YaChudo

Чорнокінці

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

село Чорнокінці
Чорнокінці на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Чорнокінці на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Чорнокінці на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Країна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Основні дані
Перша згадка XV ст.
Існувало до 1988
Географічні дані
Географічні координати 48°58′31.1″ пн. ш. 26°00′38.9″ сх. д. / 48.975306° пн. ш. 26.010806° сх. д.
Карта
Чорнокінці. Карта розташування: Україна
Чорнокінці
Чорнокінці
Чорнокінці. Карта розташування: Тернопільська область
Чорнокінці
Чорнокінці
Мапа
Мапа

Чорнокінці (також Чорнокунці[1]; пол. Czarnokonce) — колишнє село в Україні, нині — частина сіл Малих та Великих Чорнокінців Тернопільської области.

Топоніміка

Микола Крикун подає[2] наступні варіанти назв с. Чорнокінці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:

Малі Чорнокінці
  • Czarnokonce, с. — Кам'янецька земська книга 1625, 1647;
  • Czarnokonce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650, 1661, 1667;
  • Czarnokonce, с. — Поголовний реєстр 1662;
  • Czarnokonce, с. — Комісарський реєстр 1678;
  • Czernakouce, с. — Боплан;
  • ęornokofęi Veliki, с. — Кам. д. 1681.

Від кінця XVIII ст. с. Великі Чорнокінці.

Великі Чорнокінці
  • Czarnokonce, с. — Кам'янецький дефтер 1681 (ęornokofęi);
  • Czarnokonczyki, с. — Подимний реєстр 1728;
  • Czarnokonczyki, с. — Візит, греко-католицької парафії 1730-1731;
  • Czarnokonczyki, с. — Візит, римо-католицької парафії 1741;
  • Czarnokonczyki, с. — Перепис єврейського населення 1765;
  • Czarnokonce Małe, с. — Список поселення 1785.

Нині с. Малі Чорнокінці.

Історія

17 липня 1413 p. Ягайло надає шляхтичу Андрію з Бапшина с. Чорнокунці й Криве в Скальськім повіті[1].

20 квітня 1440 р. польський король Владислав III записав подільському підкоморію Янушу Кірдеєвичу 150 гривень на селі Давидківці на р. Ночлава у Скальському повіті, селах Чорнокінці та Juliassowcze у Кам’янецькому повіті Подільської землі[3].

У багатотомному виданні актових джерел, які перебували в архіві монастиря отців Бернардинів у Львові, є згадка про село Чорнокунці. Згідно акту від 16 липня 1449 року, який зареєстрували в Теребовлі, Зимгунд Кердей отримав вищезгадане село.[4]

Військовий злочин стався в Чорнокінцях у 1919 році, де польські війська розстріляли трьох українських селян і єврея Фінка, тому що його сини служили в Українській Галицькій Армії.

Станом на 1 січня 1967 р. село іменується, як Чорнокінці[5].

25 квітня 1988 р. рішенням Тернопільської обласної Ради народних депутатів відновлено села Великі Чорнокінці і Малі Чорнокінці, раніше об'єднані в одне село Чорнокінці[6].

Примітки

  1. ↑ а б Грушевський, М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 15
  2. ↑ Чорнокінці (Czarnokonce) // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях : [арх. 6 липня 2020] : Статті і матеріали : [збірник] / М. Крикун; Наук. т-во ім. Шевченка, Українознав. наук. б-ка НТШ. — Львів : [Вид-во Львівської Політехніки], 2011. — С. 198. — ISBN 978-617-607-064-1.
  3. ↑ Михайловський, В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 — 1444 рр.). — Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8—9, с. 254
  4. ↑ Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — № 2528. — S. 218. (лат.)
  5. ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К.: Політвидав, 1969 р.
  6. ↑ ВВРУ, 1988, № 20, стор. 444

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).