Шейн Мозлі
Шейн Мозлі  | |
|---|---|
 Шейн Мозлі (2016) | |
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Шейн Донт Мозлі |
| Прізвисько | Цукор (англ. Sugar) |
| Громадянство |  США |
| Народження | 7 вересня 1971 (55 років) Лінвуд, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США  |
| Alma mater | Pomona High Schoold |
| Вагова категорія | легка напівсередня перша середня |
| Стійка | ортодокс |
| Зріст | 175 см |
| Розмах рук | 188 см |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 11 лютого 1993 |
| Останній бій | 28 травня 2016 |
| Боїв | 61 |
| Перемог | 49 |
| Перемог нокаутом | 41 |
| Поразок | 10 |
| Нічиїх | 1 |
| Не відбулося | 1 |
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Представник США
| |||
| Ігри доброї волі | |||
| Бронза | 1990 Сіетл | до 60 кг | |
Шейн Мослі (англ. Shane Mosley; нар. 7 вересня 1971, Ліннвуд, Каліфорнія, США[1][2]) — американський професійний боксер. Чемпіон світу у трьох вагових категоріях: легкій (версія IBF 1997—1999), напівсередній (версія WBC, 2000—2002; тимчасовий титул за версією WBC, 2007, версія WBA Super, 2009) та першій середній (версія WBC, 2003—2004; версія WBA, 2003—2004). Загалом переміг 14 боксерів за титул чемпіона світу.[3]
Аматорська кар'єра
Мозлі був чемпіоном США у легкій вазі у 1989 та 1990 роках та чемпіоном США у напівсередній вазі у 1992 році. 1990 року програв у півфіналі Артуру Григоряну (СРСР) і отримав бронзову медаль на Іграх доброї волі. Але на Олімпійські ігри 1992 не потрапив, поступившись місцем у збірній США Вернону Форресту.
Професіональна кар'єра
1993 року перейшов до професійного боксу. Після 23 перемог при 22 нокаутах 2 серпня 1997 року кинув виклик чемпіону світу за версією IBF у легкій вазі Філіпу Голідей з Південної Африки та переміг його за очками. Успішно захистив титул вісім разів, завжди достроково.
Мозлі проти Де Ла Хойї
Перейшовши у напівсередню вагу, після двох нетитульних боїв 17 червня 2000 року зустрівся в бою з чемпіоном WBC та IBA у напівсередній вазі Оскаром Де Ла Хойя. Бій був досить близьким, але у останніх раундах Мозлі був набагато точнішим і здобув перемогу розділеним рішенням суддів, завоювавши титули і ставши зіркою боксу. За цей бій Мозлі заробив мінімум 15 мільйонів доларів (гарантовані 2 мільйони доларів плюс плата за перегляди за системою PPV) — більше, ніж за усі 34 попередні бої разом взяті.[4] Бій був названий журналом «Ринг» подією 2000 року.
Після трьох успішних захистів титулу 26 січня 2002 року втратив звання чемпіона, поступившись одностайним рішенням суддів Вернону Форресту, який перемагав Мозлі в аматорах. Зустрівшись з ним в реванші 20 липня 2002 року, знов програв за очками.
Мозлі проти Де Ла Хойї II
13 серпня 2003 року вдруге зустрівся в бою з Оскаром Де Ла Хойя, який на той час заволодів титулами чемпіона світу за версіями WBC та WBA (Unified) у першій середній вазі. Мозлі знов переміг, хоч і не так переконливо як в їхньому першому бою.
В першому ж захисті завойованих титулів 13 березня 2004 року поступився одностайним рішенням Вінкі Райту, як і в наступному реванші 20 листопада 2004 року.
Професійний рекорд
Примітки
- ↑ Johnson, Rafer (2009). Great Athletes. Т. 10. Salem Press. с. 111. ISBN 978-1-587-65481-7.
- ↑ Shane Mosley Biography. biography.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 25 січня 2015. [Архівовано 2019-02-03 у Wayback Machine.]
- ↑ The Lineal Boxing World Champions. The Cyber Boxing Zone Encyclopedia.
- ↑ Rafael, Dan (17 червня 2020). Rafael Remembers: De La Hoya vs. Mosley I on the 20th anniversary of the ‘L.A. Event’. The Ring. Процитовано 22 липня 2024.
Посилання
- Шейн Мозлі(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
- Shane Mosley profile at About.com
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).