YaChudo

Чень Цюфань

Переглядів: 1. Оновлено 10.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чень.
Чень Цюфань
кит.: 陈楸帆
Ім'я при народженні陈楸帆
ПсевдонімStanley Chan
Народився30 листопада 1981 (44 роки)
Шаньтоу, Гуандун, КНР
ГромадянствоКНР КНР
Діяльність
Сфера роботинаукова фантастика[1], літературна діяльністьd[1] і науково-фантастична літератураd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПекінський університет
Знання мовкитайська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівкитайська
Роки активності1997 —дотепер
Жанрнаукова фантастика
Magnum opus«Ліцзянська риба» (кит.: 丽江的鱼儿们)
«Сміттєвий приплив» (кит.: 荒潮)
Нагороди
Сайт: chenqiufan.cn
CMNS: Чень Цюфань у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Чень Цюфань або Чень Цьовфань[2] (кит.: 陈楸帆, нар. 30 листопада 1981, Шаньтоу, Гуандун, КНР), також відомий під псевдонімом Стенлі Чан (англ. Stanley Chan) — китайський письменник і сценарист, автор науково-фантастичних творів, колумніст[3][4][5].

Чень — провідний фантаст «Нової хвилі», письменників покоління 80-х років, володар численних китайських національних премій в галузі наукової фантастики: премія «Їньхе» (кит.: 银河奖, 2011, 2016), премія «Сін'юнь» (кит.: 星云奖, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016). Його оповідання «Ліцзянська риба» (англ. The Fish of Lijiang) 2012 року нагороджено премією Science Fiction & Fantasy Translation Award в категорії «Найкраще перекладене оповідання».[6] Багато його оповідань перекладені англійською, шведською, італійською, японською тощо.

Біографія

Чень Цюфань народився 30 листопада 1981 року[3][4] в місті Шаньтоу, провінція Гуандун, КНР в родині інженера.[7]

Чень рано почав читати, в дитинстві його улюбленими письменниками були Жюль Верн, Герберт Веллс та Артур Кларк, він захоплювався оригінальною трилогією «Зоряні війни». В шість років він записався до міської бібліотеки і читав все, що міг знайти. Писати історії Цюфань почав ще у першому класі початкової школи і, не маючи жодного наставника, навчався письменництву самостійно. Так він написав деякі «космічні опери» — дитячі наслідування Star Wars.[8]

2000 року Чень вступив до Пекінського університету на відділення китайської мови. Під час навчання він брав участь в роботі університетської студентської науково-фантастичної асоціації, за роман «Гробниця» (кит.: 坟) отримав університетську премію «Оригінальна зірка».[7]

2004 році Чень закінчив Пекінський університет[9], отримавши подвійний ступінь бакалавра з літератури та образотворчого мистецтва[10], і продовжив навчання в магістратурі за програмою «Інтегровані маркетингові комунікації» Гонконзького університету та Університету Цінхуа

З 2004 по 2007 рік працював у рідному місті Шаньтоу в корпорації Gemdale. 2007 року повернувся до Пекіна і влаштувався на роботу в Baidu, а 2008 —2013 роки працював у Google China[11]. Напрямок його професійної діяльності мережевий маркетинг, просування брендів та ін. У 2013 році він знов приєднався до Baidu.

2015 року Чень Цюфань став віце-президентом стартапа Noitom Ltd., що займається віртуальним захопленням і відтворенням людських рухів та взаємодії людського тіла з навколишнім середовищем[7].

У 2017 році Чень залишив роботу, щоб повністю присвятити себе письменництву[9].

Творчість

Перше оповідання Ченя «Приманка» (кит.: 诱饵) вийшло друком в найбільшому в Китаї науково-фантастичному журналі «Світ наукової фантастики» (кит.: 科幻世界) 1997 року. За цей твір у 16 років він отримав премію «Юний Верн».[7]

З 2004 року понад тридцять його оповідань надруковано в «Народна література» (кит.: 人民文学), «Світ наукової фантастики» (кит.: 科幻世界), Esquire China (кит.: 时尚先生网), Chutzpah! та інших журналах.[12] Його повість «Безодня бачення», присвячена апокаліптичним наслідкам впровадження у суспільстві фільтрів сприйняття реальності, вийшла у 2006 році. Того ж року він отримав тайванську премію «Dragon Fantasy Award» за оповідання «Печера Нінчуань» (кит.: 甯川洞记).

