YaChudo

Чубинські

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чубинський.
Чубинські
Леліва[1][2]
Опис герба: Герб має у синьому полі золотий півмісяць рогами догори, над яким розташована золота 6-променева зірка. У клейноді хвостове віяло павича, на тлі якого, як і на щиті, зображено золотий півмісяць і зірку. Намет щита синій, підбитий золотом.
Близькі роди: Біцлановські, Івановські, Кіцінські, Красовські, Мазуревські, Махіцінські, Ожеховські, Пілховські, Розвадовські, Собєщанські, Тросіньські, Тхоржевські, Шєцінські[a]
Місце походження: Мазовія

Чубинські гербу Леліва[b] — шляхетський рід.[4]

Походження

Походили з Мазовії, де були дідичами маєтків Брвінув і Чубін. Польський генеалог Станіслав Уруський наводив про них наступні відомості:

ЧУБИНСЬКІ г. ЛЕЛІВА. Станіслав, дідич маєтку Брвінова у 1490 р., мав синів: Миколая, Яна та Анджея. Станіслав і Кшиштоф 1593 р., сини Яна, власники шляхетської частини в селі Брвінові. Мацей, дідич маєтку Чубіна 1580 року. Станіслав, син Миколая, 1612 р., власник частини села Брвінів. Максиміліан довів своє шляхетство у Варшавському гродському суді 1636 р.[5]

Оригінальний текст (пол.)
Stanisław, dziedzic dóbr Brwinowa 1490 r., miał synów: Mikołaja, Jana i Andrzeja. Stanisław i Krzysztof 1593 r., synowie Jana, właściciele części szlacheckiej we wsi Brwinowie. Maciej, dziedzic dóbr Czubina 1580 roku. (Ks. poborowe). Stanisław, syn Mikołaja, 1612 r., właściciel części wsi Brwinów. Maksymilian wywiódł swoje szlachectwo w grodzie warszawskim 1636 r.

Більш детальні відомості наводив Бонецький:

Чубінські гербу Леліва з Чубіна у Варшавському повіті. Анджей, званий Чубіном, варшавський скарбник у 1350 році. Ян з Чубіна, син Алексія, отримав різні привілеї на ці добра від князя Болеслава Мазовецького у 1482 році. Станіслав, власник Брвінова, у 1557 році здійснив поділ маєтку між своїми дітьми: Миколаєм, Флоріаном і Яном, народженими від першої дружини, а також Станіславом, Петром, Кшиштофом, Анджеєм, Малґожатою і Доротою, народженими від другої дружини. У Брвінові спадкували: Петро, син Станіслава, у 1611 році; Мацей, син Якуба, у 1613 році; Станіслав, одружений з Ядвігою з Даньковських, який там же продав свою частину синові Єроніму у 1620 році.

Єронім того ж року забезпечив у Брвінові посаг своїй дружині Ядвізі з Олтажевських. Ян, син Миколая, дідич у Брвінові у 1623 році.

У Чубіні в 1580 році спадкували: Мацей, син Станіслава, і Малґожата, вдова по Войцеху. Станіслав, син Яна, у 1606 році засвідчив запис довічного володіння разом із дружиною Ядвігою. Станіслав, син Миколая, від дружини Катажини залишив синів: Валеріана, Якуба, Войцеха, Кшиштофа та Анджея, які спадкували у Сестшені в 1614 році. Зофія була дружиною Миколая Яновського у 1613 році.

Максиміліан Чубінський довів свідками своє шляхетське походження у Варшаві в 1636 році, однак не представив герба, яким користувався.

Оригінальний текст (пол.)

CZUBIŃSCY h. LELIWA z Czubina w powiecie warszawskim. Andrzej, zwany Czubin, skarbny warszawski 1350 roku. Jan z Czubina, syn Aleksego, otrzymał różne przywileje dla tych dóbr od ks. Bolesława Mazowieckiego w 1482 r. Stanisław, właściciel Brwinowa, dopełnił w 1557 r. działu między dziećmi swemi: Mikołajem, Floryanem i Janem, urodzonemi z pierwszej żony, a Stanisławem, Piotrem, Krzysztofem, Andrzejem, Małgorzatą i Dorotą, urodzonemi z drugiej żony. Dziedziczyli na Brwinowie: Piotr, syn Stanisława, 1611 r., Maciej, syn Jakóba, 1613 r., Stanisław, ożeniony z Jadwigą z Dańkowskich, który część swoją tamże sprzedał synowi Hieronimowi w 1620 r.

