Чорна річка (Крим)
| Чорна річка | |
|---|---|
| 44°28′00″ пн. ш. 33°51′00″ сх. д. / 44.46666667° пн. ш. 33.85° сх. д. | |
| Витік | с. Родниківське |
| • координати | 44°27′49″ пн. ш. 33°51′37″ сх. д. / 44.463482° пн. ш. 33.860157° сх. д. |
| Гирло | Севастопольська бухта Чорного моря |
| • координати | 44°36′29″ пн. ш. 33°35′54″ сх. д. / 44.608055555556° пн. ш. 33.598333333333° сх. д. |
| Країни: | |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 41 км |
| Площа басейну: | 463 км² |
| Притоки: | Суук-су-Дере, Ланікест, Корань-Чокрак, Уппа, Ай-Тодор (праві) Арманла, Байдарка, Суха Річка, Боса (ліві). |
![]() | |
| | |
Чорна річка або Чоргуна (крим. Çorğuna), раніше Казикли-Озен (крим. Qazıqlı Özen) — річка в Україні, впадає до Севастопольської бухти Чорного моря[1][2].
Опис
Довжина 41 км. Площа водозбірного басейну 436 км². Похил 4,0 м/км. Долину в верхів'ях утворює річка Узунджа. Тече 16 км у вузькому каньйоні. Заплава шириною 250—300 м, до 600—700 м. Річище звивисте, шириною 15 м, глибиною до 2,5 м. Багатоводна у зимово-весняний період, маловодна у літньо-осінній. У Байдарській долині збудоване Чорноріченське водосховище, яке є головним водосховищем Севастополя.
Розташування
Бере початок біля с. Родниківське на північно-західних схилах Кримських гір. Тече по території Бахчисарайського району та міста Севастополя. У середній течії протікає по ущелині, яка називається Чорнорічинський каньйон. На правому березі річки розташована Чоргунська вежа.
Притоки
Суук-су-Дере, Ланікест, Уркуста (річка), Уппа, Ай-Тодор (праві);
Арманла, Байдарка, Суха Річка, Боса, Календа (ліві).
Галерея
-
Чорноріченський каньйон -
Річка у рівнинній течії
-
Місце впадання в Севастопольську бухту (м.Інкерман)
Див. також
Примітки
- ↑ freemap.com.ua/maps/genshtab/l-36-128.jpg. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 21 квітня 2020. [Архівовано 2018-09-02 у Wayback Machine.]
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXIV, лист: 12. Показаны территории: Таврической губернии
Література
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 129. — (№ 2234).
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 610 (Чорна № 14)
| Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
