Чечуга (шабля)
Чечуга (також "татарська шабля"[1], "вірменська шабля"[2], "смичок"[3]; пол. Czeczuga) — це тип шаблі східного походження, що характеризується ефесом відкритого типу з маленькою хрестоподібною гардою; з дерев'яним руків'ям, обтягнутим, як правило, шкірою ящера або акули[4]. Верхів'я цієї шаблі виготовлене з латуні, багатогранне, нахилене в бік клинка під тупим кутом. Клинок цієї шаблі малої кривини.
Етимологія
Дослідники відносять назву цього типу шабель до риби стерляді (інша назва риби — чечуга), з якою шаблі мали деяку зовнішню схожість. Проте, в старопольських текстах йшлося про те, що «чечуга, чечега — шабля татарська залізна, коротше корду, названа від народу татарського Чечан, що мешкає на Кавказі».
Історія
Характеристика
Галерея
- Чечуги з музею Ліврусткамарен, Стокгольм, Швеція.
-
-
-
-
-
Див. також
Примітки
- ↑ Астацатурян, 2002, с. 102
- ↑ Квасневич, 2006, с. 33
- ↑ Квасневич, 2006, с. 35
- ↑ Прокопенко, Владимир. Сабли-чечуги. kitabhona.org.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
Література
- Тоїчкін Д. В. Клинкова зброя козацької старшини XVI — першої половини ХІХ ст.: проблеми атрибуції та класифікації. — К. : Ін-т історії України НАНУ, 2013. — 464 с.
- Ривкин К. Оружие и военная история Кавказа / Ривкин К., Пинчо О. // Альманах Історія зброї.. — 2011. — № 4. — 128 с.
- Аствацатурян Э. Г. Турецкое оружие в собрании Государственного исторического музея. — СПб. : Атлант, 2002. — 336 с.
- Żygulski Z. jun. Broń wschodnia. Turcja, Persja, Indie, Japonia. — Warszawa : KAW, 1986. — 176 с.
- Квасневич В. Польские сабли. — СПб. : Атлант, 2006. — 192 с.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).