Чай Жун

Чай Жун яп. 世宗[1]
2-й Імператор Пізньої Чжоу
26 лютого 954 — 27 липня 959 року
Попередник:	Го Вей
Спадкоємець:	Го Цзунсюнь
Народження:	27 жовтня 921  Сінтай, Чжилі
Смерть:	27 липня 959 (37 років)  Кайфен, Династія Пізня Чжоу
Поховання:	Сіньчжен
Країна:	Династія Пізня Чжоу[2]
Батько:	Chai Shoulid[2]
Шлюб:	Empress Fu the Elderd, Empress Fu the Youngerd і Q8256064?
Діти:	Q11110116?, Q11110247?, Q11110248?, Ґо Цзунсюнь[2], Q10350976?, Q11110187? і Q10350999?
Чай Жун у Вікісховищі

Чай Жун (кит.: 柴榮; піньїнь: Chái Róng), храмове ім'я Шицзун (кит.: 世宗; піньїнь: Shìzōng; 27 жовтня 921 — 27 липня 959) — другий імператор Пізньої Чжоу періоду п'яти династій і десяти держав.

Його батько був братом дружини імператора Го Вея. З дитинства Чай Жун як син виховувався в родині тітки. Го Вей, який не мав синів, перед смертю оголосив своїм спадкоємцем Чай Жуна, вбачаючи в ньому гарного правителя своєї держави.

Вважається найбільш успішним імператором всього періоду п'яти династій і десяти держав. Він зумів централізувати військову владу, що дало змогу здобути низку перемог над Північною Хань, Пізньою Шу, Південною Тан, а також над Ляо. Хоча Чай Жун і помер передчасно (лише за п'ять років після сходження на престол), його діяння проклали шлях до об'єднання Китаю, завершеного імператором Сун Чжао Куан'їнем.

Після смерті Чай Жуна в липні 959 року трон успадкував його син Го Цзунсюнь.

• Сяньде (顯德) 954—959

• Стара історія П'яти династій, гл. 114, 119, 120
• Історичні записи П'яти династій, гл. 12, 20
• Цзи чжи тун цзянь, гл. 288, 289, 291