Чженьбао
| Чженьбао | |
|---|---|
| кит.: 珍宝岛 | |
 | |
Карта  | |
| Географія | |
| 46°29′08″ пн. ш. 133°50′40″ сх. д. / 46.48556° пн. ш. 133.84444° сх. д. | |
| Місцерозташування | річка Уссурі |
| Акваторія | Уссурі  |
| Площа | 0,74 км² |
| Довжина | 1,7 км |
| Ширина | 0,5 км |
| Країна | |
 КНР | |
| Регіон | провінція Хейлунцзян |
| Адм. одиниця | Хулінь |
| Населення | 0 осіб |
  Чженьбао Чженьбао (Китайська Народна Республіка) | |
 Чженьбао Чженьбао (Хейлунцзян) | |
 | |
 Чженьбао у Вікісховищі | |
О́стрів Чженьба́о (кит.: 珍宝岛 Zhēnbǎodǎo — дослівно дорогоцінний острів) — невеликий китайський прикордонний острів площею 0,74 км² на річці Уссурі, на кордоні з Росією, за 134 км від повіту Баоцін у провінції Хейлунцзян та за 230 км на південь від Хабаровська (РФ). Відомий також як Даманський. Російську назву Даманський отримав 1888 року за ім'ям інженера-шляховика Станіслава Даманського, який загинув у цих місцях під час бурі, переправляючись на човні через Уссурі, тіло його знайшли біля «безіменного» острова, якому і дали ім'я загиблого[1].
Відомий насамперед як місце збройного конфлікту між КНР і СРСР у 1969 році. По завершенні військових дій, 11 вересня 1969 року в Пекіні Голова Ради Міністрів СРСР Олексій Косигін, який повертався з похорону Хо Ші Міна, і Прем'єр Державної Ради КНР Чжоу Еньлай домовилися про припинення ворожих акцій і про те, що війська залишаються на зайнятих позиціях. Фактично це означало передачу острова Даманський Китаю[2].
Остаточно проблема спірних островів була вирішена у 2004 році: Цзян Цземінь і Путін визначили державний кордон по головному фарватеру Уссурі. При цьому більшість островів, яка знаходилася південніше фарватеру, була повернута КНР, інші, зокрема й найбільший Великий Уссурійський, — поділені. У 2008 році російські війська відступили з островів на свої нові кордони. А китайці почали їх освоювати з 2009[3].
Чженьбао-дао зараз — військово-адміністративна зона Китайської Народної Республіки. На острові розташована китайська прикордонна застава, збудована через п'ять місяців після подій на Даманському[4][3].
Примітки
- ↑ Ігор Дорогой. (17 травня 2009). Як ділили острів Даманський? Жертви країни манкуртів. ШколаЖизни.ру. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014. Переклад українською на arhiv-statey.pp.ua [Архівовано 8 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Виктор Воропаев. Они отстояли свой остров Даманский! Альбом Памяти. — 2013. — 591 с. (рос.)
- ↑ а б Остров Даманский — взгляд с китайской стороны. nnm.me. 23 березня 2013. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
- ↑ Как выглядит сейчас остров Даманский. fuyuan.ru. Уезд Фуюань. 21 березня 2013. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
Див. також
|
Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії КНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).