YaChudo

Чукалівка

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

село Чукалівка
Герб
Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії
Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії
Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Івано-Франківська міська громада
Код КАТОТТГ UA26040190190064320 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка https://www.mvk.if.ua/chukal 
Основні дані
Перша згадка 1658 (368 років)
Населення ▲ 2230[1] (31.12.2024)
Територія 4.033[1] км²
Поштовий індекс 77458
Телефонний код +380 3436
Катойконіми чукалівéць, чукалівкáнка, чукалівцí
Географічні дані
Географічні координати 48°52′5″ пн. ш. 24°41′23″ сх. д. / 48.86806° пн. ш. 24.68972° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		273[2] м
Водойми рр. Горохолина, Бистриця-Надвірнянська
Найближча залізнична станція Хриплин
Відстань до
залізничної станції 		3,5 км
Місцева влада
Адреса ради 77458, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Чукалівка, вул. Клубна, 1A
Староста Дем`янець Ярослав Дмитрович[3]
Карта
Чукалівка. Карта розташування: Україна
Чукалівка
Чукалівка
Чукалівка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Чукалівка
Чукалівка
Мапа
Мапа

CMNS: Чукалівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Не плутати з Чоколівкою — історичною місцевістю Києва, селищем.

Чу́калівка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади. Населення становить 2230 осіб.

Географічні відомості

Межує з Івано-Франківськом — мікрорайоном Опришівці. На території села протікають рр. Горохолина, Бистриця-Надвірнянська. Розташоване на висоті 273 м над рівнем моря.

Історія

Вперше згадується у 1658 році[4][5] (за іншими даними — засноване у 1648[6]).

Давні назви — Слобідка Чукалівка, Красний Потік[7].

Сучасна назва утворена за допомогою суфікса -івк(а) від антропоніма Чукало, яку Д. Г. Бучко виводить або від дієслова чукати зі значеннями «гупати», (діал. про свиней) «плямкати, чавкати», або від с-хорв. апелятива чуколь «колінний суглоб; цвяшок, гак, дерев'яний клин, сук». М. Л. Худаш вважає особову назву Чукало вторинним утворенням, похідним від первинного Цюкало, мотивованого дієсловом цюкати[4][5].

Чукалівка на мапі Фрідріха фон Міга 1779—1783 рр. (пол. Czukalowka)

За Австро-Угорщини, у період 1772—1918 років, село Чукалівка адміністративно належало до домінії Станіславів Станіславівського округу, а з 1854 року — до Богородчанського повіту. У 1858 році в селі нараховувалося 290 мешканців. Того ж року вперше згадується однокласна парохіальна школа, до якої відвідували 21 учень[8].

Читальня «Просвіта» в селі була створена в 1910 році. У 1913 році парохом став Теодор Матейко, який заснував «Братство тверезості», що налічувало 30 членів і існувало до 1925 року, тоді чисельність братчиків становила 61. У 1930-х роках загальна площа села становила 4,13 км². У 1935 році в селі проживало 512 греко-католиків. З історією села Чукалівки кінця 1930-х — початку 1940-х років пов'язане ім'я церковного та культурного діяча Прикарпаття Івана Блавацького[8].

Перед війною в селі відбулася місія. 30 червня 1941 року село було захоплене німцями в ході німецько-радянської війни. Того ж дня ОУН, очолювана Степаном Бандерою, проголосила у Львові Акт відновлення Української держави. Місцеві мешканці збирали кошти на «дар української держави», розпочавши акцію за ініціативи Прокопа Петришина, зібравши 2 217 крб[8].

Окупація тривала до 27 липня 1944 року. На примусові роботи до Німеччини було вивезено 48 чоловіків, з яких 23 не повернулися додому після Другої світової війни[8].

У 1946 році церква була змушена перейти до православ'я[8].

У 1948 році відкрилася початкова школа[8].

У 1953 році в 115 хатах села вперше з'явилося радіо[8].

У 1969 році за кошти колгоспу «Леніна» розпочалося будівництво клубу, який було здано в експлуатацію в 1972 році[8].

У 1974 році на території села споруджено кладовище. Нині діючий некрополь Івано-Франківська[9][10].