Твори Ченя Цюфаня часто малюють майбутнє Китаю трагічним і навіть апокаліптичним. В оповіданні «Рік Щура» (кит.: 鼠年, 2009) китайські студенти полюють на гігантських щурів, що вирощувалися на експорт і втекли з лабораторії. Дебютний роман Ченя «Сміттєвий приплив» (кит.: 长江文艺出版社, 2013) розповідає про повстання переробників електронних відходів під проводом «сміттєвої дівчини», постлюдини Мімі, і метафорично відтворює умови сучасного Китаю. «Сміттєвий приплив» нагороджений китайськими літературними преміями «Сін'юнь» (кит.: 星云奖) та «Літературний список Хуаді» (кит.: 花地文学榜)[13]. Він «поєднує реалізм з алегорією, щоб показати гібридність людини й машини»[14].

Його оповідання здобули численні Премії «Їньхе» та Премії «Сін'юнь» в галузі китайської наукової фантастики та фентезі. Його оповідання «Ліцзянська риба» (кит.: 丽江的鱼儿们, англ. The Fish of Lijiang) в англійському перекладі Кена Лю 2012 року нагороджено премією Science Fiction & Fantasy Translation Awards (Премія за переклад наукової фантастики та фентезі) 2012 року в категорії «Найкраще перекладене оповідання»[15], вперше присвяченою твору китайського письменника.[7]

Його тексти публікувалися в журналах Fantasy & Science Fiction, MIT Technology Review, Clarkesworld Magazine, Interzone, Lightspeed та у науково–фантастичній антології Year’s Best SF, а також у впливовому китайському науково–фантастичному журналі Science Fiction World. Його твори перекладено німецькою, французькою, фінською, корейською, чеською, італійською, японською, польською мовами та іншими мовами.

Стиль письма

Прозу Ченя, яку описують як «науково–фантастичний реалізм», зосереджено на внутрішніх переживаннях людини в періоди прискорених змін.[9]

Чень став відомим завдяки використанню контенту, згенерованого штучним інтелектом, у своїх творах. Його оповідання State of Trance («Стан трансу»), що увійшло до збірки оповідань The Book of Shanghai («Книга Шанхаю») (2020), містить абзаци, автоматично згенеровані на основі його власного письма. Це оповідання принесло йому літературну нагороду на конкурсі, де суддею виступав штучний інтелект, випередивши лауреата Нобелівської премії Мо Янь.[9] Надалі він працював над збіркою з шести оповідань, присвячених взаємозв'язку людини та штучного інтелекту.[16] Його спільна праця з Лі Кайфу, AI 2041: Ten Visions for Our Future («AI 2041: Десять бачень нашого майбутнього»), була опублікована у вересні 2021 року.

Вибрані твори в іншомовних перекладах

Романи

  • 2013 长江文艺出版社 («Приплив сміття», 2013).
(англ. The Waste Tide): (перекладено англійською Кеном Лю та видано англійською у Tor & Head of Zeus у 2019 році; турецьке видання — 2021)
  • 2021 AI 2041：預見10個未來新世界 («AI 2041: Десять бачень нашого майбутнього»).
англ. AI 2041: Ten Visions for Our Future (2021, разом із Лі Кайфу) — десять оповідань Ченя Цюфаня з коментарями Лі Кайфу про вплив технологій штучного інтелекту на суспільство впродовж наступних двадцяти років.