Hieronim w tymże roku zabezpieczył na Brwinowie posag żonie, Jadwidze z Ołtarzewskich. Jan, syn Mikołaja, dziedzic na Brwinowie 1623 r.

Dziedziczyli na Czubinie w 1580 r.: Maciej, syn Stanisława i Małgorzata, wdowa po Wojciechu. Stanisław, syn Jana, zeznał zapis dożywocia z żoną Jadwigą w 1606 r. Stanisław, syn Mikołaja, z żony Katarzyny pozostawił synów: Waleryana, Jakóba, Wojciecha, Krzysztofa i Andrzeja, dziedziczących na Siestrzeni w 1614 r. Zofia za Mikołajem Janowskim 1613 r.

Maksymilian Czubiński, udowodnił świadkami pochodzenie swoje szlacheckie w Warszawie 1636 r., nie przedstawił jednak herbu, którego używał.

Крім того існували роди гербу Радван[c] та Тупа Підкова[d], так само пов'язані з цими населеними пунктами. А у 1584 році однойменний рід гербу Леліва фіксувався у Познанському воєводстві. На думку польських генеалогів Віктора Виттіга та Станіслава Дзядулевича, Бонецький змішав відомості про познанський рід із мазовецьким.[7][6][8] Серед інших згадок, 16 вересня 1691 року шляхтич Матеуш Чубинський, син Мацея і Маріанни, був прийняти до міського права Варшави.[9]

Українська гілка роду вела свої початки від Казимира Чубинського, який у 1718 році разом з сином Мацеєм придбав частину села Перемилівка на Волині.[e] Син Мацея — Франц, у 1764 року продав свою частину маєтності, а у 1798 році перейшов у православ'я як Петро. Того ж року його син Іван, поручик Російської імператорської армії, придбав частину маєтку в Переяславському повіті. А син того Платон у 1832 році придбав маєток у Борисполі, де народився майбутній український громадський і культурний діяч Павло Чубинський.[13]

