Чемужівка
| село Чемужівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Тер. громада | Зміївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63140030550055665 
|
| Облікова картка | Чемужівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1714[1] |
| Населення | 2028 |
| Площа | 2,11 км² |
| Густота населення | 961,14 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63430 |
| Телефонний код | +380 5747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′25″ пн. ш. 36°19′21″ сх. д. / 49.70694° пн. ш. 36.32250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
92 м |
| Водойми | р. Мжа |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63404, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 16 |
| Карта | |
  Чемужівка | |
 Чемужівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Чемужі́вка — село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 2028 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Чемужівська сільська рада.
Географія
Село Чемужівка знаходиться на лівому березі річки Мжа, яка через 4 км впадає в річку Сіверський Донець (права притока), вище за течією на відстані 2 км розташоване село Артюхівка, нижче за течією примикає місто Зміїв, на протилежному березі — село Височинівка. До села примикає великий лісовий масив (сосна). На відстані 1 км від села знаходиться залізничний зупинний пункт 27 км.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1894 | 93.39% |
| російська | 131 | 6.46% |
| білоруська | 1 | 0.05% |
| інші/не вказали | 2 | 0.10% |
| Усього | 2028 | 100% |
Історія
Дата заснування села - 1714 рік[1]. Початкова назва - Шкандалівка[3][1].
За даними на 1804 рік слободка Чмужівка (Чмужовка- рос.) поселена між правим берегом річки Вшивки та лівим берегом річки Мжи. Згідно з даними V ревізїї (дата наказу 23.06.1794) число дворів селян складало 78, осіб чоловічої статі - 219, жіночої- 226. Також у селі проживали залежні селяни, що належали поміщику Мілорадовичу, - 6 дворів, 22 осіб чоловічої статі, 27- жіночої.
За даними на 1864 рік у казеному селі Замостянської волості Зміївського повіту, мешкало 608 осіб (335 чоловічої статі та 273 — жіночої), налічувалось 122 дворових господарства, існувала православна церква[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Чемужівці і Пролетарському — 539 людей[5].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.[6]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області[7].
Економіка
- Молочно-товарна ферма.
- Лісництво.
- Розплідник.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Амбулаторія сімейної медицини.
- Поштове відділення.
- Міністадіон.
- Нічний клуб «Берізка».
Релігія
- Церква святого Дмитра Солунського, входить до Зміївського благочинного округу Ізюмської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату).
Відомі люди
Народилися
- Кришталь Арсентій Єлисійович (1913—1977) — механік-водій танка Т-34 209-го танкового батальйону 88-ї танкової бригади 15-го танкового корпусу (3-тя танкова армія), старшина. Герой Радянського Союзу.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Нові найдавніші дати в хронології поселень Слобожанщини з документальних історичних джерел / Кисиленко В. Ю.// Погляд у минуле. Краєзнавчі дослідження (до 2025 року «Слобожанщина. Погляд у минуле»). – Житомир: Вид: ТОВ “Видавничий дім «БУК-ДРУК»”, 2025. - с. 25-26
- ↑ https://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/8/8c/Карта_Чугуевского_уезда_1788_года.JPG
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1495)(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 810—822 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 14 грудня 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Юбилей настоятеля храма с. Чемужовка Змиевского благочиния [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Структура Зміївського благочиння на сайті Ізюмської єпархії [Архівовано 22 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Закладка капсулы под строящийся храм в с. Чемужовка Змиевского округа [Архівовано 28 липня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Інформаційно-туристичний портал Зміївського району
- Погода в селі Чемужівка [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Державний архів Харківської області Ф. 24 Слобідсько-Український губернський землемір, м. Харків о. 3 Спр.16 Економічні примітки на Зміївській повіт 1804р., 102 арк.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).