YaChudo

Червоне ядро

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Red nucleus
Поперечний розріз через середній мозок, який показує місцезнаходження червоних ядер. Верхні горбки чотиригорбкового тіла вгорі малюнку і ніжки мозку знизу малюнку, обидві в розрізі.
Деталі
Ідентифікатори
Латинаnucleus ruber
Анатомія Греяsubject #188
MeSHD012012 Редагувати інформацію у Вікіданих
NeuroNames505 Редагувати інформацію у Вікіданих
NeuroLex IDbirnlex_1478 Редагувати інформацію у Вікіданих
TA98A14.1.06.323 Редагувати інформацію у Вікіданих
TA25898 Редагувати інформацію у Вікіданих
FMA62407 Редагувати інформацію у Вікіданих
Анатомічна термінологія

Червоне ядро (лат. nucleus ruber) — парна структура, розташована рострально в середньому мозку, яка бере участь у координації рухів. На розтині вона має блідо-рожевий колір, що, як вважається, зумовлене підвищеним вмістом заліза, присутнього в червоному ядрі принаймні у двох різних формах: гемоглобіну й феритину.[1]

Будова

Червоне ядро складається з каудальної (магноцелюлярної) і ростральної (т. зв парвоцелюлярної) частин. Знаходиться в покришці середнього мозку поряд з чорною субстанцією, та належить до підкіркових центрів екстрапірамідної рухової системи.

Функції

У хребетних без сформованого кортікоспінального шляху, хода переважно контролюється червоним ядром.

Позаяк кортикоспінальний шлях домінує (у всіх приматів), руброспінальний шлях може вважатися рудиментарним і червоне ядро має менше значення для рухової функції ніж навіть у більшості інших ссавців. Проте, повзання у малюків контролюється саме червоним ядром, як і помахування рук в такт ході.[2] Червоне ядро грає допоміжну роль у контролі плеча через проєкцію в магноцелюлярній частині. У людини червоне ядро також залучене у великих рухах рук (але не ніг, бо руброспінальний шлях закінчується у верхньогрудному відділі). Тонкий контроль пальців не модерується червоним ядром (функцію покладено на кортикоспінальний шлях). Більшість аксонів червоного ядра не представлені в спинному мозку, але натомість, (через парвоцелюлярну частину) передають інформацію з моторної кори в мозочок через нижньооливарний комплекс, важливий передавальний компонент довгастого мозку. 

Вхідні й вихідні шляхи

Червоне ядро отримує багато імпульсів від мозочка (кулеподібного та коркоподібного ядер) на протилежній стороні; і від моторної кори на однойменній стороні.

Червоне ядро має два комплекти еферентних (вихідних) шляхів:

  • В людському мозку більша частина вихідної інформації йде пучком волокон через медіальну тегментальну (покришкову) ділянку в напрямку нижніх олив по однойменній стороні і формує частину шляху, що зрештою впливає на мозочок.
  • Інший вихідний шлях) йде до ретикулярної формації ромбоподібного мозку й спинного мозку на протилежну сторону, складаючи руброспинальний шлях, який проходить вентрально від латерального кортикоспінального шляху. Як зазначалося раніше, руброспинальний шлях більш важливий у не-приматів; у приматів, внаслідок добре розвиненої кори головного мозку, кірково-спинномозковий шлях взяв на себе роль руброспінального. Магноцелюлярні і парвоцелюлярні нейрони червоного ядра мають секреторну функцію й виробляють вазопресин.

Додаткові ілюстрації

Примітки

  1. ↑ Wikipedia Red Nucleus Revision https://sites.google.com/site/childrenoftheamphioxus/table-of-contents/wikipedia-red-nucleus-revision [Архівовано 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Being and Perceiving. Manupod Press. 2011. с. 49. ISBN 978-0-9569621-0-2. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 19 грудня 2016.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).