YaChudo

Шипіоне Пульцоне

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Шипіоне Пульцоне
італ. Scipione Pulzone
«Автопортрет Шипіоне Пульцоне», 1574 р.
При народженніScipione Pulzone
Народження1544
Гаета, Провінція Латина, Лаціо, Королівство Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1 лютого 1598
 Рим
Національністьіталієць
КраїнаПапська держава
Жанрпортрети, релігійні образа
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокманьєризм
Покровительримські папи
ВпливАнтоніс Мор
Творипортрети, релігійні образа
Роботи в колекціїМузей Прадо, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[1], Музей Креллер-Мюллер, Галерея Уффіці, Palazzo Corsinid, Художній музей Волтерс, Державний музей мистецтв, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей історії мистецтв, Художня галерея Південної Австралії, Гарвардський художній музей, Смітсонівський музей американського мистецтва[2], Музей образотворчих мистецтв, Музей Конде, Художній музей Фогга, Баварські державні колекції картин, Museum of Cognacd, Палаццо Колонна, Музей Гране, Галерея Спада, Ашмолеан музей, Національна галерея старовинного мистецтва, Національна галерея, Galleria Palatina, Time museumd, Museu del Patriarcad, Musei civici d'arte antica di Bolognad і Courtauld Galleryd Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Шипіоне Пульцоне у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Шипіоне Пульцоне або Іль Гаетано (італ. Scipione Pulzone; 1544, Гаета — 1 лютого 1598, Рим) — італійський художник доби маньєризму.

Життєпис

Художник народився в містечку Гаета, звідки і його прізвисько Іль Гаетано . Вважають, що художню освіту опановував у Якопіно дель Конте, знав і вивчав твори Себастьяно дель Пьомбо та низки майстрів, що обслуговували папський двір чи працювали в Римі доби Контрреформації. Став членом Папської конгрегації мистецтв Віртуозі аль Пантеон та членом римської Гільдії Святого Луки.

Робив релігійні композиції. Але більш відомий як уславлений портретист.

Помер в Римі.

Художня манера

Шипіоне Пульцоне. «Кардинал Річчі». Художній музей Фогг.

Художник був наново введений в історію західноєвропейського мистецтва після статті мистецтвознавця Федеріко Цері в 1957 р. На художню манеру митця мали вплив аристократичні портрети пензля Антоніса Мора, з їх елегантністю, іспанською холодністю і гордовитістю, котра створила тодішню моду на парадний аристократичний портрет. В орбіту цих настанов серед італійських художників були захоплені Бронзіно, Франческо Сальвіаті, Парміджаніно, Мірабелло Кавалорі, Лавінія Фонтана, Софонісба Ангіссола. Широкий спектр художників-маньєристів, задіяних в портретному жанрі, надав підстави навіть виділяти їх окремо як представників мистецтва контрреформації. В художній манері Шипіоне Пульцоне змішані риси портретних знахідок митців Нідерландів та італійського маньєризму, з його психологічною напруженістю, неприємними хроматичними гамами, настроями зневіри, кризи, підозрілості і песимізму.

Вибрані твори

  • «Невідома аристократка в чорній сукні»
  • «Папа римський Павло III», копія портрета Тиціана
  • «Невідома аристократка в червоній сукні», Музей де Коньяк Шаранта, Франція
  • «Кардинал Річчі», 1569, художній музей Фогг,
  • «Каяття Марії Магдалії», до 1573, Мілан
  • «Автопортрет», 1574,
  • «Кардинал Фердинандо Медічі» до вступу на престол герцога Тоскани, 1580
  • «Фердинандо I де Медічі» (1549—1609), 1582, галерея Уффіці, Флоренція
  • «Невідома шляхетна пані», після 1580, Художній музей Волтерс
  • «Вітторія Аккорамбоні», Петергоф, Великий палац, Росія.
  • «Портрет кардинала Колонна», 1570, Ермітаж, Санкт-Петербург
  • «Розп'яття з передстоячими», 1590, церква Санта Марія Валічелла, Рим
  • «Герцориня Кристина Лотарінзька», після 1591
  • «П'єта», 1593, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк

Галерея

Ш. Пульцоне. «Портрет Якопо Бонкомпаньї»
Шипіоне Пульцоне, «П'єта», 1591 р.,Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк

Примітки

  1. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  2. ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID

Джерела

  • AA.VV., Enciclopedia dell'arte, DeAgostini, 1992, ISBN 88-402-9351-5
  • Federico Zeri, Pittura e controriforma. L'"arte senza tempo"di Scipione da Gaeta, Neri Pozza, 1957 ISBN 88-7305-825-6
  • Domenico Sedini, Scipione Pulzone [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], catalogo online Artgate [Архівовано 16 травня 2016 у Wayback Machine.] della Fondazione Cariplo, 2010, CC-BY-SA.
  • Гос. Эрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976, с. 124—125

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шипіоне Пульцоне

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).