YaChudo

Чотирикутник

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Чотирикутник
Зображення 1. Приклад чотирикутника
Належить до класівмногокутник і tetratoped Редагувати інформацію у Вікіданих
Ребра і вершини4 ребра
ВластивостіТеорема Птолемея, Quadrilateral inequalityd і Формула Бретшнайдера Редагувати інформацію у Вікіданих
‹ трикутник Редагувати інформацію у Вікіданих п'ятикутник Редагувати інформацію у Вікіданих ›
CMNS: Чотирикутник у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Чотирикутник — це частина площини, обмежена простою замкненою ламаною, яка містить чотири (4) ланки. Вона складається з чотирьох (4) вершин (точок) і чотирьох сторін (відрізків), що послідовно їх сполучають. При цьому жодні три з даних точок не повинні лежати на одній прямій. Вершини чотирикутника називаються сусідніми, якщо вони є кінцями однієї з його сторін. Несусідні вершини називаються протилежними. Відрізки, що сполучають протилежні вершини чотирикутника, називаються діагоналями.

У чотирикутнику на зображені 1 діагоналями є відрізки AC і BD.

Сторони чотирикутника, що виходять з однієї вершини, називаються сусідніми сторонами. Сторони, які не мають спільного кінця, називаються протилежними сторонами. У чотирикутнику на даному малюнку протилежними сторонами є сторони AB і CD, BC і AD. Чотирикутник позначають, записуючи його вершини. Наприклад, чотирикутник на зображені 1 позначено так: ABCD. У позначенні чотирикутника вершини, що стоять поряд, повинні бути сусідніми. Чотирикутник ABCD можна також позначити BCDA або DCBA. Але не можна позначити ABDC (B і D — не сусідні вершини).

Внутрішні кути простого чотирикутника ABCD мають в сумі 360 градусів, тобто

∠A+∠B+∠C+∠D=360∘.

Сума довжин усіх сторін чотирикутника називається периметром.

Прості чотирикутники

Будь-який чотирикутник, сторони якого не перетинаються є простим чотирикутником.

Опуклі чотирикутники

В опуклих чотирикутників всі внутрішні кути є меншими за 180°, а дві діагоналі знаходяться в середині чотирикутника.

  • Неправильний чотирикутник: не має паралельних сторін.
  • Трапеція: одна пара протилежних сторін є паралельною.
  • Рівнобічна трапеція: одна пара протилежних сторін є паралельними, а кути нахилу сторін при основі є рівними. Альтернативними визначеннями є: чотирикутник що має вісь симетрії, яка перетинає пару протилежних сторін, або трапеція із діагоналями рівної довжини.
  • Паралелограм: чотирикутник із двома парами паралельних сторін. еквівалентною умовою є те, що його протилежні сторони мають однакову довжину; що протилежні кути рівні; або що діагоналі перетинаються і ділять одна одну навпіл. До паралелограмів відноситься ромб, прямокутник, а також квадрат.
  • Ромб: всі чотири сторони мають однакову довжину. Або еквівалентно: діагоналі перпендикулярні і перетином ділять навпіл одна одну. Не формально це є «сплюснутий квадрат» (але строго математично квадрат теж є ромбом).
  • Ромбоїд: паралелограм в якого суміжні сторони мають різні довжини а деякі кути тупими (не має прямих кутів). Деякі джерела називають його паралелограмом, що не є ромбом.[1]
  • Прямокутник: всі чотири кути є прямими кутами. Еквівалентно: діагоналі мають однакову довжину і при перетині діляться навпіл. До прямокутників відноситься і квадрат.
  • Квадрат: всі чотири сторони мають однакову довжину, а чотири кути є прямими. Діагоналі перетинають одна одну навпіл і під прямим кутом, а також мають однакову довжину. Чотирикутник є квадратом тоді і лише тоді, коли він одночасно є ромбом і прямокутником (чотири рівні сторони і чотири однакові кути).
  • Дельтоїд: дві пари прилеглих сторін мають однакову довжину. З цього випливає, що одна з діагоналей розділяє дельтоїд на конгруентні трикутники, і два кути між парами нерівних сторін мають однакову величину. Також, його діагоналі є перпендикулярними. До дельтоїдів відноситься ромб.

