Черінь
Чері́нь або під[1] — нижня площина, дно печі, де горять дрова, місце для випікання хліба та варіння страв; площина над зводом печі (між комином і стіною), на якій сплять, сушать зерно тощо.[2] Хліб, випечений на поді, називають «подо́вим» (на відміну від формово́го, випеченого у формах).
Слово «черінь» (праслов. *čerěnь з п.-і.-є. *kuer-/*ker- — «плести»)[3] може бути як чоловічого (род. відм. череня), так і жіночого роду (род. відм. черені). Інше значення слова — площина над склепінням печі (між комином і стіною), призначена для спання, сушіння зерна, різних трав тощо.
У літературі
|
Ти краще позашпаровуй та черінь добре вирівняй, бо горшки перевертаються, а малювати не треба, то примха. | 
|
|
|
Цінь-цвірінь, Цінь-цвірінь, Аби тепла черінь Та гаряче просо, То й спав би я досі! — Народна пісня |
|
Примітки
- ↑ Під // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Черінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
Посилання
- How Self Cleaning Ovens Work [Архівовано 19 серпня 2007 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).