Чичиркозівка
| село Чичиркозівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Черкаська область |
| Район | Звенигородський район |
| Тер. громада | Багачевська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71020030040084974 |
| Облікова картка | ЧиЧиркозівка. |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1864 |
| Населення | 674 особи (2001) |
| Територія | 19,985 км² |
| Площа | 2,65 км²[1] |
| Густота населення | 286 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20244 |
| Телефонний код | +380 4740 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°1′57″ пн. ш. 31°8′20″ сх. д. / 49.03250° пн. ш. 31.13889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
167 м |
| Водойми | р. Чичир |
| Відстань до обласного центру |
80,3 км[2] |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Багачеве |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 20244, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Чичиркозівка |
| Карта | |
Чичиркозівка | |
Чичиркозівка | |
| Мапа | |
| |
Чичирко́зівка — село в Україні, у Багачевській міській громаді Звенигородського району Черкаської області.
Географічне розташування
Село розташоване за 14 км на схід від районного центру та 7 км від залізничної станції Багачеве.
Історія
Назва села походить від річки Чичир, яка тече селом та першого поселенця із прізвищем Коза.
У селі була Свято-Миколаївська церква, а перед нею розташована церковноприходська школа, в якій працював лише один учитель.
Лаврентій Похилевич згадував у книзі «Сказання про населені місцевості Київської губернії»:
| Чирикозівка, село за чотири версти від Стецівки по струмку Чичир, що впадає в річку Шполку. Мешканців обох статей 783. |
До 1917 року село належало поміщиці Білявській, яка мала 700 га землі. З 1917 по 1923 роки влада переходила то до Української Народної Республіки, то до більшовиків. З 1923 року владу в селі остаточно взяли червоні комісари.
Село зазнало геноциду українського народу, проведеного радянським окупаційним урядом 1932—1933 та 1946–1947 роках. Під час організованого більшовиками голодомору 1933 року померло близько 200 осіб.
Навесні 1930 року всі одноосібні господарства були примусово об'єднані в артіль «Плугатар». Згодом було створено колгосп, який до німецько-радянської війни займав одне із провідних місць в районі. Але й були такі хто не бажав вступати до колгоспу, це перш за все заможні селяни.
28 серпня 1941 року село було тимчасово окуповане німецько-фашистськими військами. 220 мешканців села брали участь у боях під час Другої світової війни, 123 з них загинули, 104 нагороджені орденами й медалями. Воїнам, що загинули при відвоюванні, встановлено пам'ятник.
Станом на початок 1970-х років в селі розміщувалась рільнича бригада колгоспу імені Калініна. На той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
На околиці села виявлено залишки поселення Трипільської культури та курганний могильник ранньоскіфських часів.
Населення
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 668 | 99,11 % |
| Інше | 6 | 0,89 % |
| Разом | 674 | 100 % |
Інфраструктура
В селі діють фермерські господарства, працюють загальноосвітня школа, амбулаторія, бібліотека, клуб.
Див. також
Примітки
- ↑ Український видавничий портал «Хто є хто»[недоступне посилання]
- ↑ Сайт maps.vlasenko.net. (рос.)
Джерела
Література
- Валерій Бурій. Багачевська ОТГ: Чичиркозівка // Місто робітниче: громадсько-політична газета Багачевської громади. — 2021. — 15 січня. — С. 2.: фото. — (вивчаємо громаду).
- Валерій Бурій. Багачевська ОТГ: Трипільське поселення в Чичиркозівці // Місто робітниче: громадсько-політична газета Багачевської громади. 2021. — 5 березня. — С. 6
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
| Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).