Увігнуті чотирикутники

В увігнутих чотирикутників, один із внутрішніх кутів є більшим за 180° а одна із двох діагоналей лежить за межами чотирикутника.

Складні чотирикутники

Антипаралелограм

До складних чотирикутників відносять не правильні чотирикутники, грані яких перетинаються. Такі чотирикутники перетинають самі себе і мають ряд не формальних назв: перехрещений чотирикутник, чотирикутник-метелик або бантик. Сума внутрішніх кутів перехрещеного чотирикутника буде дорівнювати 720°, а два внутрішні кути в ньому є розгорнутими і знаходяться ззовні. Тобто перехрещеного чотирикутника, чотири «внутрішні» кути знаходяться по обидві сторони перетину (два гострих і два розгорнутих, всі з лівої сторони або з правою, в залежності від того в якому порядку перераховуються).[2]

  • Перехрещена трапеція[3]: перехрещений чотирикутник, в якому (як у трапеції) одна пара не суміжних сторін є паралельною
  • Антипаралелограм: перехрещений чотирикутник в якого (як в паралелограма) кожна пара не суміжних сторін мають однакову довжину.
  • Перехрещений прямокутник: це антипаралелограм, сторонами якого є дві протилежні сторони і дві діагоналі звичайного прямокутника, таким чином від має одну пару протилежних сторін, що є паралельними.
  • Перехрещений квадрат: особливий випадок перехрещеного прямокутника, в якого дві сторони перетинаються під прямими кутами.

Повний чотирибічник

Повний чотирибічник

Хоча така назва може бути еквівалентна чотирикутнику, в неї часто вкладають додатковий сенс. Четвірка прямих, ніякі дві з яких не паралельні і ніякі три не проходять через одну точку, називається повним чотирибічником. Така конфігурація зустрічається в деяких твердженнях евклідової геометрії (наприклад, теорема Менелая, пряма Ньютона - Гауса, пряма Обера, Теорема Мікеля тощо), в яких часто всі прямі є взаємозамінними.

Особливі відрізки

Двома діагоналями опуклого чотирикутника є відрізки, що сполучають протилежні вершини.

Двома бімедіанами (англ. bimedians) опуклого чотирикутника є відрізки, що сполучають середини протилежних сторін[4]. Вони перетинаються у точці, яка називається «центроїдом» вершин чотирикутника.

Також в опуклому чотирикутнику бівисотою (англ. maltitude) будемо називати висоту, яка має основу у середині протилежної сторони[5]. Всього у чотирикутнику можна провести чотири бівисоти.

Існує декілька загальних формул розрахунку площі S опуклого чотирикутника ABCD із сторонами a = AB, b = BC, c = CD і d = DA.

Тригонометричні формули

Площа чотирикутника може бути задана за допомогою тригонометричних функцій таким чином:

S=12ef⋅sin⁡θ,

де довжини кожної діагоналі задані як e і f, а кут між ними дорівнює θ.[6] У випадку коли діагоналі перпендикулярні (тобто для ромба, квадрата і дельтоїда), ця формула спрощується до S=12ef оскільки θ дорівнює 90°.

Площу можна розрахувати через бімедіани таким чином[7]

S=mn⋅sin⁡φ,

Де довжини медіан дорівнюють m і n, а кут між ними дорівнює φ.

Формула Бретшнайдера[8] визначає площу черед дві сторони і два протилежних кута:

S=(s−a)(s−b)(s−c)(s−d)−12abcd[1+cos⁡(∠A+∠C)]=(s−a)(s−b)(s−c)(s−d)−abcd[cos2(∠A+∠C2)]

де сторони відповідно задані як a, b, c, d, і де s є півпериметром, а A і C є двома (будь-якими) протилежними кутами. Для вписаного чотирикутника цей вираз спрощується до формули Брамагупти, оскільки A + C = 180°.

Іншою формулою для розрахунку площі через кути і сторони, де кут C знаходиться між сторонами b і c, а кут A між сторонами a та d, є

S=12ad⋅sin⁡A+12bc⋅sin⁡C.

У випадку із вписаним чотирикутником, остання формула скорочується до S=12(ad+bc)sin⁡A.

Для паралелограма, де обидві пари протилежних сторін і кутів є рівними, ця формула в свою чергу спрощується до виразу S=ab⋅sin⁡A.

