YaChudo

Шелебі

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Шелебі
Народився2 (14) травня 1881[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нове Узєєвоd, Кутушська волостьd, Чистопольський повітd, Казанська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер12 січня 1945[1] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЧебоксарське кладовище № 1d Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, поет, перекладач Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовчуваська, татарська і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівчуваська Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Шелебі (також відомий як Микола Іванович Полоруссов; нар. 2 (14) травня 1881, Нове Узєєво — пом. 12 січня 1945) — чуваський поет, прозаїк і перекладач, перший Народний поет Чуваської АРСР.

Біографія

Народився в селі Нове Узеєво Чистопільського повіту Казанської губернії. Батько майбутнього поета, сприйнявши християнські традиції, першим у селі перестав відзначати язичницьке свято п'ятниці, через що його прозвали «полуруссом».

У 1907 році, побоюючись переслідувань поліції, Шелебі втік до Сибіру. Працював на будівництві залізниці Красноярськ-Ачинськ, трудився на золотих копальнях, в 1910 році отримав земельний наділ. У 1914 році повернувся в рідне село.

Після Жовтневої революції брав активну участь у громадському житті села, повіту — був членом комітету бідноти, секретарем сільської ради, працював в культурно-освітніх установах. У 1922 році переїхав до Чебоксар.

Літературна діяльність

Літературною діяльністю почав займатися у 1905—1907 роках.

У 1906 році написав сатиричну пісню «Росія».

У 1907 році в газеті «Хыпар» було надруковано його перший алегоричний вірш під назвою «Çĕлен» (Змія). Для проходження цензури на шпальтах газети вірш називався «Тав» (Дякую). У вірші поет клеймить царат і закликає трудящих зруйнувати світ насилля. За деякими даними, вважається, що вірш був написаний під впливом поеми Максима Горького «Пісня про Буревісника».

В 1912—1914 роках пише поему «Ваçанка» (Васянка), яка стає одним з найкращих сатиричних творів у дореволюційній чуваській літературі, «Çарăмсанпа Хăнтăрçа», вірші «Константинополь хулине туни çинчен чăваш ваттисем калани» (Оповідь чуваських старців про будівництво міста Константинополя), «Пӳлерти Валӗм хуçа çинчен», присвячений предкам чувашів в Булгарському царстві.

З 1926 року повністю віддається літературній праці: пише сатиричні вірші, цикл віршів на військові теми, твори для дітей, перекладає твори татарських письменників чуваською мовою.

Основні книги письменника: «Автономи юрри» (Пісня автономії), «Ача-пăча сăввисем» (Вірші для дітей), «Суйласа илнисем» (Вибрані), «Сăвăсем, легендăсем» (Вірші, легенди), «Сăвăсемпе юрăсем» (Вірші і пісні), «Çырнисен пуххи» (Збірник праць), «Чуваська пісня», «Ессебе», «Пирĕн юрă» (Наша пісня), «Кушакпа автан» (Кішка і півник) та інші.

Смерть

У 1931 році Шелебі осліп.

Помер 12 січня 1945 року. Похований на Чебоксарському кладовищі № 1.

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).