Чепіль
| село Чепіль | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Тер. громада | Балаклійська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040010320015857 |
| Облікова картка | Чепіль |
| Основні дані | |
| Засноване | 1707 |
| Населення | 991 |
| Площа | 2,649 км² |
| Густота населення | 374,1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64280 |
| Телефонний код | +380 5749 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°19′11″ пн. ш. 36°55′2″ сх. д. / 49.31972° пн. ш. 36.91722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
83 м |
| Водойми | Сіверський Дінець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64200, Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Балаклія, вул. Центральна, 16 |
| Карта | |
Чепіль | |
Чепіль | |
| Мапа | |
| |
|
| |








Че́піль — село в Україні, в Ізюмському районі Харківської області. Входить до складу Балаклійської міської громади. Населення становить 991 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Чепільська сільська рада[1].
Географія


Село розташоване на правому березі річки Сіверський Донець. Через село протікає річка Чепель (Чепіль), яка через 5 км впадає в Сіверський Донець. Вище за течією річки Чепіль на відстані 1 км — село Волобуївка.
На річці Чепіль неподалік від села є каньйон з крейдяних скель[2]
Назва
Існує версія, що етимологія назви тюркська, і це слово означає «ніж для нарізки кормів худобі»[3] (в ЕСУМ схоже за значенням слово «чепель» («ніж з обламаним кінцем») етимологізується як питомо українське, пов'язуючись з «чепіти»)[4].
За легендою, на місці села колись відбулося «велике зчеплення» між жителями села та татарами, що закінчилося перемир'ям. Спочатку назва його звучала як «Зчепіль», а потім для простішого вимовляння змінилася на «Чепіль»[5][6].
Економіка
Комуна «Плуг і молот» (спочатку ім. Рози Люксембург) працювала з 1919 до 1929 р.[7]
Існує приватне сільськогосподарське підприємство «АЗІЗ», засноване у 2017 році.
У селі були свино-товарна і молочно-товарна ферми.
Історія
Російський Державний архів древніх актів повідомляє: «В документах за 1715 год сказано: „ … въ томъ же Изюмскомъ уѣздѣ Изюмского протопопа Александра Алешкова въ урочищѣ, на рѣчкѣ Чепелѣ, на усть рѣки Донца — слободка Чепелевка. Въ той слободкѣ дворъ ево протопоповъ, в немъ живутъ дѣловые люди черкасы“»[8]. Далі документ містить перелік десяти сімей із зазначенням імені людини, відношення до глави родини. У кінці відомостей про кожну родину вказівка — відкіля і коли сім'я прийшла в цю місцину. Таким чином, враховуючи, що документ датований 1715 роком, а перші дві родини з'явилися тут «тому восем лет» [там же], вираховуємо рік прибуття їх — 1707, який і є документально підтвердженим роком заснування Чепеля.
У перші роки у села була ще одна назва - Жуківка.
У 1918-1919 роках в селі кілька разів змінювалась влада.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в селі Чепіль та на хуторі Вітрівка — 95 людей[9].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Балаклійської міської територіальної громади[10].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Балаклійського району, село увійшло до складу новоутвореного Ізюмського району[11].
Пам'ятки


Природи
- Рибчине, ентомологічний заказник місцевого значення. Виявлено 15 видів комах, занесених у Європейський Червоний список і Червону книгу України, серед яких запилювачі сільськогосподарських культур: мелітурга булавовуса, рофітоїдес сірий, джмелі: вірменський, глинистий, моховий. Площа, 9,4 га. Рік створення — 1984.
- Вітрівський, гідрологічний заказник, площа становить 349 га.[12]
Монументальні

- Пам'ятний знак Жертвам політичних репресій, відкритий 2002 року;
- Меморіальний комплекс полеглим у боях громадянської та ІІ Світової війни;
- Пам'ятник «Слава труду».
Відомі люди
У селі народилися:
- художник Всеволод Григорович Аверін (1889–1946)
- зоолог Віктор Григорович Аверін (1885–1955)
- депутат Верховної Ради УРСР Бойко Марта Олексіївна
- депутат Верховної Ради УРСР Богдан Пантелеймон Панасович
Також в селі жив та навчався державний діяч Засядько Олександр Федорович (1910-1963), Герой Соціалістичної Праці, на керівній роботі у вугільній промисловості в Донбасі, згодом заступник Голови Ради Міністрів СРСР. Нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.[13][14][15][16][17]
Інше
- Село Чепіль обране творцями комп'ютерної гри «У тилу ворога» як місце початкової місії кампанії «Катюша», дія якої відбувається навесні 1942 року. Восьмеро радянських бійців мають завдання звільнити село від німців[18].
- За 6 км від села на березі Сіверського Дінця (Вітрівська коса) проходить щорічний фестиваль «Акустичної рок-музики під Балаклією», організований харківським «Клубом Любителів Руського Року».
Також
Примітки
- ↑ Офіційний сайт. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 9 квітня 2022. [Архівовано 2021-05-11 у Wayback Machine.]
- ↑ Каньоны Харьковской области: Балаклейский район, село Чепель. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 4 листопада 2016.
- ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2009). Джерела, ви мої джерела... (Українська) . Балаклія: ВБ Балдрук. с. 14—15.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Чому саме "Чепіль"? (Українська) . Балаклія: Серп і молот, 2000 р., 03.03.
- ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій... (українська) . Балаклія: ВД Балдрук. с. 131. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6.
- ↑ Конопелько, Юлія (2019). Перший досвід колективної праці (українська) . Вісті Балаклійщини, №№14-16.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... Балаклія: ВБ Балдрук. с. 290. ISBN 987-966-2138-14-6.
{{cite book}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний префікс (довідка) - ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 314—316 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 28 вересня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ //Вісті Балаклійщини (2018, 11 грудня). На Харківщині створено три нові заказники (українська) . Балаклія.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання) - ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... (Українська) . Балаклія: ВБ Балдрук. с. 41. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6.
- ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2009). Джерела, ви мої джерела... (Українська) . Балаклія: ВД Балдрук. с. 65.
- ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2010). Стежина до Чепіля (Українська) . //Сільські вісті, 27.05.
- ↑ Кригіна, І. (2011). Нова книга. Шануймо край свій... (українська) . //Вісті Балаклійщини, 08.07.
- ↑ Гребенюк, Леонід Петрович (2011). Шануймо край свій ... (Українська) . Балаклія: ВБ Балдрук. с. 121. ISBN 978 - 966 - 2138 - 14 - 6.
- ↑ Александр Зорич. Официальный сайт // Игры // В тылу врага. Архів оригіналу за 22 березня 2016. [Архівовано 2016-03-22 у Wayback Machine.]
Посилання
- Мапа розташування мілового каньону в селі Чепіль [Архівовано 27 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Чепіль [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).