Альтернативним чином, можна визначити площу чотирикутника через сторони і кут перетину його діагоналей θ, для тих випадків доки цей кут не дорівнює 90°:[9]

S=|tgθ|4⋅|a2+c2−b2−d2|.

У випадку з паралелограмом, остання формула буде виглядати як S=12|tgθ|⋅|a2−b2|.

Іншою формулою, що містить сторони a, b, c, d є[7]

S=14(2(a2+c2)−4x2)(2(b2+d2)−4x2)sin⁡φ

де x є відстанню між середніми точками діагоналей, а φ є кутом між бімедіанами.

І ще однією тригонометричною формулою, що містить сторони a, b, c, d і кут α між a і b є:

S=12ab⋅sin⁡α+144c2d2−(c2+d2−a2−b2+2ab⋅cos⁡α)2,

що може використовуватися і як площа увігнутого чотирикутника (що має увігнуту частину протилежну до кута α) змінивши перший знак + на -.


Не-тригонометричні формули

Дві наступні формули задають площу S чотирикутника через сторони a, b, c, d, напівпериметр s, і діагоналі e, f:

S=(s−a)(s−b)(s−c)(s−d)−14(ac+bd+ef)(ac+bd−ef),[10]
S=144e2f2−(a2+c2−b2−d2)2.[11]

Перше рівняння зводиться до формули Брахмагупти для вписаного чотирикутника, оскільки в такому випадку ef = ac + bd.

Площу також можна задати через бімедіани m, n і діагоналі e, f:

S=12(m+n+e)(m+n−e)(m+n+f)(m+n−f),[12]
S=12e2f2−(m2−n2)2.[13]:Thm. 7

Насправді, будь-яке з трьох значень m, n, e, і f є достатнім для визначення площі, оскільки для будь-якого чотирикутника ці чотири значення пов'язані рівнянням e2+f2=2(m2+n2).[14]:p. 126 Відповідними спрощеними виразами будуть такі рівняння для розрахунку площі:[15]

S=12[(m+n)2−e2]⋅[e2−(m−n)2],

якщо дані довжини двох бімедіан і діагональ, і[15]

S=14[(e+f)2−4m2]⋅[4m2−(e−f)2],

якщо відомі довжини двох діагоналей і одна бімедіана.

Векторна форма

Площу чотирикутника ABCD можна розрахувати за допомогою векторів. Нехай вектори AC і BD утворюють діагоналі від A до C і від B до D. Площа чотирикутника тоді дорівнюватиме

S=12|𝐀𝐂×𝐁𝐃|,

що є половиною величини векторного добутку векторів AC і BD. У двовимірному Евклідовому просторі, вектор AC можна задати у вигляді вектора у Декартовому просторі як (x1,y1) і вектор BD як (x2,y2), тому рівняння можна переписати таким чином:

S=12|x1y2−x2y1|.

Теореми

  1. Добутки площ трикутників, утворених частинами діагоналей від їх країв до їх перетину і протилежними сторонами чотирикутника, рівні.
  2. Сума кутів опуклого чотирикутника дорівнює 360°.
  3. У будь-якому вписаному чотирикутнику суми протилежних кутів дорівнють 180°.
  4. У будь-якому описаному чотирикутнику суми протилежних сторін рівні.

Діагоналі

Довжина діагоналей

Довжини діагоналей опуклого чотирикутника ABCD із відповідними вершинами A, B, C, D і сторонами a = AB, b = BC, c = CD, і d = DA, довжини діагоналей p = AC і q = BD можна розрахувати за допомогою теореми косинусів для кожного трикутника, що утворені діагоналями і двома сторонами чотирикутника. Таким чином

p=a2+b2−2abcos⁡B=c2+d2−2cdcos⁡D

і

q=a2+d2−2adcos⁡A=b2+c2−2bccos⁡C.

Інші, більш симетричні формули для знаходження довжин діагоналей:[16]

p=(ac+bd)(ad+bc)−2abcd(cos⁡B+cos⁡D)ab+cd

і

q=(ab+cd)(ac+bd)−2abcd(cos⁡A+cos⁡C)ad+bc.

