Швехат (річка)
| Швехат | |
|---|---|
| 48°04′44″ пн. ш. 15°55′44″ сх. д. / 48.0788° пн. ш. 15.9289° сх. д. | |
| Витік | |
| • координати | 48°04′44″ пн. ш. 15°55′44″ сх. д. / 48.0788° пн. ш. 15.9289° сх. д. |
| Гирло | Дунай |
| • координати | 48°08′16″ пн. ш. 16°33′37″ сх. д. / 48.1378° пн. ш. 16.5602° сх. д. |
| Басейн | басейн Дунаю |
| Країни: | |
| Регіон | Нижня Австрія |
| Довжина | 70,208 км[1] |
| Притоки: | Медлінг, Лізінг (річка), Triestingd, Kalter Gangd і Petersbach |
![]() | |
| | |
Швехат (нім. Schwechat) — річка в Нижній Австрії, права притока Дунаю.
Стікає у вигляді кількох струмків із висоти близько 750 м[джерело не вказане 2234 дні] над рівнем моря з найвищої гори Віденського лісу Шепфля. У Клаузен-Леопольдсдорфі струмки зливаються й одержують назву Швехат. Тече загалом у східному напрямку протягом 62 км до однойменного міста, де впадає в Дунай. Площа басейну близько 1182 км2[2].
Найважливіші притоки:
- праві: Гройсбах (Groisbach), Тристінг, Кальтер-Ганг (Kalter Gang);
- ліві: Саттельбах (Sattelbach), Медлінг, Петерсбах (Petersbach), Лізинг. Великі міста за течією: Баден і Швехат.
Назва
Назва річки походить від середньоверхньонімецького swechant, що означає «смердючий»[3][4]. Цей епітет виправданий тільки починаючи від Бадена, де в річку впадають сірковмісні струмки[5].
Лісосплав
Від 1667 до 1939 року ділянку Швехата від Клаузен-Леопольдсдорфа до Бадена використовували для лісосплаву. З цією метою за течією облаштували водозливи для підняття рівня води в мілких місцях, де могли накопичуватися сплавлювані колоди. Головний водозлив (німецькою Klause) був розташований біля Клаузен-Леопольдсдорфа, ще 13 були облаштовані на притоках Швехата. На західній околиці Бадена ліс перенаправлявся до Меллерсдорфа (див. Трайскірхен) і далі вже суходолом до Відня[6].
1756 року дерев'яний головний водозлив замінено кам'яною спорудою, що збереглася донині. Від 1803 року для транспортування з Бадена до Відня стали використовувати канал Вінер-Нойштадт.
Спортивний туризм
За підвищеного рівня води Швехат на відрізку від Клаузен-Леопольдсдорфа до Бадена може використовуватися для водного туризму. Складність сплаву оцінюють на рівні II за міжнародною шкалою складності річок[7].
Примітки
- ↑ NÖGIS — (untranslated).
- ↑ Bundesministerium für Landwirtschaft, Regionen und Tourismus: Flächenverzeichnis der Flussgebiete: Donaugebiet von der Enns bis zur Leitha, Beiträge zur Hydrografie Österreichs, стр. 119. www.bmnt.gv.at. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 8 лютого 2021. [Архівовано 2018-03-24 у Wayback Machine.]
- ↑ W. Besch, A. Betten, O. Reichmann, S. Sonderegger. Sprachgeschichte. 4. Teilband. — 2004. — С. 3531.
- ↑ W. Wackernagel. Wörterbuch Zum Altdeutschen Lesebuch. — Basel, 1839. — С. 285.
- ↑ H. Küpper. Geologie und Grundwasservorkommen im südlichen Wiener Becken. — 1954. — С. 183.
- ↑ V. E. Riebe. Der Wiener Neustädter Schiffahrtskanal. Geschichte eines niederösterreichischen Bauwerkes von seinem Entstehen bis zur Gegenwart nach archivalischen Quellen : [нім.]. — Wiener Neustadt : Verlag Gutenberg, 1936.
- ↑ Deutscher Kanu Verband. Auslandsführer : [нім.]. — ISBN 3-924580-81-2.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
