітня 2020). Shira Haas, Ben Platt and Josh Malina send birthday wishes to Israel in Independence Day virtual ceremony. Jewish Telegraphic Agency. Процитовано 2 травня 2020.
  58. ↑ D'Alessandro, Anthony (26 червня 2020). CAA Signs Netflix 'Unorthodox' Actress Shira Haas. Deadline Hollywood. Процитовано 28 червня 2020.
  59. ↑ 'Maudie' Director Aisling Walsh Tackles Musical Liberation With 'Ethel,' 'Unorthodox's' Shira Haas to Star. Variety. 9 вересня 2023.
  60. ↑ Newitt, Emmie (14 грудня 2023). Further cast announced for world premiere of Opening Night. London Box Office (англ.). Процитовано 22 грудня 2023.
  61. ↑ Kershner, Isabel (15 вересня 2022). With an Israeli Superhero, Marvel Wades into an Intractable Conflict. The New York Times.
  62. ↑ Unorthodox's Shira Haas Cast as Sabra in Captain America: New World Order. 12 вересня 2022.
  63. ↑ Marvel vows 'new approach' to Sabra character amid torrent of anti-Israel criticism. The Times of Israel.
  64. ↑ 'Captain America' premiere starring Israeli Shira Haas draws protest | The Times of Israel. www.timesofisrael.com. Процитовано 13 лютого 2025.
  65. ↑ Pines, Guy (30 березня 2020). שירה האס: "אמרתי 'נחמד שאתם מאמינים בי ככה, אבל לא נראה לי'" [Shira Haas: "I said 'It's nice that you believe in me, but I don't think so'"]. Good Evening with Guy Pines. Процитовано 15 квітня 2020.
  66. ↑ Ighanian, Catherine Gonsholt (6 квітня 2020). Måtte barbere av alt håret for TV-serie. Verdens Gang (nb) . Процитовано 14 квітня 2020.
  67. ↑ Dekel, Ayelet (12 серпня 2014). Ophir Awards 2014: Nominations. Midnight East. Процитовано 26 липня 2017.
  68. ↑ Brown, Hannah (21 липня 2014). Scenes from the Jerusalem Film Festival. The Jerusalem Post. Процитовано 26 липня 2017.
  69. ↑ Eduardo (5 вересня 2015). Peace and love filmfestival – avslutning. Onyanserat (Swedish) . Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 19 травня 2020.
  70. ↑ 2020 Nominierung: Deutscher Fernsehpreis. Deutscher Fernsehpreis (de-DE) . Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020.
  71. ↑ 2020 Primetime Emmy® Awards – Nomination Press Release (PDF). Academy of Television Arts & Sciences. Процитовано 28 липня 2020.
  72. ↑ Schneider, Michael (18 січня 2021). 'Ozark,' 'The Crown' and Netflix Lead 26th Annual Critics' Choice Awards TV Nominations. Variety. Процитовано 18 січня 2021.
  73. ↑ Bora, Sugandha (3 лютого 2021). Golden Globes 2021: Shira Haas Becomes First Israeli Golden Globe Nominee. SheThePeople.TV. Процитовано 3 лютого 2021.
  74. ↑ Lewis, Hilary (26 січня 2021). Film Independent Spirit Awards: 'Never Rarely Sometimes Always,' 'Minari,' 'Ma Rainey's Black Bottom,' 'Nomadland' Top Nominations. The Hollywood Reporter. Процитовано 26 січня 2021.
  75. ↑ Van Blaricom, Mirjana (1 лютого 2021). 25th Satellite Awards Nominees for Motion Pictures and Television Announced. International Press Academy. Процитовано 1 лютого 2021.
  76. ↑ Brown, Hannah (23 березня 2021). Final nominees for Israeli TV awards announced. The Jerusalem Post. Процитовано 25 квітня 2021.
  77. ↑ Goldbart, Max (19 червня 2024). First Look Pics Of Shira Haas In ‘Night Therapy’ Revealed After ‘Unorthodox’ Star Wins Monte Carlo Jury Prize. Deadline Hollywood. Процитовано 19 червня 2024.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).