Чесанів
| Чесанів | |
|---|---|
| Cieszanów | |
 | |
 Греко-католицька церква святого Юра в Чесанові, фото 2016 р. | |
| Основні дані | |
| 50°16′ пн. ш. 23°08′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 23.133° сх. д. | |
| Країна |  Польща |
| Регіон | Підкарпатське воєводство |
| Столиця для | Чесанівський повіт  (історичний повіт, округ або графство) |
| Засновано | 1590 |
| Магдебурзьке право | 1665 |
| Площа | 15,06 км² |
| Населення | ▲ 1 906 (01.01.2022) |
| · густота | 128 (2008[1]) осіб/км² |
| Міста-побратими | Аргенбюль, Капаннолі, Діошд, Калужа, Жовква, Радебург, Яворів[2] |
| Телефонний код | (48) 16 |
| Часовий пояс | UTC+1, Центральноєвропейський літній час, центральноєвропейський час, UTC+2 (Польща) |
| Номери автомобілів | RLU |
| GeoNames | 774128 |
| OSM | ↑2004585 ·R (Гміна Чесанів) |
| SIMC | 0972051 |
| Поштові індекси | 37-611 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | cieszanow |
| Мапа | |
 | |
  Чесанів Чесанів (Польща) | |
 Чесанів у Вікісховищі | |
Чесанів (Цішанів, Тішанів; пол. Cieszanów (Цешанув), їд. ציעשינאוו) — місто в Польщі. Належить до Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.
Географія
Місто розміщене на південному сході країни, у Надсянській низовині, на Тарногородському плоскогір'ї.
Історія
Міське право отримало 1655 р.
1637 року від шляхтича Цешановського (пол. Cieszanowski) галицький каштелян Іван (Ян) Белжецький придбав частину Чесанова.[3] У 1975—1998 роках був у складі Перемиського воєводства.
З 1772 року Чесанів належав до імперії Габсбурґів (з 1804 р. до Австрійської імперії, з 1867 р. до Австро-Угорської імперії), був повітовим центром і за Польщі, поки у 1923 р. його не перейшов до Любачівського повіту.
Чесанівська філія українського товариства «Просвіта» була заснована з ініціативи греко-католицького пароха — отця Северина Метеллі.
27 березня 1934 р. Чесанів отримав статус міста[4].
1939 року в Чесанові було 360 українців-грекокатоликиків зі 2850 всього населення (ще 1330 поляків і 1150 євреїв)[5].
28 вересня 1939 року радянська 24-та танкова бригада досягла Чесанова[6].
За німецької окупації у місті діяла філія Замістського Українського допомогового комітету та українська школа[7].
В ніч з 3 на 4 травня 1944 року сотня УПА «Залізняка» атакувала у місті укріплений пункт АК[8].
Пам'ятки
- церква святого Юра, відреставрована в 2013—2015 роках коштом ЄС.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[9][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1016 | 210 | 720 | 86 |
| Жінки | 793 | 175 | 618 | 0 |
| Разом | 1809 | 385 | 1338 | 86 |
Відомі люди
Народилися
- Ждан Ярослав («Острий»; 1921—1944) — український військовик, курінний УПА.
- Карманський Петро Сильвестрович — український галицький громадський діяч (також в діаспорі), поет, перекладач
- Мікула Микола Васильович — львівський архітектор.
- Луція Харевічева — польська вчена, історик, архівіст, доктор філософії, дослідниця історії Львова, хранитель Львівського історичного музею.
- Володимир Палчинський — український церковний діяч УГКЦ, ієромонах-василіянин, протоконсультор провінції Найсвятішого Спасителя (1987—1992), ігумен василіянських монастирів у Золочеві (1989—1996) та Івано-Франківську (1997—2008).
Пов'язані з містом
Парохи УГКЦ
- о. Метелля Северин Модестович — парох міста, керівник філії «Просвіти» у 1907—1935 роках
- о. Посіко Семен — священник ЧСВВ Української греко-католицької церкви, парох у 1935—1946 роках.
Цішанівські старости
Примітки
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ https://yavoriv-rada.gov.ua/mizhnarodna-spivpracya-10-50-29-02-06-2021/
- ↑ Hejnosz W. Bełżecki Jan, h. Jastrzębiec (†1642) // PSB. — Kraków, 1935. — T. 1. — S. 415. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 45.
- ↑ В. Бешанов. Червоний бліцкриг. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 415, 418.
- ↑ Мотика Ґ. Українське партизантство 1942—1960. — Варшава,2006-С. 397
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Чесанів (Цешанув) // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 10. — С. 3735—3736.
- Cieszanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 693. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).