Чилас

Чилас
урду چلاس
Чилас урду چلاس
	Координати 35°25′14″ пн. ш. 74°05′48″ сх. д. / 35.420555555556° пн. ш. 74.096666666667° сх. д.
Країна	Пакистан
Адмінодиниця	Diamer Districtd
Висота центру	1265 м
Водойма	Інд
GeoNames	1181138
	Чилас Чилас (Пакистан)
	Чилас у Вікісховищі

Чілас (урду nq|چلاس) — місто та столиця округу Діамер, розташоване в Гілгіт-Балтістані, Пакистан, на річці Інд. Це частина Шовкового шляху, з’єднаного Каракорумським шосе та Національним шосе N-90 з Ісламабадом і Пешаваром на південному заході через райони Хазара та Малаканд Хайбер-Пахтунхва. На півночі Чілас з'єднується з містами Ташкурган і Кашгар у Сіньцзяні через Гілгіт, Аліабад, Суст і перевал Хунджераб.

Чилас перебуває під Гілгіт-Балтістаном. Це штаб-квартира району Діамір^[1]. Влітку жарка і суха погода, а взимку суха і холодна. Дістатися до нього можна по шосе Каракорум, а також через долину Каган і перевал Бабусар. Чилас знаходиться на лівому березі річки Інд. Прекрасний національний парк Fairy Meadows і Нанга-Парбат, дев'ята за висотою вершина світу, також розташовані в Чіласі.

Каракорумський міжнародний університет нещодавно відкрив субкампус у Чіласі.

Історія

Навіть після того, як століття тому було встановлено кашмірсько-британське правління, долина Інду на захід від Чіласа була осиним гніздом крихітних республік; був по одному майже в кожній бічній долині, кожен вільно керувався джиргою (радою племінних старійшин), але фактично без лідерів, усі ворогували один з одним і ворогували внутрішньо. Незважаючи на те, що Чілас та його сусіди адміністративно зведені до Гілгіта, за темпераментом більше схожі на народ Інду Кохістані, ймовірно, через таке ж вороже середовище та таку ж ортодоксальність мусульман-сунітів. Їхні предки були навернені в іслам мусульманином-суфієм ^[2] з долини Каган. Сайед Нур Шах, відомий як Газі Баба, був першою людиною, яка проповідувала іслам у Тхаку, і побудувала першу мечеть, яка досі там. Ґазі Баба належав до сім’ї Сайєд Кагана. У Тангір і Дарел іслам прийшов з напрямку Сват^[3]. тоді як на північ від Чиласа в провінції Гілгіт-Балтістан майже ніхто не є сунітом.

Клімат

Чилас має холодний напівпосушливий клімат (Кеппеп: BSk). Середня температура 28,2 °C (82,8 °F) у липні та 5,6 °C (42,1 °F) у січні.

Клімат Чилас: 1 176 м (3 858 фт), 1982–2012 normals
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	10,2	13,2	18,5	23,9	29,0	34,0	34,7	33,5	30,6	25,3	19,3	12,5
Середня температура, °C	5,6	8,2	13,0	18,0	22,3	26,9	28,2	27,4	23,9	18,3	12,5	7,3
Середній мінімум, °C	1,1	3,2	7,5	12,1	15,7	19,8	21,8	21,4	17,2	11,3	5,7	2,2
Норма опадів, мм	17	25	42	46	35	10	17	19	8	18	6	11
Джерело: Climate-Data.org^[4]

Стародавні петрогліфи

Понад 50 000 буддійських петрогліфів і написів уздовж Каракорумського шосе в Гілгіт-Балтістані, Пакистан. Вони зосереджені в десяти основних місцях між Хунза і Шатіал, але більше їх було знайдено поблизу Скарду і Шигар, де Карл Єттмар і Тевальт знайшли залишки буддійського монастиря в 1984 році. Різьблення залишили різні загарбники, торговці та паломники, які проходили торговим шляхом, а також місцеві жителі. Найдавніші датуються між 5000 і 1000 роками до нашої ери, показуючи поодиноких тварин, трикутних людей і сцени полювання, в яких тварини іноді більші за мисливців. Ці різьблення були вибиті в скелях кам'яними знаряддями та вкриті товстою патиною, що свідчить про їхній вік. Пізніше — переважно буддійське — різьблення іноді виконували гострим різцем^[8]^[5].

(Бала)рама і Крішна в Чіласі. Напис Карошті поруч читає Рама Крішна. 1 століття нашої ери^[9].
Буддійська Ступа, приблизно 300-350 рр. н. е. на основі палеографії ^[7].
Донор у середньоазіатському одязі з санскритським ім’ям, що вшановує ступу, Талпан-Зіярат, північний Пакистан, приблизно 7 століття нашої ери^[10].