Узагальнення правила паралелограма і теореми Птолемея

Для будь-якого опуклого чотирикутника ABCD, сума квадратів чотирьох сторін дорівнює сумі квадратів двох діагоналей плюс чотири квадрати відрізка, що сполучає середні точки діагоналей. Тобто

a2+b2+c2+d2=p2+q2+4x2

де x це відстань між середніми точками діагоналей.[14]:p.126 Це рівняння відоме як теорема Ейлера про чотирикутник і є узагальненням для правила паралелограма.

Німецький математик Карл Антон Бретшнейдер в 1842 вивів наступне узагальнення для теореми Птолемея, стосовно добутку діагоналей опуклого чотирикутника[17]

p2q2=a2c2+b2d2−2abcdcos⁡(A+C).

Це рівняння можна вважати аналогічним до теореми косинусів для чотирикутника. Для вписаного чотирикутника, в якого (A+C)=180∘, це рівняння спрощується до pq = ac + bd. Оскільки cos⁡(A+C)⩾−1, таким чином, це також доводить нерівність Птолемея.

Бімедіани

Паралелограм Варіньона EFGH

Бімедіанами чотирикутника є такі лінійні відрізки, що сполучають середні точки його протилежних сторін. Перетином бімедіан є центроїд вершин чотирикутника.[18]

Середні точки будь-якого чотирикутника (опуклого, увігнутого або перехрещеного) є вершинами паралелограма, що називається паралелограмом Варіньона. Він має такі властивості:

  • Кожна пара протилежних сторін паралелограма Варіньона є паралельними діагоналі початкового чотирикутника.
  • Сторона паралелограма Варіньона має довжину, що дорівнює половині довжини діагоналі початкового чотирикутника до якої ця сторона є паралельною.
  • Площа паралелограма Варіньона дорівнює половині площі початкового чотирикутника. Це є вірним для опуклих, увігнутих і перехрещених чотирикутників, де площа останнього задається як різниці площ трикутників з яких він складається.[19]
  • Периметр паралелограма Варіньона дорівнює сумі довжин діагоналей початкового чотирикутника.
  • Діагоналі паралелограма Варіньона є бімедіанами початкового чотирикутника.

Дві бімедіани чотирикутника і лінійні відрізки, що сполучають середні точки діагоналей в тому чотирикутнику є конкурентними прямими і всі поділяються навпіл точкою їх перетину.[14]:p.125

Для опуклого чотирикутника із сторонами a, b, c і d, довжина бімедіани, що сполучає середні точки сторін a і c дорівнюватиме

m=12−a2+b2−c2+d2+p2+q2

де p і q є довжинами діагоналей.[20] Довжина бімедіани, що сполучає середні точки сторін b і d дорівнює

n=12a2−b2+c2−d2+p2+q2.

Отже[14]:p.126

p2+q2=2(m2+n2).

Це також є наслідком застосування правила паралелограма до паралелограма Варіньона.

Довжину бімедіан також можна виразити через дві протилежні сторони і відстань x між середніми точками діагоналей. Це можна отримати застосувавши теорему Ейлера для чотирикутників щодо вищезгаданих формул. Звідки отримаємо[13]

m=122(b2+d2)−4x2

і

n=122(a2+c2)−4x2.

Зверніть увагу, що дві протилежні сторони в цих формулах не є тими двома сторонами, що сполучає бімедіана.

Для опуклого чотирикутника є справедливим такий дуальний взаємозв'язок між бімедіанами і діагоналями:[21]

  • Дві бімедіани мають однакову довжину тоді і лише тоді, коли дві діагоналі є перпендикулярними.
  • Дві бімедіани є перпендикулярними, толі і лише тоді, коли дві діагоналі мають однакову довжину.

Тригонометричні тотожності

Чотири кути простого чотирикутника ABCD задовольняють таким рівнянням:[22]

sin⁡A+sin⁡B+sin⁡C+sin⁡D=4sin⁡A+B2sin⁡A+C2sin⁡A+D2

і

tan⁡Atan⁡B−tan⁡Ctan⁡Dtan⁡Atan⁡C−tan⁡Btan⁡D=tan⁡(A+C)tan⁡(A+B).

Також,[23]

tan⁡A+tan⁡B+tan⁡C+tan⁡Dcot⁡A+cot⁡B+cot⁡C+cot⁡D=tan⁡Atan⁡Btan⁡Ctan⁡D.

