YaChudo

Чулимський район

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Чулимський район
Чулымский район
Герб Чулимського району Прапор Чулимського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Новосибірська область
Код ЗКАТУ: 50 259
Утворений: в 1925 році
Населення: 22 634 чоловік
Площа: 8 559 км²
Густота населення: 2,64 осіб/км²
Телефонний код: 7-38350
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: місто Чулим
Влада
Вебсторінка: http://www.adm-chulim.ru
Голова місцевої думи: Артеменко Олександр Іванович

Чулимський район — муніципальне утворення в Новосибірської області.

Адміністративний центр — місто Чулим.

Географія

Район розташований в центрі Новосибірській області, в Барабинській низовині. Межує з Убінським, Каргатським, Кочковським, Ординським, Коченевським і Коливанським районами Новосибірської області.

Територія району за даними на 2008 рік — 855,9 тис. га, у тому числі сільгоспугіддя — 368,3 тис. га (43% всієї площі) [1], лісом зайнято 249,5 тис. га (в основному в північній частині району). Рельєф рівнинний, спокійний. Середня температура січня -18,6 °C, липня +18,2 °C. Річна кількість атмосферних опадів - 380 мм. По території району пролягає мережу малих річок, найбільша з них річка Чулим, є безліч озер, найбільше оз. Іткуль (16,1 км²). На території району є запаси глини, придатної для виготовлення будівельної цегли, обширні родовища торфу і сапропелі, є мінеральні води.

Історія

Район утворений в 1925 році в складі Новосибірського округу Сибірського краю (колишній Каінський повіт), з 1930 у складі Західно-Сибірського краю. В 1937 році район був включений до складу новоутвореної Новосибірської області.

Економіка

В даний час в районі діє три промислових переробних підприємства — це ВАТ маслосиркомбінат «Чулимський», ТОВ «Маслопром», ТОВ МПО «Фоменське». По території району, із заходу на схід проходять Західно-Сибірська залізниця, федеральна автодорога «Байкал» з твердим покриттям, нафто- і газопровід.

Сільськогосподарським виробництвом займаються 14 сільськогосподарських організацій різних форм власності, 19 фермерських господарств. У сільському господарстві зайнято 33,8% усіх працюючих. Основна спеціалізація сільськогосподарських підприємств — тваринництво і рослинництво. В 2006 році в рамках пріоритетного національного проекту «Розвиток АПК» селянсько-фермерським і особистих підсобних господарств населення було видано 48 кредитів на загальну суму 6,5 млн рублів.

Населення

Чисельність населення
2002[2]2009[3]2010[4]2011[4]2012[5]2013[6]2014[7]
26 763▼25 968▼25 781▼23 854▼23 450▼23 116▼22 866
2015[8]2016[9]2017[10]2018[11]2019[12]
▼22 634▼22 457▼22 201▼21 899▼21 540

Чисельність населенняРік21 00022 00023 00024 00025 00026 00027 0002001200420072010201320162019Чулымский районСтатистика населення

Примітки

  1. ↑ База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 5 листопада 2009.
  2. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  3. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  4. ↑ а б Новосибирская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
  5. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  6. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  7. ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  8. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  9. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  10. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  11. ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2018 года и в среднем за 2017 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка); Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 23 серпня 2018? (довідка)
  12. ↑ Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2019 года и в среднем за 2018 год (PDF). Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).