Оповідання

  • 2004 坟 («Могила»).
(італ. La tomba, 2011): (англ. The Tomb, 2012)
  • 2006 «深瞳»中篇小说
(англ. Vision of the Abyss)
  • 2006 丽江的鱼儿们 («Риба з Лідзяна»).
(англ. The Fish of Lijiang, 2011): (швед. Fiskarna i Lijiang, 2013): (фін. Lijiangin kalat, 2015): (італ. I pesci di Lijiang, 2016): (ісп. El pez de Lijiang, 2017): (яп. 麗江の魚, 2018) (вперше опубліковано китайською в Science Fiction World у травні 2006, англійською — у Clarkesworld у серпні 2011, згодом у збірці Invisible Planets («Невидимі планети»), ISBN 978–0765384195)
  • 2009 鼠年 («Рік щура»).
(англ. The Year of the Rat, 2013): (яп. 鼠年}, 2014): (чес. Rok krysy, 2015): (італ. L'Anno del Ratto, 2015): (ісп. El año de la Rata, 2017) (вперше опубліковано китайською в Science Fiction World у травні 2009, англійською — у The Magazine of Fantasy & Science Fiction у липні–серпні 2013, згодом в антології Invisible Planets («Невидимі планети»), ISBN 978–0765384195)
  • 2010 霾 («Суспільство смогу»).
(англ. The Smog Society, 2015): (італ. La società dello smog, 2018)
  • 2011 G代表女神 («Безкінечне прощання»).
(англ. G Is for Goddess, 2016): (кор. 인류의 여신 미스G, 2017)
  • 2012 开光 («Осяяння»).
(англ. Coming of the Light, 2015): (італ. Buddhagram, 2016) (вперше опубліковано китайською в Offline Hacker у січні 2015, англійською — у Clarkesworld у березні 2015, згодом в антології Broken Stars («Зламані зорі»), ISBN 978–1250297662)
  • 2012 沙嘴之花 («Квітка Шадзвей»).
(англ. The Flower of Shazui, 2012): (ісп. La flor de Shazui, 2017): (яп. 沙嘴の花, 2018) (вперше опубліковано китайською в ZUI Ink у 2012, англійською — в Interzone у листопаді–грудні 2012, згодом в антології Invisible Planets («Невидимі планети»), ISBN 978–0765384195)
  • 2012 猫的鬼魂 («Дух кота»).
(англ. The Mao Ghost, 2014)
  • 2012 («Спостерігач за тваринами»).
(англ. The Animal Watcher, 2012)
  • 2013 无尽的告别
(англ. The Endless Farewell, 2013): (італ. L'eterno addio, 2016)
  • 2013 天使之油 («Олія ангела»).
(англ. Oil of Angels, 2014)
  • 2014 过时的人
(англ. A Man Out of Fashion, 2017)
  • 2015 巴鳞 («Балінь»).
(англ. Balin, 2016)
  • A History of Future Illnesses («Історія майбутніх хвороб») (вперше опубліковано китайською в ZUI Found у квітні–грудні 2012, англійською — у Pathlight No. 2 у 2016, згодом в антології Broken Stars («Зламані зорі»), ISBN 978–1250297662)
  • The State of Trance («Стан трансу») (в антології The Book of Shanghai («Книга Шанхаю»))

Примітки

  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Видавництво Lobster не продаватиме книжку китайського фантаста через його лояльність до рф. Читомо. 16 травня 2026. Процитовано 16 травня 2026.
  3. ↑ а б Liu, Ken (1 листопада 2016). Invisible Planets: An Anthology of Contemporary Chinese SF in Translation (англ.). Macmillan + ORM. ISBN 978-0-7653-8418-8.
  4. ↑ а б Chinese cult writer Chen Qiufan on pushing the boundaries of sci-fi. www.ft.com (англ.). Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 17 квітня 2026.
  5. ↑ Live Radio, Shows & Podcasts | CGTN Radio. radio.cgtn.com. Процитовано 17 квітня 2026.
  6. ↑ The Winners Are… (англ.). Science Fiction & Fantasy Translation Award. 21 липня 2012. Архів оригіналу за 23 березня 2017.
  7. ↑ а б в г д 陈楸帆 (Чень Цюфань) (кит.). Baidu Baike. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 8 серпня 2018.
  8. ↑ Sarah Karacs (23 березня 2017). Q&A: Beijing Writer Stanley Chan on How Sci-Fi is Changing China (англ.). The News Lens. Архів оригіналу за 9 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018.
  9. ↑ а б в г Liu, Yi-Ling. Sci-Fi Writer or Prophet? The Hyperreal Life of Chen Qiufan. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 17 квітня 2026.
  10. ↑ Clarkesworld, 2015.
  11. ↑ 陈楸帆：科幻不只是小说--新闻--中国作家网. www.chinawriter.com.cn. Процитовано 17 квітня 2026.
  12. ↑ About Chen Quifan [Архівовано 10 серпня 2018 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт письменника
  13. ↑ Tor, 2014.
  14. ↑ Rojas, Carlos; Bachner, Andrea (28 липня 2016). The Oxford Handbook of Modern Chinese Literatures (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-938332-0.
  15. ↑ Clarkesworld, 2014.
  16. ↑ Author Stanley Chen on Collaborating with AI and the Future of Chinese Sci-Fi - RADII (амер.). 28 квітня 2020. Процитовано 17 квітня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).