Чепа (село)

село Чепа
	Герб
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Берегівський район
Тер. громада	Пийтерфолвівська громада
Код КАТОТТГ	UA21020190150083412
Основні дані
Засноване	1300
Населення	1943
Площа	4426 км²
Густота населення	0,44 осіб/км²
Поштовий індекс	90361
Телефонний код	+380 03143
Географічні дані
Географічні координати	48°4′9″ пн. ш. 23°1′6″ сх. д. / 48.06917° пн. ш. 23.01833° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	127 м
Місцева влада
Адреса ради	90361, с.Чепа, вул.Фогороші, 33
Карта
	Чепа
	Чепа
Мапа
	Чепа у Вікісховищі

Че́па (угор. Csepe) — село в Пийтерфолвівській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.

Перші згадки про Чепу виявлені в письмових джерелах 1320 року як Theluk, а потім у 1393 році як Chepe.

Туристичні місця

залишки поселення доби неоліту (IV тисячоліття до н. е.), доби бронзи (II тисячоліття до н. е.).
поселення пізньобронзової доби розташоване в урочищі Весет Фалу.
в урочищі Бланка Таня — давньослов'янське поселення VIII — першої половини ІХ століть

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1803 особи, з яких 878 чоловіків та 925 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1943 особи.^[2]

1968 року в селі встановлено пам'ятник загиблим у Другій світовій війні (скульптор Михайло Кордіяка, архітектор С. Смуріков).^[3]

У 1987 році в селі було відкрито школу, яка тепер має назву: навчально-виховний комплекс «Чепівська загальноосвітня школа I—III ступенів- дошкільний навчальний заклад». Знаходиться за адресою: 90361, Закарпатська область,Виноградівський район, село Чепа, вулиця Фогороші, 31.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
угорська	66,91 %
українська	32,63 %
російська	0,41 %

Примітки

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
↑ Михайло Кордіяка. Кераміка. Каталог / автор-упорядник О. М. Голубець. — Львів, 1989.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Посилання

http://chepa.at.ua/index/vizitna_kartka_shkoli/0-30 [Архівовано 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Закарпатської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[Каталог-3] Михайло Кордіяка. Кераміка. Каталог / автор-упорядник О. М. Голубець. — Львів, 1989.

[населення_2001_мова-4] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]

[4]