YaChudo

Чотирбоки

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

село Чотирбоки
Країна Україна Україна
Область Хмельницька
Район Шепетівський
Тер. громада Ленковецька сільська територіальна громада
Код КАТОТТГ UA68060130170033897
Основні дані
Засноване 1480
Населення ▼1227[1]
Площа 0,209 км²
Густота населення 6866,03 осіб/км²
Поштовий індекс 30442
Телефонний код +380 3840
Географічні дані
Географічні координати 50°1′46″ пн. ш. 27°1′40″ сх. д. / 50.02944° пн. ш. 27.02778° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
275 м[2]
Місцева влада
Адреса ради 30440, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Ленківці, вул. Коськовецька, 53
Карта
Чотирбоки. Карта розташування: Україна
Чотирбоки
Чотирбоки
Чотирбоки. Карта розташування: Хмельницька область
Чотирбоки
Чотирбоки
Мапа
Мапа

CMNS: Чотирбоки у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Чоти́рбоки — село в Україні, у Ленковецькій сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить близько 1000 осіб (станом на 2024 рік).

Географія

В центрі села є ставок, через який протікає річка Безіменна, яка між Вишневим і Коськівим впадає у річку Хомору, ліву притоку Случі.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1404 97.84%
російська 22 1.53%
румунська 4 0.28%
вірменська 1 0.07%
болгарська 1 0.07%
інші/не вказали 3 0.21%
Усього 1435 100%

Історія

Родючий чорнозем та багата рослинність з давніх-давен приваблювали людей, які тут селилися. Історичною датою утворення села вважається 1480-й рік. Назва села пішла від того, що спочатку були заселені чотири береги  двох річечок, які перетинають одна одну.

З історичних документів, що зберігаються у Острозькому та Житомирському музеях, видно, що в далекому минулому Чотирбоки були повністю спалені татаро-монгольськими ордами, від чого жителі змушені були переселитись за два кілометри на захід від попереднього місця проживання. Про це згадується в актах князя Сангушки Яна від 1591 року.

Жителі села брали участь у селянсько-козацькому повстанні 1594—1596 років під проводом Северина Наливайка.

До 1861 року жителі Чотирбок були кріпаками графа Потоцького, який, за даними статистики 1905 року, мав 1007 гектарів землі. В селі Чотирбоки з 1100 гектарів Потоцькому належало 300 гектарів, попові 60 гектарів, 226 гектарів — одноосібникам, а решта — селянам, частина з яких мала 1-1,5 гектарів на двір, а частина була зовсім безземельною. Всі вони працювали на поміщика, церкву, попа. Хати, яких було 218 були маленькі, криті соломою і всі, без винятку, на земляній долівці. Одяг носили з домотканого полотна та сукна. Взуття виготовляли сільські кустарі, і то не всі його мали. Значна частина селян ходила в личаках. Ні в жодній хаті не було ліжка, шафи, крісла.

У 1906 році село Сульжинської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 16 верст, від волості 5. Дворів 251, мешканців 1330[4].

У червні 1907 року в чотирбоківському маєтку графа Потоцького відбувся страйк сільськогосподарських робітників.

1914 року в селі була відкрита однойменна залізнична станція Чотирбоки.

7 листопада (20 листопада) 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[5].

gallery caption="Галерея світлин села Чотирбоки" class="center"> Файл:Дорожній знак прпи в'їзді в село Чотирбоки.jpg|Дорожній знак при в'їзді в село Файл:Палац культури с.Чотирбоки.jpg|міні|Палац культури Файл:Залізнична станція с.Чотирбоки.jpg|міні|Залізнична станція Файл:Чотирбоки - село спортивне!.jpg|міні|Чотирбоки - село спортивне! Файл:Чотирбоцька школа.jpg|Чотирбоцька школа Файл:Чотирбоцький ставок.jpg|Ставок у селі Чотирбоки Файл:Чотирбоцька церква.jpg|Чотирбоцька церква Файл:Вулиця в селі Чотирбоки.jpg|Сільська вулиця Файл:Захід сонця в селі Чотирбоки.jpg|Захід сонця в селі Файл:Світанок в селі Чотирбоки.jpg|Світанок </gallery>

Відомі люди

Село Чотирбоки — батьківщина олімпійської чемпіонки з фехтування на шаблях Галини Пундик.

Примітки

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).