Шахтау

Шахтау
53°38′59″ пн. ш. 56°04′57″ сх. д. / 53.649722222222° пн. ш. 56.0825° сх. д.
Країна	Росія
Регіон	Ішимбайський район
Система	Південний Урал
Тип	гора
Висота	336 м
Висота відносна	210 м
Шахтау Шахтау (Росія)
Шахтау у Вікісховищі

Шахта́у (башк. Шаһтау, Шәкетау — «шах-гора», «царь-гора») — один з чотирьох шиханів, який перебував у Ішимбайському районі, на кордоні з мікрорайоном Шахтау міста Стерлітамака.

Назва гори відрізняється великою варіативністю: Шахтау, Шах-тау,Шах-Тау, Шакетау, Шекетау, Ашак-тау, Цар-гора. Назва Шахтау відома у балкарців і карачаївців, так вони називають Ельбрус.

Як і інші шихани, Шахтау — залишок нижньопермського (пізній палеозой) рифового масиву.

Шахтау поряд з Торатау, Юрактау і Куштау складає ланцюжок із чотирьох шиханів в околицях міст Ішимбая та Стерлітамака, що був обраний в шорт-лист проекту «Сім чудес Росії» (як Шихани).

В даний час гора повністю знищена унаслідок діяльності копальні Шахтау, що видобуває вапняк для виробництва кальцинованої соди та цементу. Доля Шахтау може спіткати декілька подібних шиханів^[1]. У Башкортостані активістами розгорнута кампанія по збереженню пам'яток природи. Активісти вважають акт знищення Шахтау прикладом варварського відношення до природи, а кар'єр, утворений на його місці, називають шрамом на обличчі Башкортостану.

Зовнішні зображення
	Місце, де знаходився шихан
	Вибухові роботи на горі
	Шахтау в 50-ті роки XX ст.

Шахтау — короткий хребет завдовжки 1,3 км, завширшки 980 м, витягнутий у північно-західному напрямку. Підносився над рівнем р. Білої (до початку розробки) на 210 м (336 м над рівнем моря). Розташований на правому березі річки Селеук.

Масив Шахтау складена вапняками, зім'ятими в зморшки субмеридіанального простягання, вісь якої піднімається у південному напрямку; східний схил масиву розмитий у предартинський час і відповідно на східному крилі спостерігається різке налягання верхньоартинських відкладень на ассельські та сакмарські. На формування тектоно-седиментаційної структури рифогенних відкладень масиву Шахтау вплинули також регіональні дислокації Передуралля і, зокрема, утворення шиханського піднесеного горсту. Поєднання первинного вибагливого накопичення опадів рифогенних фацій і накладених тектонічних процесів призвели до формування тіла з дуже складною внутрішньою структурою.

Вапнякам Шахтау притаманні звичайні якості вапняків органогенних споруд — хімічна чистота, світле забарвлення, масивність, відсутність шаруватості, структурна неоднорідність різного масштабу (плямистість), велика різноманітність типів порід, їх часта зміна. Крім чистих вапняків, у масиві зустрічаються доломітизиовані вапняки явно вторинного походження. Слід зазначити, що вапняки Шахтау надзвичайно багаті рештками різноманітних організмів^[2].

У підніжжя гори розташований мікрорайон Шахтау.

• Королюк И. К. Методы и результаты изучения пермского рифогенного массива Шахтау (Башкирское Приуралье). — М.: Наука, 1985.
• Королюк И. К., Кириллова И. А., Меламуд Е. Л., Раузер-Черноусова Д. М. Нижнепермский биогермный массив Шахтау (Башкирия). — Бюллетень МОИП. Отд. геологии., 1970.
• Отчет о доразведке известняков месторождения Шах-Тау в Ишимбайском районе Республики Башкортостан. Отчет о работах за 1994—2002 гг. с подсчетом запасов по состоянию на 01.01.02 г. Отчет. № ГР 5-93-14/7. 38 текст. прил., 15 граф. прил. -Исполн. Халиуллина, Ф. Г.; Камышников, А. Н.; Исаев, В. А. /ОАО «Башкиргеология». Центральная комплексная геолого-геофизическая партия (ЦКГГП). 2002. −73 с, -Библиогр.: 14 назв. (Росгеолфонд, Баш. РГФ, ОАО «Сода», ОАО «Башкиргеология»)

• Шахтау. Коротка енциклопедія
• Вир пам'яті, блог schopine 22nd-Jun-2013