YaChudo

Чехізм

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Близько 1300 року в Чехії за наказом Вацлава ІІ почали карбувати празькі гроші, а в давньочеській мові закріпилася їхня назва groš (від лат. grossus denarius, або просто grossus). Пізніше ці срібні монети з'явилися в Руському королівстві.

Чехізми (богемізми, моравізми) — різновид мовного запозичення: слово, його окреме значення, вислів тощо, які запозичено з чеської мови або з інших мов за її посередництва.

Назва поняття богемізм походить від застарілої нині назви Чехії — Богемія (з лат. Bohemia), тоді як термін моравізм пов'язаний з історією Великої Моравії та її мовною спадщиною.

Всесвітньо відомими чехізмами є такі слова як гаубиця, пістолет, полька, робот.

Моравізми в давньоруській мові

Золоті ворота — головна брама стародавнього Києва. Староукраїнський богемізм брама нині позначає великі ворота, переважно при монументальних спорудах[1].

Київська Русь не мала прямих зв'язків з діяльністю Кирила і Мефодія на моравських землях у 860—880 роках. Проте вже в X столітті у християнських центрах східних слов'ян були добре відомі біблійні тексти й церковно-богослужбові книги, написані старослов'янською мовою. Після 885 року старослов'янські пам'ятки, створені або перекладені у Великій Моравії, були перенесені учнями солунських братів на південнослов'янські землі, звідки згодом потрапили до Київської Русі. Разом із церковною літературою з Болгарії проникали деякі моравізми, як-от: рѣчь («предмет»), мѣсто («го́род») тощо[2].

Дослідники не виключають можливості прямого шляху писемних пам'яток із західнослов'янських земель на Русь. Існує думка, що Київська Русь могла мати зв'язки з Великою Моравією або Чехією не пізніше X століття, безпосередньо запозичуючи звідти зразки старослов'янської писемності.

Серед чехо-моравських старослов'янських пам'яток, що проникли в давньоруську писемно-літературну традицію, виокремлюють Житіє Мефодія і Костянтина, Житіє св. Вацлава, Житіє св. Людмили, Житіє мученика св. Віта, Бесіди про Євангеліє папи Григорія Великого, Никодимове Євангеліє, Номоканон Мефодія, Закон судний людєм і деякі інші. У цих пам'ятках давньоруської писемності трапляються моравізми: вароватисѧ, гризь, гъдовабль, древле, жидъ, законьникъ, крижма, лакота, малжена, оплатъкъ, папежь, роугота, снага та ін.[3][4][5]

Богемізми у староукраїнській мові

Можливо, що слово мѣсто в значенні «поселення» потрапило на Русь разом зі старослов'янськими пам'ятками вже в давньокиївський період[2][6]. Пізніше, завдяки польському впливу, місто стало основною назвою великого населеного пункту в українській мові, витіснивши давнє слово го́род, що первісно означало «огороджене, укріплене місце»[7].

Богемізми проникали в староукраїнську (руську) мову з середини XIV століття прямим і непрямим шляхами. Найчастіше засвоєння чеських запозичень відбувалося непрямим шляхом — за польського посередництва. Протягом кількох століть чеська мова суттєво впливала як на польську писемність, так і на мову, що позначилося передусім на її лексичному складі[8][9]. Богемізми, що закріпилися в польській мові, згодом засвоювалися руською мовою, бо остання тривалий час перебувала під значним польським впливом. Наприклад, у грамотах XIV—XV століття можна побачити: панъ, свѣдокъ, рокъ («12 місяців») і т. д. Водночас деякі призабуті моравізми знов ожили (зокрема, слова мѣсто і рѣчь у сучасних значеннях), а декотрі позичено наново в польській формі (наприклад, єдвабъ)[2].