У двох останніх формулах, жоден з кутів не може бути прямим кутом, оскільки тангенс 90° є не визначеним.

Нерівності

Площа

Якщо опуклий чотирикутник має сторони a, b, c, d і діагоналі p, q, тоді його площа S задовольняє нерівностям[24]

S≤14(a+c)(b+d), що буде рівністю лише для прямокутника.
S≤14(a2+b2+c2+d2) , що буде рівністю лише для квадрата.
S≤14(p2+q2), що буде рівністю лише якщо дві діагоналі є перпендикулярними і мають однакову довжину.
S≤12(a2+c2)(b2+d2), що є рівністю лише для прямокутника.[7]

Із формули Бретшнайдера прямо випливає, що площа чотирикутника задовольнятиме нерівності

S≤(s−a)(s−b)(s−c)(s−d)

що буде рівністю тоді й лише тоді коли чотирикутник є вписаним чотирикутником або виродженим, тобто таким що довжина однієї зі сторін дорівнюватиме сумі довжин інших трьох (тобто він перетворився у відрізок, тому його площа дорівнює нулю).

Площа будь-якого чотирикутника також задовольнятиме нерівності[25]

S≤12(ab+cd)(ac+bd)(ad+bc)3.

Позначивши периметр чотирикутника як L, матимемо наступне[25]:p.114

S≤116L2,

що буде рівністю лише для випадку із квадратом.

Площа опуклого чотирикутника також задовольняє:

S≤12pq

де довжини діагоналей задані як p і q, що буде рівністю лише за умови, що діагоналі перпендикулярні одна одній.

Діагоналі і бімедіани

Наслідком із теореми Ейлера про чотирикутники є така нерівність

a2+b2+c2+d2≥p2+q2

де рівність буде справедливою, тоді й тільки тоді коли чотирикутник є паралелограмом.

Ейлер також узагальнив теорему Птолемея, що є рівністю для вписаного чотирикутника, у нерівність для опуклого чотирикутника. Нерівність задає таке:

pq≤ac+bd

що буде рівністю тоді й лише тоді, коли чотирикутник є вписаним.[14]:p.128–129.

В опуклому багатокутнику бімедіани m, n і діагоналі p, q пов'язані між собою нерівністю

pq≤m2+n2,

де рівність буде справедливою тоді і лише тоді, коли діагоналі є рівними.[26]:Prop.1 Це прямо випливає із рівності для чотирикутника m2+n2=12(p2+q2).

Сторони

Сторони a, b, c, і d будь-якого чотирикутника задовольняють нерівностям[27]:p.228,#275

a2+b2+c2>d23

і [27]:p.234,#466

a4+b4+c4≥d427.

Просторові чотирикутники

Червоним позначено бокові ребра чотирикутного рівностороннього тетраедра, який є правильним зигзагоподібним косим чотирикутником.

