Шинтан Яу

Яу Шинтан
кит. 丘成桐, піньїнь: Qiū Chéngtóng, Яу Синтхун, англ. Shing-Tung Yau
Яу Шинтан у Гарварді
Народився	4 квітня 1949 (77 років) Шаньтоу, Гуандун, КНР
Місце проживання	США Великий Бостон
Країна	КНР  США
Національність	Китайці СШАd[1]
Діяльність	математик, професор, науковець, викладач університету
Alma mater	Китайський університет Гонгконгу Університет Каліфорнії (Берклі)
Галузь	математика
Заклад	Гарвардський університет
Науковий ступінь	бакалавр мистецтв і доктор філософії
Науковий керівник	Шіінг-Шен Черн
Вчителі	Шіінг-Шен Черн
Аспіранти, докторанти	Gang Tiand Kefeng Liud Mu-Tao Wangd Chiu-Chu Melissa Liud Valentino Tosattid Richard Schoend[2] Spiro Karigiannisd[2] Charles Francis Dorand[2] Damin Wud[2] Robert Bartnikd[2] Huai-Dong Caod[2] Lizhen Jid[2] Mark Sternd[2] Jun Lid[2] Thomas Henry Parkerd[2] Bennett Chowd[2] Ping-Zen Ongd[2] Steven Shin-Yi Lud[2] Fangyang Zhengd[2] Wan-Xiong Shid[2] Andrejs Treibergsd[2] Alina Mariand[2] Wei Luod[2] Shengli Kongd[2] Tian-Jun Lid[2] Shu-Jung Kaod[2] Wing-Wah Sungd[2] Huazhang Luod[2] Leslie David Saperd[2] Rui-Tao Dongd[2] Tzuemn-Renn Lind[2] Richard Galen Klotzd[2] John Charles Nashd[2] Christine Jiayou Taylord[2] Nina Zipserd[2] Nai-Chung Conan Leungd[2] Ai-Ko Liud[2] Mao-Pei Tsuid[2] Shu-Yu Hsud[2] Chin-Lung Wangd[2] Xianfeng Gud[2] Jiun-Cheng Chend[2] John Loftind[2] Yi Zhangd[2] Edward Leed[2] Wei-Dong Ruand[2] Chun-Chun Wud[2] Jeng-daw Yud[2] Mao Shengd[2] Junfei Daid[2] Shigetoshi Bandod[2] Bing-Long Chend[2] Alex Freired[2] Chen-Yu Chid[2] Xiaowei Wangd[2] Wen-Xiang Wangd[2] Vito Iacovinod[2] Aaron Tievskyd[2] Hsiao-Bing Chengd[2] Xiao Zhangd[2] Si Lid[2] Ruifang Songd[2] Yi Lid[2] Ming-Tao Chuand[2] Yu-Shen Lind[2] Wenxuan Lud[2] Jie Zhoud[2] Teng Fei[2] Po-Ning Chend[2] Chenglong Yud[2] Yu-Wei Fand[2] Peter Smillied[2] Jonathan Julian Zhud[2]
Членство	Національна академія дей-Лінчей[3] Американське математичне товариство[4][5] Національна академія наук США Китайська академія наук Академія Сініка Російська академія наук Американська академія мистецтв і наук Committee of 100d
Брати, сестри	Stephen Shing-Toung Yaud
Нагороди	медаль Філдса (1982) грант Гуггенгайма (1982) стипендія МакАртура (1984) Премія Освальда Веблена з геометрії (1981) премія Гумбольдта (1991) стипендія Александера фон Гумбольдтаd премія Вольфа у математиці (2010) Премія Крафорда з математикиd (1994) член Американського математичного товаристваd (2013) honorary doctor of the Zhejiang Universityd (2003) honorary doctor of the Chinese University of Hong Kongd премія Крафорда премія Джона Карті (1981) премія Шао (2023) Нагорода «Великі іммігранти»d (2009)
Шинтан Яу у Вікісховищі

Яу Шинтан (кит. 丘成桐, піньїнь: Qiū Chéngtóng, Яу Синтхун^{[джерело?]}, англ. Shing-Tung Yau; нар. 4 квітня 1949, Шаньтоу, Гуандун, Китай) — китайський та американський математик.

Вивчав математику в Китайському університеті в Гонгконзі з 1966 по 1969 рік, потім в Каліфорнійському університеті в Берклі, де його керівником був Шиїнг-Шен Черн (Чень Сіншень). Після захисту дисертації в 1971 році працював в Інституті перспективних досліджень в Прінстоні, потім в Університеті Нью-Йорка в Стоуні-Брук. З 1976 Яу — професор Стенфордського університету, в 1984—1987 — Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, з 1987 — Гарвардського університету (з 2008 очолив математичний факультет)^[6].

Важливим є внесок Яу Шинтан у диференціальну геометрію і топологію, де він використовував методи теорії диференціальних рівнянь в частинних похідних і методи алгебраїчної геометрії. Одним із головних досягнень Яу є доведення «гіпотези Калабі» на класі многовидів, які отримали відтоді назву «многовиди Калабі-Яу». Ця теорема мала велике значення не тільки для чистої математики, але і для математичної фізики та стала основою для теорії струн. Учений здійснив також важливий внесок у математичну фізику, довівши (разом зі свої учнем Річардом Шеном) «теорему про позитивну енергію» у загальній теорії відносності.

Проявив себе Яу також у педагогічній діяльності, а також у розвитку математичної освіти в Китаї та серед китайців за кордоном.^[7]

Яу здобув звання почесного професора багатьох китайських університетів, у тому числі Хунаньського педагогічного університету, Пекінського університету, Нанкайського університету та Університету Цінхуа. Він має почесні ступені багатьох міжнародних університетів, зокрема Гарвардського університету, Китайського університету Гонконгу та Університету Ватерлоо. Іноземний член національних академій наук Китаю, Індії та Росії.

Серед його нагород:

• 1975–1976: стипендія Слоуна;
• 1981: премія Освальда Веблена з геометрії;
• 1981: премія Джона Карті за розвиток науки, Національна академія наук США^[8];
• 1982: медаль Філдса за «його внесок у диференціальні рівняння з частковими похідними, у гіпотезу Калабі в алгебраїчній геометрії, у гіпотезу позитивної маси загальної теорії відносності, а також у дійсні та комплексні рівняння Монжа–Ампера»;
• 1982: обраний членом Американської академії мистецтв і наук;
• 1982: стипендія Ґуґґенгайма;
• 1984–1985: стипендія Мак-Артура;
• 1991: премія Гумбольдта за дослідження, Фонд Олександра фон Гумбольдта, Німеччина;
• 1993: обраний членом Національної академії наук США;
• 1994: премія Крафорда.^[9];
• 1997: національна наукова медаль США;
• 2003: премія Китаю за міжнародне науково-технічне співробітництво, за «його видатний внесок в КНР в аспектах прогресу в науці та техніці, підготовки дослідників»;
• 2010: премія Вольфа з математики за «його роботу в геометричному аналізі та математичній фізиці»^[10];
• 2018: премія Марселя Гроссмана, «за доведення позитивності повної маси в теорії загальної відносності та вдосконалення концепції квазілокальної маси, за його доведення гіпотези Калабі, за його постійну надихаючу роль у дослідженні фізики чорних дір»^[11];
• 2023: премія Шао з математичних наук^[12]

• Нерівність Богомолова — Міаокі — Яу