Шеремета Петро Михайлович
| Петро Шеремета | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження | 22 січня 1897 Пуків, Рогатинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, |
| Смерть | 11 листопада 1922 (25 років) Чортків |
| Громадянство | |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Приналежність | |
| Рід військ | |
| Формування | |
| Війни / битви | Українсько-польська війна |
| | |
Петро Михайлович Шеремета (22 січня 1897, с. Пуків, Австро-Угорщина, нині Івано-Франківського району Івано-Франківської області — 11 листопада 1922, м. Чортків, Польща, нині Тернопільської області) — український і радянський діяч військовий діяч, диверсант, четар УСС і УГА.
Командир більшовицького диверсійного загону, який укомплектований колишніми вояками Червоної Української Галицької армії, озброєних і перекинутих з території УСРР на контрольовані Польщею терени Галичини в жовтні 1922 для проведення пропагандистської та диверсійної роботи напередодні виборів до польського Сейму 1922 року.
Життєпис
Народився в селянській родині. У часи Першої світової війни проходив службу в лавах австро-угорської армії.
Після відступу УГА за Збруч — в об'єднаній українській армії. Член керівника пластового органу в УНР — Голова Пластової Ради у місті Кам'янці-Подільську (1920, нині Кам'янець-Подільський, Хмельницької області).
У січні 1920 року перейшов на бік Червоної армії і у складі 44-ї стрілецької дивізії брали участь у боях проти збройних сил Польщі. Був командиром більшовицького диверсійного загону «Червона дванадцятка», сформованого з колишніх вояків 1-ї бригади УСС Української галицької армії. Його заступниками були Степан Мельничук та Іван Цепко. Наприкінці жовтня 1922 року під час бою в селі Голігради загинув Іван Цепко, а Петро Шеремета потрапив у полон.
Рештки групи на чолі з Степаном Мельничуком були оточені поблизу міста Заліщики й після бою потрапили в полон. За вироком польського військового суду у місті Чорткові 11 листопада 1922 року було страчено Петра Шеремету та Степана Мельничука.
Вшанування пам'яті
На честь Петра Шеремети названа вулиця у Чорткові[1]. У Львові від 1950 року також була вулиця Шеремети в місцевості Замарстинів[2]. У 2022 році її перейменована на вулицю Левка Лук'яненка[3].
Примітки
- ↑ Чортків. Синергія культур. — Мандрівник, 2017. — С. 24—25.
- ↑ Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 191. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 100 прим. — ISBN 978-966-2154-32-0.
- ↑ Катерина Родак (18 серпня 2022). Депутати погодили перейменування ще 20 вулиць у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 14 січня 2026.
Джерела
- Астаф'єв О. Смерть у Чорткові (герої партизанського загону «Дванадцять» у дзеркалі художнього слова) // Золота пектораль. — 2019, 10 червня.
- Макотерський Ю. Чортків у постатях. Петро Шеремета // У круговерті часу (Сторінками історії Чорткова (1918—1991 рр.). Книга третя / П. С. Федоришин. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2022. — С. 49. — ISBN 978-966-07-4050-1.
- Окаринський В. Шеремета Петро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 635. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Рубльов О. С. Червона дванадцятка [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Шеремета Петро Михайлович [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 400.
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