Богемізми входили до різних лексико-семантичних груп:

  • релігійна лексика: бермовати, жегнати, каплица, комжа, крижмо, опатъ, оплатокъ, офѣра, чистецъ, ялмужна;
  • військова лексика: башта, гарцъ (герцъ), драбъ, драбантъ, жолдъ, куша, можчиръ, пищаль, ручница, шефелинъ, ширмованье, ширмовати;
  • суспільно-політична та економічна лексика: гербъ, голдъ, голдовати, гроши, грошъ, ланъ, машталеръ, оправца, подканцлєрий, подкомории, подчѧши, шафаръ;
  • лексика на позначення фізичної та розумової діяльності людини: взмѣнка, взменка, гойный (гойний, гойны), довтипный, дяковати, жартъ, жартовати, неснаска, справедливыи, упреймый, праца, чигати, фортель, шановати[10].

Оскільки чимало богемізмів староукраїнської доби надходили через польську мову, правомірність їхньої класифікації як чехізмів, а не полонізмів, залишається дискусійною. Окрім того, значна частина богемізмів не є словами питомо чеського походження, себто першоджерелами були інші, переважно західноєвропейські мови — латинська (берло, гріш, каплиця, костел), німецька (бавовна, блакитний, герб, жарт, лан, рицар), романські (башта). Разом з тим, на думку Є. І. Мельникова «чеська мова виступає в ролі словопередавача, посередника в поширенні західноєвропеїзмів, нерідко слов'янізує їх і привносить свої фонетичні та морфологічні особливості <…>, які здебільшого й засвоюють ті слов'янські мови, що їх запозичують»[11].

Чехізми в сучасній українській мові

Львівський двірець. Саме в Галичині 1861 року збудовано першу в Україні залізницю.

У XIX—XX століттях нові чехізми входили в українську літературну мову безпосередньо з чеської. Найактивніше цей процес відбувався в Галичині через високий престиж чеської мови в Австро-Угорщині та українські симпатії до чехів[2]. Серед таких слів: допис, залізниця, лікарня, обіжник, присудок, ссавець, сучасний, тотожний, часопис, читанка тощо.

Чехізми, поряд із полонізмами, змінили лексичне обличчя української мови, зробивши її словниковий запас близьким до західнослов'янських мов[2].

Виявлення чехізмів

Запозичення богемізмів в українську мову іноді супроводжувалося збереженням у них фонетичних особливостей чеської мови. Такими особливостями є:

  • наявність рефлексів -ra-, -la- в групах з дифтонгічними сполученнями tort, tolt: благати, брама, владати, влада, владар, власний, праця (порівн. зі споконвічними словами давньопольської мови: błogać, brona, włodać, włodza, włodarz, włosny, proca); у староукраїнській мові деяким з них відповідали форми з повноголоссям: борона, володѣти, волость, волосный (волостный, волостьный);
  • збереження фарингального [h] на місці праслов'янського [g], що передається графемою h в польській мові: вагатися, гасло, гойний, чигати (пол. wahać się, hasło, hojny, czyhać);
  • наявність голосних повного творення замість носових голосних у польській мові: поручник, рушниця < пол. porucznik, rucznica (порівн. д.-пол. poręcznik, ręcznica)[10].

Чехізми в літературній мові

Більшість слів подаються згідно з «Етимологічним словником української мови» Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України. Інші джерела вказані в примітках і коментарях.

