YaChudo

Човниця

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Човниця
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Тер. громада Ківерцівська міська громада
Код КАТОТТГ UA07080110230070253 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1859
Населення 410
Площа 1,341 км²
Густота населення 307,98 осіб/км²
Поштовий індекс 45222
Телефонний код +380 3365
Географічні дані
Географічні координати 50°54′40″ пн. ш. 25°28′58″ сх. д. / 50.91111° пн. ш. 25.48278° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		186 м
Водойми річка Конопелька
Місцева влада
Адреса ради 45221, Волинська обл., Ківерцівський р-н, с. Човниця, вул. Кравчука, 1
Карта
Човниця. Карта розташування: Україна
Човниця
Човниця
Човниця. Карта розташування: Волинська область
Човниця
Човниця
Мапа
Мапа

CMNS: Човниця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Човни́ця — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Ківерцівської міської територіальної громади. Населення становить ▼351 особа.[1]

У селі розташований Завітненський старостат Ківерцівської МТГ[2], клуб, медпункт, бібліотека, крамниці, урочище, де народився М. П. Кравчук, а також діють дві церкви: Хресто-Воздвиженська Української Православної Церкви Московського Патріархату та Церква Євангельських християн-баптистів.

До 2022 року в селі існувала школа І-ІІ ступенів, яку було реорганізовано в початкову. У 2024 році початкова школа припинила існування. Дітей села довозять на навчання в школу села Озеро.

Тут народився всесвітньо відомий математик Михайло Кравчук та заснував першу баптистьську громаду Федір Каплун.

Село Човниця є оплотом баптистів і п'ятидесятників Волині[3].

Географія

Селом протікає річка Конопелька.

Історія

У 1906 році село Тростянецької волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 12. Дворів 26, мешканців 169[4].

Під час Першої світової війни з 1915 р. село перебувало в австрійській окупації. На п'ятий день Брусиловського прориву 26 травня (8 червня) 1916 р. права колона 125-ї дивізії 39-го корпусу російської армії після боїв біля Човниці перейшла у наступ на Дубище[5].

У селі досі діє унікальний храм, побудований ще до Другої Світової війни. Відтоді фактично не змінився. Син Йосипа Кравчука (дядька Михайла Кравчука) Олександр, за його заповітом, у 1922-му разом із Федором Каплуном заснує в Човниці баптистську громаду. Першу на Волині. Польська держава дала громаді офіційний дозвіл на будівництво у селі баптистського храму, — молитовний будинок. Документи свідчать, що почалося будівництво у 1924-му за проектом польського архітектора. За два роки завершили і стоїть вже майже сто літ. Фактично одразу споруду використовують для служіння. Пастором тут був Федір Каплун, який у 39-му емігрував. Уже по Другій світовій пастора храму Зіновія Терпелюка вислали до Сибіру. Попри це громада у селі й надалі діяла і молитовний будинок теж функціонував. Тут проходили з'їзди, конференції, регентські курси. То був перший молитовний будинок баптистів на Волині й певний час — найбільший. Нині громада баптистів у селі — невелика: людей 60-70 під керівництвом пастора Андрія Гонтара, жителя Човниці.

Човниця одночасно є й колискою п'ятидесятницького руху на Волині. Причиною всього — офіцер царської армії Іван Зуб-Золотарьов, який приїхав у село після Першої світової.

Ще будучи офіцером царської армії, Зуб-Золотарьов опинився у Польщі, куди втік від більшовиків. Там же став баптистом. А коли одружився зі вдовою з родини човницьких Кравчуків, то поселився на Волині. Став членом місцевої громади баптистів.

Але згодом частина баптистів на чолі з екс-офіцером відкололася, утворивши п'ятидесятницьку громаду. Першу на Волині. Вже у 1929 році саме в Човниці провели об'єднавчий з'їзд, що згуртував усі п'ятидесятницькі церкви України в єдине ціле.

Згодом Іван Зуб-Золотарьов опинився аж в Аргентині. Очолював церкву у Буенос-Айресі, видавав часопис. Помер у 1981 році.

У 2018 — 2020 рр. у складі Тростянецької сільської громади (Волинська область)[6].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області», увійшло до складу Ківерцівської міської територіальної громади[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ківерцівського району, село увійшло до складу Луцького району[8].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року, чисельність наявного населення села становила 403 особи, з яких 184 чоловіки та 219 жінок.[9]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 410 осіб.[10]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[11]

Мова Відсоток
українська 99,27 %
російська 0,48 %
польська 0,24 %

Уродженці

  • Кравчук Михайло Пилипович — український математик, академік, доктор фізико-математичних наук, професор Київського політехнічного інституту. Засновник школи українських конструкторів ракетної та космічної техніки. Співавтор першого тритомного словника української математичної термінології.
  • Прокопчук Вадим Миколайович (2001—2024) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

  1. ↑ Стратегія розвитку | Ківерцівська громада, Волинська область, Луцький район. kivrada.gov.ua (укр.). Процитовано 15 листопада 2025.
  2. ↑ Завітненська сільська рада на сайті ВРУ
  3. ↑ Хто б подумав: вотчиною баптистів і п'ятидесятників Волині є маленьке село Човниця
  4. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  5. ↑ Наступление Юго-Западного фронта в мае-июне 1916 года (Сборник документов). — Москва, 1940. — С.250, № 186
  6. ↑ Тростянецька сільська об’єднана територіальна громада.
  7. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 12 червня 2020 р. № 708-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Волинської області».
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

Волинська область Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).