YaChudo

Шинто-Мару № 1

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Історія
Японія Японія
Назва: Шинто-Мару № 1 (Shinto Maru N0 1)
Доля: 18 лютого 1944 потоплене на шляху з Рабаулу на Трук
Основні характеристики
Тип: вантажне
Тоннаж: 1933 GRT
Шинто-Мару № 1. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
19.02.44
19.02.44
class=notpageimage|
Місце загибелі «Шинто-Мару № 1»

Шинто-Мару № 1 (Shinto Maru N0 1) — транспортне судно, яке під час Другої світової війни взяло участь в операціях японських збройних сил в архіпелазі Бісмарка.

3 лютого 1943 року в Південнокитайському морі за 30 км на південний схід від Гонконгу «Шинто-Мару № 1» зазнало пошкоджень середньої важкості від торпедної атаки підводного човна Tunny[1].

Щонайменше з літа 1943 року «Шинто-Мару № 1» неодноразово діяло в південно-східному секторі фронту, доправляючи вантажі із транспортного хабу на Палау (західні Каролінські острови відповідно) до Нової Гвінеї та архіпелагу Бісмарка.

Так, у середині червня 1943 року воно перебувало в Рабаулі (головна передова база на острові Нова Британія, з якої провадились операції на Соломонових островах), звідки 18 червня вийшло у зворотний рейс[2].

20 липня 1943 року «Шинто-Мару № 1» у складі конвою «Ханза № 5» попрямувало з Палау до Нової Гвінеї, куди прибуло 25 липня, а після розвантаження повернулось на Палау[3][4].

З 21 вересня по 2 жовтня 1943 року «Шинто-Мару № 1» здійснило перехід у складі конвою O-209 із японського порту Саєкі до Палау, після чого 8—15 жовтня перейшло до Рабаула разом із конвоєм SO-806[5].

Далі воно опинилось у Сінгапурі, звідки 13 листопада вийшло у складу конвою O-106 та 26 листопада вчергове прибуло на Палау. Звідси «Шинто-Мару № 1» вийшло 2 грудня 1943 року та 10 грудня разом із конвоєм SO-105 досягнуло Рабаула[6].

У кінці місяця «Шинто-Мару № 1» вже знову було на Палау, звідки 28 грудня 1943 року вийшло до Саєкі у складі конвою FU-805, який прибув до Японії 6 січня 1944 року[7].

25 січня 1944 року воно вийшло з Японії у складі конвою O-510 та 6 лютого досягло Палау. Звідси воно вийшло 12 лютого до Рабаула разом із конвоєм SO-903[8].

Уже о першій годині ночі 19 лютого 1944 року «Шинто-Мару № 1» полишило Рабаул разом із конвоєм O-902. На борту судна перебували кілька сотень військовослужбовців 11-го Повітряного флоту ВМФ Японії. У другій половині дня 19 лютого поблизу західного завершення острова Нова Ірландія (за два десятки кілометрів від Кавіенгу) «Шинто-Мару № 1» затонуло внаслідок авіаудару, при цьому загинули 65 членів екіпажу (включно зі стрільцями) та 41 пасажир[9].

Примітки

  1. ↑ Bertke, Donald A.; Smith, Gordon; Kindell, Don (26 вересня 2015). World War II Sea War, Vol 8: Guadalcanal Secured (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-937470-13-5.
  2. ↑ Japanese Subchasers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  3. ↑ Smith, Gordon; Kindell, Don; Bertke, Donald A. (25 грудня 2016). World War II Sea War, Vol 10: Il Duce Deposed (англ.). Lulu.com. ISBN 978-1-937470-17-3.
  4. ↑ Hansa Bay WW2 wrecks for Tourism. gtenfundraiser.com.pg. Архів оригіналу за 13 серпня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  5. ↑ Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 23 грудня 2020.
  6. ↑ Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  7. ↑ Japanese Minelayers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2020.
  8. ↑ PacificWrecks.com. Pacific Wrecks - HA-52 Type B Midget Submarine. pacificwrecks.com (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 23 грудня 2020. [Архівовано 2017-01-06 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Japanese Subchasers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 23 грудня 2020.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).