  • башта < bašta < італ. bastia («бастіон, фортеця») < лат. bastia, від bastīre («будувати») < д.-франк. *bastjan («обплітати тином»); можливе також польське посередництво;
  • бубна < bubny, що є калькою н.-в.-нім. Schellen («дзвінок, бубонець»; «дзвінка»); пояснюється також як власне утворення[к. 1];
  • вис («вправа на брусах, перекладині і т. ін., де тіло набуває висячого положення»; «висяче положення тіла гімнаста») < vis, від viseti («висіти»); калька нім. Hang; можливе російське посередництво[13];
  • влада[к. 2] < vláda; припускається також польське посередництво[15][16];
  • гаубиця < пол. haubica < н.-в.-нім. Haubitze < раніше hauf(e)niz < д.-чес. houf(e)nice («дерев’яна гармата, яка купами викидала каміння»), пов'язане з houf («рій, натовп») < сер.-в.-нім. hūfe (нім. Haufen — «купа, натовп»);
  • допис < dopis[17];
  • залізниця < železnice, що калькує нім. Eisenbahn[2];
  • зліт («з'їзд членів якої-небудь масової організації, представників якої-небудь професії, роду занять і т. ін.») < рос. слёт < чес. slet[18];
  • злочин < zločin[19]; але може бути й запозиченням з пол. złoczyn[20];
  • колготки < рос. колготки < чес. kalhotky, зменш. від kalhoty («штани») < італ. caligotte < лат. caliga («чобіт»)[21];
  • лікарня < lékérna («аптека»)[17];
  • обíжник < oběžník («циркуляр»)[22];
  • пістоль < фр. pistole («пістолет») < нім. Pistole < чес. píšťаlа («пищаль»);
  • полька < půlka, не зовсім ясного походження[23]; можливе польське посередництво[24];
  • присудок < přísudek, від přisouditi («присудити»; «приписати»); калька з лат. praedicātum (буквально: «те, що говориться», про підмет);
  • рада < д.-чес. rada < сер.-в.-нім. rât; можливе посередництво не давньочеської, а давньопольської мови;
  • робот < robot, від robota («важка праця»);
  • ссавець < застаріле ssavec[25];
  • сучасний < současný[19]; європейська калька на базі лат. synchronus або грец. σύγχρονος[26];
  • тотожний < totožný («ідентичний»), від totéž («те саме»), або на основі рос. тот же («той же»);
  • часопис < časopis[2][19]; калька нім. Zeitschrift, що є дослівним перекладом лат. chronographicon («літопис, хроніка»)[27];
  • читанка < čítanka[19][17].


Про українські слова чеського походження, запозичені з польської мови, див. Полонізми чеського походження.

Доволі рідкісними є кальки з чеської мови. Серед них укр. пересвідчити, утворене за зразком чес. přesvědčit. Чеське слово, у свою чергу, калькує н.-в.-нім. überzeugen, що складається з префікса über- («пере-») і дієслова zeugen («свідчити»)[28].

Чехізми у мовах світу

Один з найвідоміших у світі чехізмів — робот, з'явився в п'єсі «R.U.R.» чеського письменника Карела Чапека. Слово запропонував його брат Йозеф як похідне від чес. robota, що вживалося в значенні важкої, каторжної праці[29].

Слова чеського походження значно поширені у слов'янських мовах Центральної та Східної Європи, особливо в польській, словацькій та лужицьких мовах. У період слов'янського відродження XIX століття чехізми активно впроваджували в національну термінологію словенської, хорватської і болгарської мов. Наприклад, у хорватській мові чехізми стали однією з ознак, що відрізняють її від інших стандартів сербохорватської діасистеми.

Болгарська

  • влак («поїзд») < vlak;
  • влoжка («вставка») < vložka;
  • вoдoрaвeн («горизонтальний») < vodorovný;
  • железница («залізниця»), железничар («залізничник») < železnice, železničář;
  • киселина («кислота») < kyselina;
  • лaйcна («рейка, планка») < lajsna < нім. Leiste;
  • секач («тесак») < sekáč.

Словенська

  • bajka («міф») < bajka;
  • časopis («газета») < časopis;
  • dokaz («доказ, доведення») < důkaz;
  • kolek («гербова марка») < kolek;
  • kostnica («осуарій») < kostnice;
  • krvotok («кровообіг»; сучасне krvni obtok) < krvotok;
  • lepenka («картон») < lepenka;
  • nabožen («побожний») < nábožný;
  • nedostatek («недолік») < nedostatek;
  • odstraniti («усунути, видалити») < odstranit;
  • posadka («екіпаж») < posádka;
  • pozor («увага») < pozor;
  • prigoda («випадок, пригода») < příhoda;
  • prvoten («первинний») < prvotní;
  • rezbar («різьбяр») < řezbář;
  • skladatelj («композитор») < skladatel;
  • starodaven («стародавній») < starodávný;
  • stroj («машина») < stroj;
  • svobodomiseln («вільнодумний») < svobodomyslný;
  • toplomer («термометр») < teploměr;
  • tovarna («фабрика») < továrna;
  • zadek («сідниці») < zádek;
  • zemljevid («географічна карта») < zeměvid.

