Чистилів
| село Чистилів | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський |
| Тер. громада | Білецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040050100097410 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1337 |
| Населення | ▲ 1091 |
| Територія | 2.510 км² |
| Густота населення | 388.05 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47704 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°36′38″ пн. ш. 25°34′3″ сх. д. / 49.61056° пн. ш. 25.56750° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Відстань до обласного центру |
6 км |
| Відстань до районного центру |
5 км |
| Найближча залізнична станція | Великий Глибочок |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47707, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Біла, вул. Молодіжна, буд. 19 |
| Карта | |
Чистилів | |
Чистилів | |
| Мапа | |
| |
|
| |





Чисти́лів — село в Україні, у Білецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Населення — 1091 особа (якщо враховувати валіка) (2025)[1].
Тут живе валік сігма
Назва
За легендою від чуми вимерло майже все село. Дві сім'ї, що вижили, спалили всі помешкання і повернулися до села через два роки. Розчистивши згарища, вони почали тут знову жити, на «чистому місці». Звідси і назва села.
Географія
Село розташоване на лівому березі річки Серет (ліва притока Дністра), за 5 км від міста Тернопіль і 3 км від найближчої залізничної станції Глибочок Великий.
Північно-східною околицею села проходить автодорога Р39Тернопіль — Залізці — Підкамінь — Броди.
Площа села — 2,7 кв. км.
У селі є вулиці: Гагаріна, Гайова, Галицька, Галицька бічна, Грабаса, Дружби, Зелена, Злуки, Івана Франка, Козацька, Лесі Українки, Медова, Набережна, Нова, Підлісна, Проектна, Садова, Сонячна, Транспортна, Транспортна-бічна, Шевченка та Ювілейна[2].
Історія
Поблизу села виявлені археологічні пам'ятки культури Ноа, західноподільської групи скіфського часу, черняхівської і давньоруської культур.
Черняхівський могильник IV—V століть нашої ери на східній околиці села, на підвищеному лівому березі ріки Серет. Відкритий і досліджувався в 1964—1967 роках І. П. Геретою та Е. А. Харитоновим. Давньоруське поселення в центрі села, на невисокому майдані, що віддалений на схід від приміщення колишньої сільської ради на сто метрів.[3]
Згадується 20 листопада 1447 року в книгах галицького суду[4].
1525 рік — перша писемна згадка про село.
Під час Першої світової війни у селі були розташовані чайний пункт і перукарня Російського товариства Червоного хреста. В УСС і УГА воювали Петро Басик, Осип Кисіль, Дмитро Цівінський та ін.
На території села діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Рідна школа» та інші товариства.
У зв'язку з переселенням мешканців хутір Бухтанка знято з обліку.
До 2018 — центр сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Білецької сільської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білецької сільської громади.[5]
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610953, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 836 виборців, явка 58,25 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 32,51 %, за «Голос» — 16,56 %, за «Європейську Солідарність» — 12,22 %[6]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Володимир Мисик (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 27,04 %, за Івана Чайківського (самовисування) — 20,34 %, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 19,92 %[7].
Населення
| Рік | Населення | ±% |
|---|---|---|
| 1832 | 168 | — |
| 1890 | 676 | +302,4 % |
| 1921 | 794 | +17,5 % |
| 1989 | 1238 | +55,9 % |
| 2001 | 974 | −21,3 % |
| 2007 | 956 | −1,8 % |
| 2014 | 1036 | +8,4 % |
| 2019 | 1091 | +5,3 % |
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1238 осіб, з яких 585 чоловіків та 653 жінки[8].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 970 | 99.59 % |
| російська | 4 | 0.41 % |
| Усього | 974 | 100 % |
Пам'ятки
Природи
Поблизу села є Чистилівський орнітологічний заказник.
Архітектури

- церква святого Архістратига Михаїла (1992, мурована),
- капличка (1991).
- пам'ятник до 60-річчя створення УПА (2002), насипано символічну могилу Борцям за волю України, встановлено пам'ятний хрест воякам УПА (2006).
Освіта
Працюють ЗОШ 1 ступеня, бібліотека.
Культура
Клуб не діє
Охорона здоров'я
У селі є ФАП.
Економіка
У селі працюють 2 млини, пекарня, підприємство автосервісу, столярний цех, 2 торгові заклади, також недавно відкрилася піцерія.
Відомі люди
Народилися
- інженер Степан Бутренко (Бутрин; 1894—1938),
- вчений радіофізик, доктор фізико-математичних наук Дмитро Ваврів (нар. 1953),
- Володимир Вермінський (1966 р. н.) — український співак (тенор), диригент, аранжувальник,
- правник, громадський діяч Мелітон Видрак (1879—1927),
- громадські діячі, господарники Йосип (1904—1943) і Роман (нар. 1945) Замкові,
- народний співець, лірник Кость Кріль (1858—1919),
- господарник, громадський діяч Богдан Ліщина (нар. 1937),
- Богдан Малько (1946—2007). — український вчений у галузі машинобудування, доктор технічних наук
Проживали
- проживала господарниця, громадська діячка Стефанія Бойцун.
Працювали
- душпастирювали отці (УГКЦ) Амвросій Крушельницький — батько співачки Соломії Крушельницької та Іван Колянковський,
- Археологічні дослідження проводив Ігор Ґерета.
Перебували
- фольклорист, педагог, перекладач Осип Роздольський,
- письменник, учений, громадсько-політичний діяч Іван Франко.
Примітки
- ↑ Паспорт Білецької сільської об'єднаної територіальної громади // bilecka-gromada.gov.ua
- ↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Тернопільського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.164, № 1867 (лат.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Уніят-Карпович В. Чистилів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 429—430. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Уніят В. Чистилів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 598—599. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Чистилів [Текст] / П. Гайда // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина: Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 476—477.
Посилання
- Czystyłów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 886. (пол.) — S. 886. (пол.)
- Володимир Мороз. Яким було у давнину село Чистилів біля Тернополя // 20 хвилин (Тернопіль), 20 березня 2016.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).