Чорнобиль-2
| селище Чорнобиль-2 | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | Чорнобильський район Іванківський район |
| Основні дані | |
| Засноване | 1975 |
| Населення | ≈5000 (1986) 0 |
| Зняте з обліку | 19 серпня 1999 рік |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°18′27″ пн. ш. 30°4′27″ сх. д. / 51.30750° пн. ш. 30.07417° сх. д. |
| Карта | |
  Чорнобиль-2 | |
 Чорнобиль-2 | |
| Мапа | |
| |
|
| |
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Мапа із зазначенням розташування селища Чорнобиль-2 (селище позначене як неробочий літній табір) |
Чорнобиль-2 — колишнє секретне військове селище[1] в Україні, розташоване в Іванківському районі Київської області. До аварії на ЧАЕС воно підпорядковувалося Чорнобильському району. Селище було повністю відселене через сильне радіоактивне забруднення, спричинене катастрофою на Чорнобильській АЕС, і зараз знаходиться в межах Чорнобильської зони відчуження.[2]
Чорнобиль-2 було створене для обслуговування секретного об'єкта «Дуга» — системи радіолокаційного моніторингу, призначеної для виявлення запуску міжконтинентальних балістичних ракет. Об'єкт і селище були збудовані в середині 1970-х років. Після аварії на Чорнобильській АЕС ця територія стала частиною зони відчуження.
Історія
Селище Чорнобиль-2 було створене в середині 1970-х[3] років (у 1975 році) для потреб працівників системи "Дуга" і військових, яка була призначеною для раннього виявлення запусків міжконтинентальних балістичних ракет з територій США або НАТО. Комплекс Чорнобиль-2 був оснащений величезною радіолокаційною станцією, відомою під назвою "Дуга".
Військове селище Чорнобиль-2 мало всю необхідну інфраструктуру для забезпечення життєдіяльності персоналу: житлові будинки (для сімей військовослужбовців), гуртожиток (на 600 місць), лікарню, магазин, дитячий садок, середню школу, їдальню, готель (на 300 місць) та клуб.[4] Кількість населення до аварії — 5000 осіб (більше 900 офіцерів та прапорщиків, до 2000 солдат та сержантів, члени родин військовослужбовців).[5]
Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році селище Чорнобиль-2 та сам об'єкт були повністю покинуті через підвищений рівень радіації. Радіолокаційна станція "Дуга" припинила свою діяльність, а селище стало частиною Зони відчуження з обмеженим доступом.[6] Цивільне населення було евакуйоване 27 квітня 1986 року у Лютіж (Вишгородський район) на військову учбову базу внаслідок сильного радіаційного забруднення. Офіцери, прапорщики та солдати залишилися до 2 травня 1986 року. Військовий гарнізон передислокований у Любеч-1, офіцери отримали житло, солдат розташували у казармах. Військова частина повністю розформована у серпні 1988 року.[5] Селище офіційно зняте з обліку 19 серпня 1999 року через відсутність постійного населення.
Після Чорнобильської катастрофи селище увійшло до 10-кілометрової зони відчуження.
Після ліквідації Чорнобильського району у 1988 році селище було включене до складу Іванківського району Київської області, у межах Чорнобильської зони відчуження.
Зараз використовується як туристичний об’єкт.
Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року територія колишнього селища увійшла до складу Іванківської селищної територіальної громади Вишгородського району Київської області, у межах Чорнобильської зони відчуження.
Територія селища згоріла під час лісових пожеж в Чорнобильській зоні у квітні 2020.[7]
З кінця лютого до 1 квітня 2022 року село було окуповане російськими військами.[8]
Розташування
Чорнобиль-2 розташоване приблизно за 10 км від самої Чорнобильської АЕС. Секретність об’єкта та близькість до електростанції були продиктовані потребою в надійному джерелі енергії для системи.
Джерела
Примітки
- ↑ Секретне містечко Чорнобиль-2 - Tour2chernobyl. tours2chernobyl.com (укр.). Процитовано 10 листопада 2024.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 листопада 2024.
- ↑ Мирович, Максим (5 червня 2021). Максим Мирович: "Чорнобиль-2". Уламок Холодної війни — Блоги | OBOZ.UA. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 10 листопада 2024.
- ↑ "Місто, якого не існувало": що таке Чорнобиль-2 та до чого тут протиракетна оборона СРСР. 5 канал. 27 квітня 2017. Архів оригіналу за 12 листопада 2024. Процитовано 10 листопада 2024.
- ↑ а б ВОГОНЬ ЧОРНОБИЛЯ - БОВИЩЕ. sites.google.com (укр.). Процитовано 1 серпня 2025.
- ↑ Пам’ятки Київщини: Радіолокаційна станція «Дуга» в Чорнобильській зоні. Київщина 24/7 (укр.). Процитовано 10 листопада 2024.
- ↑ Пожежа у Чорнобилі: що знищив вогонь, рівень радіації і які загрози для людей на 17 квітня. TCH.ua. 17 квітня 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2020.
- ↑ Валерій, Валерій (30 жовтня 2024). Забезпечення тимчасовим житлом осіб, що постраждали від збройної агресії рф. Іванківська селищна територіальна громада Київської області - Кращі практики (укр.). Процитовано 7 червня 2025.
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).