Хорватська

  • časopis («журнал») < časopis;
  • dojam («враження») < dojem;
  • dopis («лист») < dopis;
  • dražba («аукціон») < dražba;
  • kisik («кисень») < kyslík;
  • napjev («мелодія») < nápěv;
  • obzor («обрій») < obzor;
  • okolnost («обставина») < okolnost;
  • podneblje («клімат») < podnebí;
  • pojam («поняття») < pojem;
  • pokus («експеримент») < pokus;
  • poprsje («погруддя») < poprsí;
  • predmet («предмет») < předmět;
  • prednost («перевага, пріоритет») < přednost;
  • prevaga («переважання») < převaha;
  • smjer («напрямок») < směr;
  • spis («документ») < spis;
  • stroj («машина») < stroj;
  • stupanj («ступінь, градус») < stupeň;
  • sustav («система») < soustava;
  • tlak («тиск») < tlak;
  • tlakomjer («тонометр») < tlakoměr;
  • učinak («ефект») < účinek;
  • ustav («конституція») < ústava;
  • uzor («зразок, шаблон») < vzor;
  • vlak («поїзд») < vlak;
  • vodik («водень») < vodík;
  • zavod («інститут»; «установа, відомство»; «заклад») < závod;
  • zbirka («колекція») < sbírka.[30]

Коментарі

  1. ↑ Власний розвиток міг бути зумовлений тим, що спочатку на картах цієї масті зображувались бубонці[12].
  2. ↑ Разом з тим фонетично подібне слово владика є старослов'янізмом[14].

