Чарлз Демут

Чарлз Демут
англ. Charles Demuth
Народився	8 листопада 1883[1][2][…]  Ланкастер, Пенсільванія, США[1][4]
Помер	23 жовтня 1935[1][2][…] (51 рік)  Ланкастер, Пенсільванія, США[1][4]  ·цукровий діабет
Поховання	Lancaster Cemeteryd[5]
Країна	США[6]
Діяльність	художник, фотограф, рисувальник, ілюстратор
Галузь	акварель
Alma mater	Академія Колароссі[7] і Академія Жуліана
Вчителі	Thomas Pollock Anshutzd
Знання мов	англійська[8]
Напрямок	прецизіонізм[9]
Жанр	прецизіонізм, міський пейзаж[1], натюрморт[1] і figure paintingd[1]
Magnum opus	Buildingsd і I Saw the Figure 5 in Goldd
Батько	Ferdinand A Demuthd
Медіафайли у Вікісховищі

Чарлз Демут (англ. Charles Demuth; 1883, Ланкастер — 1935, Ланкастер) — американський художник, представник прецізіоністського напряму в живописі США.

Чарлз Демут народився в родині, яка тримала тютюнову торгівлю. Вивчав живопис і малюнок у пенсільванській Академії витончених мистецтв у Філадельфії. Під час навчання там познайомився з майбутнім поетом Вільямом Карлосом Вільямсом, з яким перебував в близьких стосунках до самої своєї смерті. Пізніше Ч. Демут продовжує своє навчання в Парижі, в академії Коларосси і в академії Жюліана. У Парижі він дружить з художником Марсденом Хартлі, який зумів звести Ч. Демута з відомим американським галеристом Альфредом Стігліцем. Художник також входить в коло постійних гостей салону меценатки Гертруди Стайн. Після повернення в США, в 1926 році саме в нью-йоркській галереї А.Стігліца Intimate Gallery пройшла перша персональна виставка художника. Ч. Демут часто відвідує Нью-Йорк, де проводить час на зустрічах гомосексуалів (зокрема, в Лафаєтських лазнях), проте живе в будинку своїх батьків у Ланкастері. Тривалий час тяжко хворів; художник страждав від пошкодження стегна і важкої форми діабету, внаслідок якої і помер.

Демут був творцем ряду видатних полотен американського живопису XX століття. Його найбільш відомий твір — Фігура № 5 в золоті, написане в 1928 році, було інспіровано віршем У. К. Вільямса Велика фігура (The Great Figure). Це один з 9 постерів-портретів, які Ч. Демут намалював на честь своїх колег по творчості: Джорджії О'Кіф, Артура Доув, Чарльза Стаффорда Дункана, Мардсена Хартлі, Джона Марина, а також Гертруди Стайн, Юджина О'Ніла, Уоллеса Стівенса і У. К. Уїльямса. В інших своїх картинах (Мій Єгипет (My Egypt)) художник прославляє індустріалізацію своєї малої батьківщини, Пенсільванії. Ці роботи стали одним з найяскравіших проявів американського модернізму в живописі XX століття. Ч. Демут був також автором багатьох еротичних (на межі порнографії) акварелей, про існування яких знало лише вузьке коло його знайомих.

• Jonathan Weinberg: Speaking for Vice. Homosexuality in the Art of Charles Demuth, Marsden Hartley, and the First American Avant-Garde. New Haven and London: Yale University Press 1993 (Yale publications in the history of art) ISBN 0-300-05361-4
• Stephan Lidl: Art Companies: Bild und Text in William Carlos Williams' Lyrik der 20er Jahre.

• [1] [Архівовано 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

• 
  Три моряка (1917)
• 
  Джазист (1916)
• 
  Дерева та амбари Бермуда (1917)
• 
  Автопортрет в турецькій лазні (1918)
• 
  Дикі орхідеї (1920)
• 
  Весна (1921)
• 
  Вид на нову церкву (1921)
• 
  Окассен і Ніколетт (1921)
• 
  Любов, любов, любов. На честь Гертруди Стайн (1928)
• 
  Чотири фігури акварелью (1930)
• 
  Charles Demuth — My Egypt
• 
  Charles Demuth — Figure

Це незавершена стаття про діяча мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.