Чабарівка
| село Чабарівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Васильковецька сільська територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060090080073586 |
| Облікова картка | Чабарівка |
| Основні дані | |
| Населення | 1 200 |
| Територія | 4.637 км² |
| Густота населення | 258.79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48258 |
| Телефонний код | +380 3557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°4′52″ пн. ш. 26°7′13″ сх. д. / 49.08111° пн. ш. 26.12028° сх. д. |
| Водойми | р. Муха |
| Найближча залізнична станція | Чабарівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48257, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Васильківці, вул. Незалежності, буд. 54 |
| Карта | |
Чабарівка | |
Чабарівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Чабарі́вка — село в Україні, у Васильковецькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Чабарівка, на південному сході району.
До 2015 року було центром сільради. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Васильковецької сільської громади.
Населення — 1216 осіб (2007).
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1196 | 99.67% |
| російська | 4 | 0.33% |
| Усього | 1200 | 100% |
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.
Відоме від 1648[джерело?].
23 квітня 1646 р. гетьман Мартин Калиновський подарував село, разом з усіма своїми дідичними та заставними маєтками, своєму сину Самуелю Єжи[2].
У 1854 — 1918 рр. у складі Гусятинського повіту (Австро-Угорщина)[3].
Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші українські товариства, кооператива.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Васильковецької територіальної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гусятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[5].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610266, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 799 виборців, явка 57,45 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 39,08 %, за «Голос» — 13,32 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 10,92 %.[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 32,07 %, за Миколу Люшняка (самовисування) — 18,49 %, за Зеновія Холоднюка (самовисування) — 11,58 %[7].
Релігія
- церква святого архістратига Михаїла (1886; УГКЦ; мурована),
- костел святого Архангела Михаїла (1934).
Пам'ятки
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), насипано символічну могилу УСС (1990).
Скульптура святого Яна Непомука
Встановлена на честь вбитого в сутичці з козаками ватажка польських військових у 1655 році.
За часів УПА під плиту, на якій стояв пам'ятник, виведено запасний вихід однієї з сільських криївок, яку виявили органи НКВС. У роки Другої світової війни фіґура зруйнована. У 1990-х роках встановлена на тому ж місці[8].
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ I—II ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділ. зв'язку, цех розливу мінеральної води, торговельні заклади.
У селі діє футбольна команда «Нива», яка є щорічною учасницею районного чемпіонату з футболу та кубка району.[джерело?]
Транспорт
З 1 вересня 2017 року на платформі Чабарівка зупиняється дизель-поїздТернопіль-Гусятин. Відправлення з Тернополя о 9.10.
Відомі люди
Народилися
- Ігор Дейкало- український вчений у галузі кардіології,
- Ігор Мороз — український журналіст, видавець .
Пов'язані із селом
- служив священиком А. Малиновський,
- громадський діяч Я. Стиранка,
- перебував Симон Петлюра.
- В 1929 році в селі Чабарівка, народився польський помолог і багаторічний працівник Університету Природокористування в Познані (Польща), професор Тадеуш Голубович.[9]
Галерея
-
Костел Святого Архангела Михаїла -
"Фігура" біля костелу -
Церква Святого Архістратига Михаїла -
Статуя Божої Матері -
Символічна могила “Борцям за волю України” -
Капличка -
Пам'ятний хрест на околиці села
Примітки
- ↑ Opracował Janusz S. Dąbrowski. Sumariusz Metryki Koronnej Księga MK 190 z Archiwum Głównego Akt Dawnych 190/4972 k. 160 – 162 (PDF).
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.128.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Мохнацька, М. Загадковий Ян у Чабарівці // Вісник Надзбруччя. — 2012. — № 26 (22 черв.). — С. 4. — (Історична спадщина)
- ↑ #khanasv (понеділок, 11 січня 2021 р.). Тернопіль сьогодні: Пам"яті Тадеуша Голубовича. Тернопіль сьогодні. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 14 березня 2021.
Джерела
- Дейкало М. Село моє — куточок серця України. — Тернопіль, 1997.
- Дейкало М., Мельничук Б. Чабарівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 578. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання
- Czabarówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 727. (пол.) — S. 727. (пол.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