Примітки

  1. ↑ Брама // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑ а б в г д е ж Чехізми // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Кн. 2, [т. 10]: «Хмельницький Борис — Яцків». — С. 3738. — ISBN 5-7707-4049-3.
  3. ↑ Львов, А. С. О западнославянских словах в памятниках древнерусской письменности / Проблемы современной филологии: сб. ст. к 70-летию акад. В. В. Виноградова. — М., 1965. — С. 199—203.
  4. ↑ Львов, А. С. Чешско-моравская лексика в памятниках древнерусской письменности / Славянское языкознание: докл. совет. делегации: VI Междунар. съезд славистов, Прага, авг. 1968 г. — М., 1968. — С. 316—338.
  5. ↑ Станков, Р. Древнеболгарские переводные тексты и проблема лексических моравизмов. — София: Св. Кл. Охридски, 2016.
  6. ↑ Мѣсто // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 245—248.
  7. ↑ Город і місто. Замок чи населений пункт?. Діаріуш або тиск слова. 25 серпня 2005. Процитовано 13 травня 2026.
  8. ↑ Havránek, B. Expanse spisovné češtiny od 14. do 16. století / Co daly naše země Evropě a lidstvu. — 3-é vyd. — Praha, 1998. — S. 103—116.
  9. ↑ Сятковский, Я. Воздействие чешского языка на формирование польского литературного языка / Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских наций XVIII—XIX вв.: материалы междунар. конф. ЮНЕСКО ; редкол.: Д. Ф. Марков [и др.]. — М., 1978. — С. 134—136.
  10. ↑ а б Г. В. Алексяєвич. Чеські запозичення в старобілоруській та староукраïнській писемних мовах // Мовознавство. — 2021. — № 2. — С. 36—54. — ISSN 0027-2833. — DOI:10.33190/0027-2833-317-2021-2-003.
  11. ↑ Мельников, Е. И. О чешских лексических элементах в русском языке, заимствованных через посредство польского и других языков (в XIV—XIX вв.) / Slavia. — 1967. — Roč. 36, № 1. — S. 98—114.
  12. ↑ Бубна // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  13. ↑ Вис III // Русский этимологический словарь / Аникин А. Е. — Вып. 7. — С. 229.
  14. ↑ Владика // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  15. ↑ Влада // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
  16. ↑ Богемізм // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 52.
  17. ↑ а б в Запрудскі, С. М. Вандроўныя запазычанні-калькі // Беларускае мовазнаўства і развіццё беларускай літаратурнай мовы: 1920–1930-я гады. — Мінск : БДУ, 2013. — С. 163—180. — ISBN 978-985-518-937-5.
  18. ↑ Mikoláš Zatovkaňuk. Problematika bohemismů v ukrajinštině // Naše řeč. — 1980. — Т. 63, № 3. — С. 155–160.
  19. ↑ а б в г Bohdan Strumins'kyj. A Czech Contribution to Modern Ukrainian. Canadian-American Slavic Studies, 11, No. 2. (Summer 1977), 169-219.
  20. ↑ Злачынец // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  21. ↑ Колготки // Крысин Л. П. Толковый словарь иноязычных слов. — М. : Эксмо, 2008.
  22. ↑ Українсько-чеські мовні контакти // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — ISBN 966-7492-19-2. — С. 749.
  23. ↑ Полька // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  24. ↑ Полька // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  25. ↑ Загороднюк, І.; Харчук, С. Українська зооніміка та взаємний вплив наукових і вернакулярних назв ссавців // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2017. — Вип. 15. — С. 37–66. — ISSN 2219-7516. — DOI:10.15407/vnm.2017.15.037.
  26. ↑ Сучасны // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
  27. ↑ Часопис // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  28. ↑ Пересвідчити // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  29. ↑ Karel Čapek o slově robot. ResearchWriter.cz (чес.). 16 січня 2011. Процитовано 13 травня 2026.
  30. ↑ BOHEMISMUS. CzechEncy – Nový encyklopedický slovník češtiny (чес.). Процитовано 15 травня 2026.

Література

  • Чехізми // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Кн. 2, [т. 10]: «Хмельницький Борис — Яцків». — С. 3738.
  • Алексяєвич, Г. В. Чеські запозичення в старобілоруській та староукраïнській писемних мовах. Мовознавство. — № 2. — С. 36—54.
  • Львов, А. С. О западнославянских словах в памятниках древнерусской письменности / Проблемы современной филологии: сб. ст. к 70-летию акад. В. В. Виноградова. — М., 1965. — С. 199—203.
  • Львов, А. С. Чешско-моравская лексика в памятниках древнерусской письменности / Славянское языкознание: докл. совет. делегации: VI Междунар. съезд славистов, Прага, авг. 1968 г. — М., 1968. — С. 316—338.
  • Мельников, Е. И. О чешских лексических элементах в русском языке, заимствованных через посредство польского и других языков (в XIV—XIX вв.) / Slavia. — 1967. — Roč. 36, № 1. — S. 98—114.
  • Станков, Р. Древнеболгарские переводные тексты и проблема лексических моравизмов. — София: Св. Кл. Охридски, 2016.
  • Сятковский, Я. Воздействие чешского языка на формирование польского литературного языка / Славянские культуры в эпоху формирования и развития славянских наций XVIII—XIX вв.: материалы междунар. конф. ЮНЕСКО ; редкол.: Д. Ф. Марков [и др.]. — М., 1978. — С. 134—136.
  • Шенкер, А. Главные пути лексический заимствований в славянских языках (на материалах чешского, польского и восточнославянских языков) / American contributions to the Ninth International congress of slavists, Kiev, Sept. 1983: [in 2 vol.]. — Columbs, Ohio, 1983. — Vol. 1. — P. 255—267.
  • Havránek, B. Expanse spisovné češtiny od 14. do 16. století / Co daly naše země Evropě a lidstvu. — 3-é vyd. — Praha, 1998. — S. 103—116.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).