Шепіївка
| село Шепіївка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Вінницька область |
| Район | |
| Тер. громада | Іванівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05120050130066233 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | раніше 1603 |
| Населення | 548 |
| Площа | 11,96 км² |
| Густота населення | 45,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22421 |
| Телефонний код | +380 4333 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°35′26″ пн. ш. 28°15′30″ сх. д. / 49.59056° пн. ш. 28.25833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
250 м |
| Водойми | р. Снивода |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22420, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Пиків, вул. Соборна, 11 |
| Карта | |
Шепіївка | |
Шепіївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шепії́вка — село в Україні, у Іванівській сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 548 осіб.
Історія
27 березня 1589 р. Сигізмунд III дозволяє видати з королівської канцелярії лист короля Стефана Баторія, писаний в Городні 1585 р., про згоду смоленського воєводи Філона Кмита повернути своїй сестрі Магдалені Дубицькій після закінчення опіки спадковий маєток Овдіївку, що він назвав Шепіївкою, в Брацлавському воєводстві і ґрунти в маєтку Кам'яногірка.[1]
| Князь Юрій Друцький-Гірський та його дружина, Богдана Філонівна Кмітянка-Чорнобильська, у 1603 році за 100000 фл. продали Острозькому Пиків, Глинсько, Жуків, Шепіївку, Кривошиїнці тощо[2] |
По даним Відомості Ревізьких сказок 1795 року по селу Шепіївці Литинського повіту Брацлавської губернії власником в селі був дворянин шляхтич Іван Ігнатович Батицький (1750–1809 рр.), який отримав поселення від батьків по праву спадкування.[джерело?] До 1841 року власником села був син Варфоломій Іванович Батицький (1786 р.н.).[джерело?]
Постаті
- Фарісей Анатолій Олександрович (1974—2017) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[3]
Примітки
- ↑ Я. Р. Д а ш к е в и ч , Л. А. П р о ц е н к о , 3. С. Х о м у т е ц ь к а (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії (PDF) (укр) . Київ.: Наукова думка. с. 33. Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019. [Архівовано 2019-04-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku. W. 1883. str. 132(пол.)
- ↑ «Із «Фаріком» було не страшно». День. 2 березня. Архів оригіналу за 29 грудня 2024. Процитовано 8 лютого 2025.
{{cite web}}: Недійсний|мертвий-url=dead(довідка)
Література
- Пи́ків // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.296 (Шепіївка).
- Протоколи Київської ЦРК по справах Київської губернії, жовтень 1841 р. ЦДІАК, фонд 481, оп. 01, спр. 74.
| Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).