Червона рута-2007
| Червона рута-2007 | |
|---|---|
| Жанр | Поп-музика, рок-музика, акустична музика (співана поезія), хіп-хоп, танцювальна музика |
| Починається | 2007 |
| Закінчується | 2007 |
| Місце проведення | Київ |
| Країна |  Україна |
| Попередня подія | Червона рута-2005 |
| Наступна подія | Червона рута-2009 |
| Організовано | Дирекція Всеукраїнського фестивалю «Червона рута» |
| Вебсайт | |
| rutafest | |
10-й Всеукраїнський фестиваль української пісні та співаної поезії «Червона рута» відбувся у 2007 році в Києві. Захід став важливою сходинкою в інтеграції нових музичних хвиль (зокрема, альтернативного року та українського хіп-хопу) до загальнонаціонального культурного простору.
Особливості фестивалю
Фестиваль 2007 року продемонстрував надзвичайно широку регіональну географію конкурсу — від класичних західноукраїнських осередків до індустріальних центрів Сходу та Півдня України.[1] На етапі відбору журі опрацювало сотні заявок, шукаючи автентичне поєднання сучасних світових трендів із українською мовною та музичною ментальністю.[2] На відміну від комерційних конкурсів, «Червона рута» зберігала жорстку вимогу до репертуару: кожен учасник мав представити щонайменше дві нові україномовні пісні, створені після попереднього фестивального сезону, що стимулювало розвиток національної композиторської школи.[3]
Суспільно-медійний контекст
За оцінками музикознавців та засновників фестивального руху, 2007 рік став початком нового, критичного етапу для сучасної української пісні. Саме в цей період на провідних вітчизняних телеканалах з'явилися адаптації західних телевізійних талант-шоу (зокрема, форматів на кшталт «Х-Фактор»). За свідченням художнього керівника «Червоної рути» Анатолія Калениченка, комерціалізація телеефірів та поява нових телешоу фактично знову витіснили автентичну молодіжну українську пісню в культурний андеграунд. Продюсери телевізійних проектів з метою максимізації прибутків та рейтингів свідомо спонукали талановитих виконавців відмовлятися від українського репертуару на користь англомовних світових хітів або російськомовного контенту.[3]
На тлі цих процесів фестиваль «Червона рута-2007» залишався одним із небагатьох некомерційних загальнонаціональних майданчиків, де участь була абсолютно безкоштовною (без вступних внесків), а пріоритет надавався виключно оригінальній творчості українською мовою.[3]
Лауреати та переможці
За результатами фінальних виступів у Києві відзнаки, дипломи та призові місця у відповідних музичних жанрах вибороли такі колективи та виконавці:[4]
Популярна музика
- Гурт «Дуліби» (м. Рівне)
- Тетяна Ширко (м. Костопіль, Рівненська обл.)
- Гурт «Хай вей» (м. Тернопіль)
- Гурт «Рівно 3:45» (м. Рівне)
- Гурт «Контрабас» (м. Полтава)
Рок-музика
- Гурт «Кремп» (м. Чернівці)
- Гурт «Кожному своє» (м. Львів)
- Гурт «Outcry» («Ауткрай», м. Луцьк)
- Гурт «1/16 трактора» (м. Луганськ)
- Гурт «Декорум» (м. Вінниця)
Акустична музика (співана поезія)
- Гурт «Акустичний проект» (м. Вінниця)
- Валентин Поворозник (с. Созонівка, Кіровоградська обл.)
- Гурт «Луковий погрібок» (м. Білгород-Дністровський, Одеська обл.)
Сучасна танцювальна музика та інша альтернатива
- «Василь з конопель» (м. Івано-Франківськ)
- «Нью Мастак MCs» (хіп-хоп формування, с. Іванівка, Кіровоградська обл.)
- Гурт «Легенда» (м. Миколаїв)
- Гурт «Екстазі» (м. Рівне)
- Гурт «Мейбі ПаПа» (м. Одеса)
- Гурт «MLLM» (м. Вінниця)
Примітки
- ↑ Герегова С.В. ЧЕРВОНА РУТА, фестиваль сучасної укр. пісні та популярної музики. Енциклопедія історії України. Процитовано 3 червня 2026.
- ↑ “Червона рута” — як культурний феномен. Мета і структура діяльності фестивалю. Офіційний сайт Всеукраїнського фестивалю «Червона рута». Процитовано 3 червня 2026.
- ↑ а б в Ярослава Музиченко (24 вересня 2014). Анатолій Калениченко: «Червона Рута» замовляла музику. umoloda.kiev.ua (укр.). Україна молода. Процитовано 13 червня 2026.
- ↑ Переможці «Червоної Рути». myradio.com.ua (укр.) . My Radio. Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 5 червня 2026.
Посилання
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).