Родова схема

Родова схема Чубинських
  • Казимир Чубинський, у 1718 році разом з сином придбав частину села Перемилівки на Волині.
    • Мацей Казимирович
      • Франц (після 1798 — Петро) Мацейович
        • Іван Петрович (Францович) (нар. 1768), поручик РІА; у 1798 році придбав частину маєтку у Переяславському повіті.
          • Платон Іванович (нар. 1803), дружина — Марія Миколаївна Субхакіна (нар. 1813), донька підполковника.
            • Павло Платонович (нар. 15 січня 1838, Бориспіль — 14 січня 1884, Київ), український громадський діяч. Дружина — Катерина Іванівна Порозова
              • Михайло Платонович (нар. 7 листопада 1871, Бориспіль — пом. 19 січня 1943, Белград), юрист, кримінолог, масон; міністр юстиції Української Держави. Дружина — Анна
                • Арсеній Михайлович (нар. 13 грудня, Київ — пом. 5 лютого 1962, США), юрист; доктор права Белградського університету.
              • Павло Павлович (нар. 1873 — пом. 1927), інженер шляхів сполучень.[14] Дружина — Марія Володимирівна (нар. 1878 — пом. 1943, Ташкент)
                • Катерина Павлівна (нар. 1899 — пом. 1986), кандидат філологічних наук. Чоловік — Дмитро Вишневський, педагог.
                  • Павло Дмитрович (нар. 1928)[15]
                  • Володимир Дмитрович (нар. 1 грудня 1930, Гостомель — пом. 20 травня 1987 року, Бориспіль), педагог, поет.[16]
                • Павло Павлович (нар. 1900 — пом. 1919), командир мотозагону дивізії XII армії Щорса; розстріляний денікінцями.
                • Лідія Павлівна, музпрацівник.
                • Ксенія Павлівна (пом. 1924)
              • Олександра Павлівна (нар. 1873 — пом. 1949, Белград), солістка Київської, Міланської опери, Большого театру в Москві.[14] Чоловік — NN Чалеєв
              • Федір Павлович (нар. 1878 — пом. 1912), ветеринар у Сибіру.[14]
            • Анастасія Платонівна (нар. 1842)
            • Костянтин Платонович, доброволець визвольної війни сербів проти турків, інвалід.
            • Олена Платонівна (нар. 1855)
            • Марія Платонівна
            • Василь Платонович (нар. бл. 1857)
              • Василь Васильович, зоотехнік. Дружина — Олександра Олександрівна Надєждіна
                • Вадим Васильович Чубинський-Надєждін (нар. 25 травня 1926, Ленінград — пом. 12 січня 2010, там само), радянський і російський історик, публіцист. Дружина — Лідія Василівна (нар. 12 травня 1924)[17]
                • Олег Васильович Чубинський-Надєждін
                • Платон Васильович Чубинський-Надєждін
          • Іван Іванович (нар. 1807)
        • Вікентій Петрович (Францович) (нар. 1774), ротмістр кавалерії народової. У 1816 році тримав від брата Івана чотири десятини землі у Борисполі, і невелику цегельню.
          • Данило Вікентійович, був пов'язаний з польським повстанням, через що разом з донькою опинився у Сибіру. Втім їм пізніше вдалось повернутись у Бориспіль, де були поховані на Книшевому цвинтарі.
            • Яніна-Софія Данилівна

Коментарі

  1. ↑ Згідно польського дослідника Мазовії доктора Юзефа Осташевського, всі перераховані — розгалуження даного роду.[3]
  2. ↑ пол. Czubiński, рос. Чубинские
  3. ↑ Станіслав Чубінський у 1563 році сплачував податок (побір) із частини села Брвіново у Варшавській землі Мазовецького воєводства.[6]
  4. ↑ Альберт і Мацей Чубінські у 1563 році сплачували побір із села Чубін у Варшавській землі Мазовецького воєводства.[6]
  5. ↑ Невідомо коли саме представники роду осіли на Волині, втім відомо що Чубинські гербу Тупа Підкова фіксувались там ще у 1500 році.[10] Втім сучасні дослідники відносять цю гілку саме до гербу Леліва.[11][12]

Примітки

  1. ↑ Zbiór nazwisk szlachty z opisem herbów własnych familiom zostaiącym w Królestwie Polskim i Wielkim Xięstwie Litewskim
  2. ↑ Polska encyklopedia szlachecka, t.5
  3. ↑ Dzieje pierwotne szczepu mazurskiego
  4. ↑ Rody ziemiańskie XV i XVI wieku : zestawione według dzielnic, w których były osiedlone
  5. ↑ Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T.3
  6. ↑ а б в Nieznana szlachta polska i jej herby
  7. ↑ Herbarz Polski
  8. ↑ Spis hazwisk szlachty polskiej
  9. ↑ Szlachta przyjęta do prawa miejskiego Starej Warszawy w latach 1506 — 1718
  10. ↑ Polskie rody szlacheckie i ich herby
  11. ↑ Віднайдено герб автора українського національного гімну «Ще не вмерла Україна»
  12. ↑ «Сенсація — Леліва»: історики виявили шляхетський родовий герб автора українського гімну Павла Чубинського
  13. ↑ Павло Чубинський / Дмитро Чередниченко. — Київ: Альтернативи, 2005. — 374 с. : іл. — (Особистість і доба).
  14. ↑ а б в Чому син Павла Чубинського не успадкував батьківське українофільство?
  15. ↑ Нащадок роду Чубинських (До 30-річчя трагічного відходу Володимира Чубинського)
  16. ↑ Чубинський Володимир Дмитрович
  17. ↑ Чубинский-Надеждин Вадим Васильевич

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).