У 1990 році розпочалася газифікація села під керівництвом Миколи Дмитровича Петришина та Олександра Карася[8].

13 грудня 1991 року утворилася Чукалівська сільська рада: голова — Шиптур Іван Дмитрович, секретар — Гаврилів Ігор Богданович[8].

Того ж року чукалівська церква знову стала греко-католицькою, а наступного року було відновлено хрести, які раніше встановили на честь скасування кріпосного права. Дуби для двох хрестів були привезені Дорошенком Петром Михайловичем та Влашиним Романом Антоновичем[8].

У 1992 році розпочалося будівництво нової школи, однак через брак коштів роботи було припинено. У цьому ж році сільський клуб було перейменовано на Будинок культури[8].

У 1999 році в селі відбулася Свята Місія, яка тривала кілька днів. Було освячено Місійний Хрест біля каплички з написом: «СВЯТА МІСІЯ — 1999 рік»[8].

У 2000 році відкрито нове кладовище за межами села[8].

Населення

За даними «Географічного словника Королівства Польського» (1880), населення складало 364 осіб, з них 357 греко-католиків і 7 юдеїв[11].

У 1858 році нараховувалося 290 осіб.

У 1935 році проживало 512 греко-католиків.

Станом на 1 січня 1939 року, населення складало 670 осіб, з них 650 українців і 20 євреїв[12].

За даними німецького перепису населення під час Другої світової війни 1-го березня 1943 року, населення складало 571 осіб[13].

За даними перепису населення УРСР 1989 року, наявне населення складало 1 097 осіб: чоловіків — 525, жінок — 572; постійне населення складало 1 107 осіб: чоловіків — 533, жінок — 574[14].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року[15]
Мова Кількість Відсоток
українська 1391 98.86 %
російська 14 1.00 %
білоруська 2 0.14 %
Усього 1407 100 %

Релігія

Відомі люди

Проживали
  • о. Іван Блавацький (1887—1963) — український греко-католицький священник, громадський діяч.
Поховані

Примітки

  1. ↑ а б ЗВІТ старости Чукалівського старостинського округу про виконання повноважень у 2024 році.
  2. ↑ weather.in.ua
  3. ↑ Староста села / Чукалівський СО. www.mvk.if.ua. Виконком Івано-Франківської міськради. Процитовано 28 січня 2026.
  4. ↑ а б Габорак, М. М. Назви населених пунктів Івано-Франківщини. Етимологічний словник-довідник. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2014. — С. 361. — ISBN 978-966-428-350-9.
  5. ↑ а б Габорак, М. М. Топонімія Покуття та деяких прилеглих територій. Етимологічний словник-довідник. — Івано-Франківськ : Місто НВ, 2013. — С. 876. — ISBN 978-966-428-321-9.
  6. ↑ Облікова картка — Чукалівка. w1.c1.rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 30 січня 2026.
  7. ↑ Краєзнавчий збірник на пошану Богдана Гавриліву : Наук. вид. / Ред. Г. Горбань, О. Василенко. — Івано-Франківськ : Тіповіт, 2003. — 242 с. — С. 47
  8. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Історія села. chukalivka.wordpress.com. Бібліотека-філіал с. Чукалівка. Процитовано 30 січня 2026.
  9. ↑ Міське кладовище с.Чукалівка. www.asleep.if.ua. Asleep. Процитовано 30 січня 2026.
  10. ↑ КП “Міська ритуальна служба”. www.mvk.if.ua. Виконком Івано-Франківської міськради. Процитовано 30 січня 2026.
  11. ↑ Czukałówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 880. (пол.)
  12. ↑ Кубійович, В. М. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1. 1. 1939 : Національна статистика Галичини. — Otto Harrassowitz. — Вісбаден, 1983. — С. 83. — ISBN 3-447-02376-7.
  13. ↑ Statistischen Amt des Generalgouvernements. Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis für das Generalgouvernement auf Grund der Summarischen Bevölkerungsbestandsaufnahme am 1. März 1943. Krakau: Burgverlag, 1943.
  14. ↑ db.ukrcensus.gov.ua
  15. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).