Чотирикутник, що не знаходиться в площині називається просторовим чотирикутником або косим чотирикутником. Формули для розрахунку його двогранних кутів при відомих довжинах ребер і кутів між двома прилеглими ребрами були отримані при вивчені властивостей молекул, таких як молекули циклобутана, які містять «замкнуте» кільце із чотирьох атомів.[28][29] Косий чотирикутник разом із своїми діагоналями утворює (не обов'язково правильний) тетраедр, і навпаки, кожен косий чотирикутник утворений із тетраедра, в якого усунута пара протилежних ребер.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2014. Процитовано 20 червня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-05-14 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Stars: A Second Look (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2018. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Butler, David (6 квітня 2016). The crossed trapezium. Making Your Own Sense. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  4. ↑ E.W. Weisstein. Bimedian. MathWorld – A Wolfram Web Resource. Архів оригіналу за 22 квітня 2018. Процитовано 25 лютого 2018. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  5. ↑ E.W. Weisstein. Maltitude. MathWorld – A Wolfram Web Resource. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 17 грудня 2019.
  6. ↑ Harries, J. "Area of a quadrilateral, " Mathematical Gazette 86, July 2002, 310—311.
  7. ↑ а б в Josefsson, Martin (2013), Five Proofs of an Area Characterization of Rectangles (PDF), Forum Geometricorum, 13: 17—21, архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016, процитовано 25 лютого 2018 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  8. ↑ R. A. Johnson, Advanced Euclidean Geometry, 2007, Dover Publ., p. 82.
  9. ↑ Mitchell, Douglas W., "The area of a quadrilateral, " Mathematical Gazette 93, July 2009, 306—309.
  10. ↑ J. L. Coolidge, «A historically interesting formula for the area of a quadrilateral», American Mathematical Monthly, 46 (1939) 345—347.
  11. ↑ E.W. Weisstein. Bretschneider's formula. MathWorld – A Wolfram Web Resource. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 25 лютого 2018. {{cite web}}: Не дозволено використовувати розмітку курсивом або жирним шрифтом у: |publisher= (довідка)
  12. ↑ Archibald, R. C., «The Area of a Quadrilateral», American Mathematical Monthly, 29 (1922) pp. 29–36.
  13. ↑ а б Josefsson, Martin (2011), The Area of a Bicentric Quadrilateral (PDF), Forum Geometricorum, 11: 155—164, архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2020, процитовано 25 лютого 2018 [Архівовано 5 січня 2020 у Wayback Machine.].
  14. ↑ а б в г д Altshiller-Court, Nathan, College Geometry, Dover Publ., 2007.
  15. ↑ а б Josefsson, Martin (2016) ‘100.31 Heron-like formulas for quadrilaterals’, The Mathematical Gazette, 100 (549), pp. 505—508.
  16. ↑ Rashid, M. A. & Ajibade, A. O., "Two conditions for a quadrilateral to be cyclic expressed in terms of the lengths of its sides", Int. J. Math. Educ. Sci. Technol., vol. 34 (2003) no. 5, pp. 739–799.
  17. ↑ Andreescu, Titu & Andrica, Dorian, Complex Numbers from A to…Z, Birkhäuser, 2006, pp. 207—209.
  18. ↑ Weisstein, Eric W. "Quadrilateral." From MathWorld--A Wolfram Web Resource. http://mathworld.wolfram.com/Quadrilateral.html [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]
  19. ↑ H. S. M. Coxeter and S. L. Greitzer, Geometry Revisited, MAA, 1967, pp. 52–53.
  20. ↑ Mateescu Constantin, Answer to Inequality Of Diagonal. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 25 лютого 2018. [Архівовано 2014-10-24 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Josefsson, Martin (2012), Characterizations of Orthodiagonal Quadrilaterals (PDF), Forum Geometricorum, 12: 13—25, архів оригіналу (PDF) за 5 грудня 2020, процитовано 25 лютого 2018 [Архівовано 5 грудня 2020 у Wayback Machine.].
  22. ↑ C. V. Durell & A. Robson, Advanced Trigonometry, Dover, 2003, p. 267.
  23. ↑ MathPro Press, "Original Problems Proposed by Stanley Rabinowitz 1963–2005", p. 23, [1] [Архівовано 19 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  24. ↑ O. Bottema, Geometric Inequalities, Wolters–Noordhoff Publishing, The Netherlands, 1969, pp. 129, 132.
  25. ↑ а б Alsina, Claudi; Nelsen, Roger (2009), When Less is More: Visualizing Basic Inequalities, Mathematical Association of America, с. 68.
  26. ↑ Josefsson, Martin (2014). Properties of equidiagonal quadrilaterals. Forum Geometricorum. 14: 129—144. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 25 лютого 2018. [Архівовано 2024-06-05 у Wayback Machine.]
  27. ↑ а б Inequalities proposed in “Crux Mathematicorum”, [2] [Архівовано 30 серпня 2017 у Wayback Machine.].
  28. ↑ Barnett, M. P.; Capitani, J. F. (2006). Modular chemical geometry and symbolic calculation. International Journal of Quantum Chemistry. 106 (1): 215—227. doi:10.1002/qua.20807.
  29. ↑ Hamilton, William Rowan (1850). On Some Results Obtained by the Quaternion Analysis Respecting the Inscription of "Gauche" Polygons in Surfaces of the Second Order (PDF). Proceedings of the Royal Irish Academy. 4: 380—387. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2017. Процитовано 25 лютого 2018.

Джерела

  • Великий довідник школяра: 5-11 класи — Харків: Школа, 2003, ISBN 966-8114-20-5

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).