Видатні особи

Мухаммад Білал Хан, журналіст (1997 - 2019)

Журналіст Хусейн Ахмад

Примітки

↑ Pamir Times August 2, 2012
↑ Syed Noor Shah Baba
↑ Asad Ali Khan 1992: 291, English translation by the author
↑ Chilas چلاس climate: Average Temperature, weather by month, Chilas چلاس weather averages - Climate-Data.org. en.climate-data.org. Процитовано 4 червня 2020.
↑ ^а ^б Yi, Joy Lidu (Січень 2020). The Global Connections of Gandhāran Art (англ.). с. 114.
↑ Twist, Rebecca L. (Art Department, Pacific University, Forest Grove, OR 97123, USA) (2018). Images of the Crowned Buddha along the Silk Road: Iconography and Ideology. Humanities. 7 (92): 10. doi:10.3390/h7040092.
↑ ^а ^б Dated "between A.D. 300-350 based on Kharosthi, Brahmi, and Sodian inscriptions written before and after the drawing was completed (fig.3) In the center of the triptych, a spectacular stupa with a relatively small dome [anda], a chattravali with seven disks, columns, banners, and multiple bells illustrates a trend towards decorative profusion." Chital petroglyphs. Bulletin of the Asia Institute (англ.). Wayne State University Press: 152. 2002.
↑ See: Volker Thewalt, Stupas und verwandte Bauwerke in Felsbildern am oberen Indus, Wiesenbach 2008, ISBN 978-3-9802753-4-7
↑ Srinivasan, Doris (1997). Many Heads, Arms, and Eyes: Origin, Meaning, and Form of Multiplicity in Indian Art (англ.). BRILL. с. 215. ISBN 978-90-04-10758-8.
↑ Flood, Finbarr Barry (2017). A Turk in the Dukhang? Comparative Perspectives on Elite Dress in Medieval Ladakh and the Caucasus. Interaction in the Himalayas and Central Asia. Austrian Academy of Science Press: 231.

Література

Jettmar, Karl & Thewalt, Volker (1985): Zwischen Gandhāra und den Seidenstraßen: Felsbilder am Karakorum Highway: Entdeckungen deutsch-pakistanischer Expeditionen 1979-1984 . 1985 рік. Майнц-на-Рейні, Філіп фон Заберн.
Джеттмар, Карл (1980): Болор і Дардистан . Карл Єттмар. Ісламабад, Національний інститут народної спадщини.
Leitner, GW (1893): Дардистан у 1866, 1886 і 1893 роках: опис історії, релігій, звичаїв, легенд, байок і пісень Гілгіта, Чіласа, Кандії (Гавріала), Ясіна, Чітрала, Хунзи, Нагіра та інших частин з Гіндукушу, як також додаток до другого видання Довідника Хунзи та Нагіра. І втілення третьої частини авторської книги «Мови та раси Дардистану». Перше перевидання 1978. Видавництво Манджусрі, Нью-Делі.
Род Макнейл: Бій під Чиласом (1893). Soldiers of the Queen (журнал Вікторіанського військового товариства). Березень 1999 року.

Посилання

Гори на Webshots.com

Це незавершена стаття з географії Пакистану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Pamir Times August 2, 2012

[2] Syed Noor Shah Baba

[3] Asad Ali Khan 1992: 291, English translation by the author

[climate-data-4] Chilas چلاس climate: Average Temperature, weather by month, Chilas چلاس weather averages - Climate-Data.org. en.climate-data.org. Процитовано 4 червня 2020.

[:0-5] а ^б Yi, Joy Lidu (Січень 2020). The Global Connections of Gandhāran Art (англ.). с. 114.

[6] Twist, Rebecca L. (Art Department, Pacific University, Forest Grove, OR 97123, USA) (2018). Images of the Crowned Buddha along the Silk Road: Iconography and Ideology. Humanities. 7 (92): 10. doi:10.3390/h7040092.

[BAI-7] а ^б Dated "between A.D. 300-350 based on Kharosthi, Brahmi, and Sodian inscriptions written before and after the drawing was completed (fig.3) In the center of the triptych, a spectacular stupa with a relatively small dome [anda], a chattravali with seven disks, columns, banners, and multiple bells illustrates a trend towards decorative profusion." Chital petroglyphs. Bulletin of the Asia Institute (англ.). Wayne State University Press: 152. 2002.

[8] See: Volker Thewalt, Stupas und verwandte Bauwerke in Felsbildern am oberen Indus, Wiesenbach 2008, ISBN 978-3-9802753-4-7

[9] Srinivasan, Doris (1997). Many Heads, Arms, and Eyes: Origin, Meaning, and Form of Multiplicity in Indian Art (англ.). BRILL. с. 215. ISBN 978-90-04-10758-8.

[10] Flood, Finbarr Barry (2017). A Turk in the Dukhang? Comparative Perspectives on Elite Dress in Medieval Ladakh and the Caucasus. Interaction in the Himalayas and Central Asia. Austrian Academy of Science Press: 231.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]