Чангін (мови)

Чангін — група мов, поширена на схід від Дакару у Сенегалі. Ці мови разом налічують 200 000 мовців (станом на 2007). Цими мовами розмовляють серери, що не розмовляють мовою серер (Serer-Sine). Через етнічність носіїв вважається, що мови чангін є діалектами мови серер, однак вони не є близько спорідненими — мови чангін ближчі до фульфульде.

Класифікація

Ця група мов належить до північної гілки Західноатлантичних мов.

Мови чангін поділяються таким чином:

Сафен, або сафі-сафі — мова народу сафі. Поширена на схід від Петіт-Кот, що на південний схід від Дакару. Найпоширеніша мова з групи, налічує понад 100 000 носіїв, кількість носіїв зростає (2007).

	Лехар (лала), мова народу серер-лала (або серер-лехар), поширена у малій зоні на північ від міста Тієс.

	Нон — мова народу серер-нон, поширена біля міста Тієс.

	Палор — мова однойменного народу палор, поширена у невеликій території між містами Рюфіск та Тієс.

	Ндут — мова народу серер-ндут, якою говорять у Мон-Ролан, території на північний захід від Тієс, та у Біфеш, регіоні біля річки Сенегал.

Лехар та Ноон найближчі між собою, як і пара Ндут та Палор, але не є легко взаємнозрозумілими. Сафен ближча до мов Лехар-Ноон ніж до Палор-Ндут.

Реконструкція

У Merrill (2018: 451) наводиться така реконструкція прамови^[1]:

Глоси	Пра-чангінська	Ноон	Лехар	Сафен	Ндут	Палор
око	*ɣi̟d/ɣad	has	kuu-koas	has	i̟l	’i̟l
язик	*pe-ɗem	peɗim p-	pi̟ri̟m	peɗem	pereem	pereem
їжа	*ñam	ñam	ñam	ñaam	ñam	ñam
груди	*ɓi̟iɓ	ɓi̟iɓ	ɓi̟iɓ	(w)ɓip	ɓi̟iɓ	ɓi̟iɓ
чотири	*nixiid	nikiis		nikis	iniil	iniil
собака	*ɓuh		ɓu̟u	ɓuh f-	ɓuh f-	ɓux f-
кишечник	*loox	look	look	rook	loo	loo
крило	*paɓ	paɓ		paɓ	(d)pab	pap
корова	*-noɣ	enoh f-	enoh	’inoh	fana f-	fana’ f-
дути (носом)	*ñii̟nd	ñii̟d-uk	ñii̟d-uk			ñii̟d~ñii̟n
товкти^{[уточнити переклад]}	*hoɗ	oɗ	oɗ	’oɗ		xoɗ
щелепа	*kaɓaɓ ?		kaaɓ ‘cheek’	kaɓaɓ k-		kabaap
новий	*has	as	as	’as	has	xas
бачити	*ɣot	hot	hot	hot	ot~ol-	od~ol-
ковтати	*hon	on	on	’on	(d)hon	xon
закапувати	*hac	ac	ac	’ac	hac	xac
нести дитину	*li̟m	li̟m	li̟m	(w)rim		li̟m
танцювати	*ɣam	ham	ham
тримати зубами	*ŋaɓ	ŋaaɓ	ŋaɓ	ŋaɓ	ŋaɓ
рік	*kV-(h)id̟	kii̟s k-	kii̟s	kiis k-	kii̟l	kii̟l
дерево	*ki-rik	kedik k-	kedek	kiɗig k-	kilik	kilik k-
птах	*sel	sel	sel	sel
могти	*mi̟n	mi̟n		min	mi̟n	min
скидатись (на щось; бути схожим)	*mand	mad~man	man		mad~man	mad~man
бути низьким	*luH-	looƴ (lohoƴ)	looƴ	(s)rohoƴ	(d)luh	lux
лист/кора	*huɓ	to̟oɓ t-, oɓ	po̟o	(w)’op	huɓ
сонце	*noɣ	noh	noh	noh	(d)na’	na’
вухо	*nuf	nof	nof	(w)noef	nuf	nuf
голова	*ɣaf	haf	haf	haf	’af	’af
печінка	*keeñ	keeñ	keeñ	keeñ k-	(d)keeñ
зірка	*Hul	hol	ol	hor	hul	xul
дощ	*toɓ	toɓ	toɓ	toɓ	tooɓ
товкач	*kuɗ	koɗ k-	koɗ		kuɗ k-	kuɗ k-
козел	*pe	pe’ f-	peɗ	peh f-	pe f-	pe f-
тканина, ганчірка	*lii̟l	lii̟l	lii̟l		lii̟l	lii̟l
баобаб	*ɓoɣ	ɓoh	ɓoh	ɓoh	ɓa	ɓa’
палець	*kun	jokun j-	jokon	ndukun	kun	kun
чихати	*ti̟s	tes	ti̟s	(s)tisoh	(d)ti̟s	ti̟s
мураха	*ñii̟ñ	ñii̟ñ	ñii̟ñ	ñiñoh f-	(d)ñii̟ñ f-	ñii̟n f-
мед	*kV-(C)u̟m	ku̟um k-	ku̟um		(d)ku̟um k-	ku̟um k-
кінь	*panis̟	pen̟is̟ f-	pan̟is̟	panis	pan̟is̟ f-
каузативний відмінок	*-iɗ̟	-iɗ̟	-iɗ̟	-iɗ	-iɗ̟	-iɗ̟
антикаузативний відмінок	*-ox	-uk	-ok	-uk	-oh	-ox
реверсив	*-i̟s	-i̟s	-i̟s	-is	-i̟s	-i̟s
заперечення	*-ɗii	-ɗii		-ɗi

Див. також

Примітки

↑ Merrill, John Thomas Mayfield. 2018. The Historical Origin of Consonant Mutation in the Atlantic Languages. Doctoral dissertation, University of California, Berkeley.

Джерела

Walter Pichl, The Cangin Group: A Language Group in Northern Senegal, Pittsburgh, PA : Institute of African Affairs, Duquesne University, Coll. African Reprint Series, 1966, vol. 20
Guillaume Segerer & Florian Lionnet 2010. "'Isolates' in 'Atlantic'". Language Isolates in Africa workshop, Lyon, Dec. 4

[1] Merrill, John Thomas Mayfield. 2018. The Historical Origin of Consonant Mutation in the Atlantic Languages. Doctoral dissertation, University of California, Berkeley.

[1]