Цистоліти
Цистоліти (від д.-грец. κύστις - міхур і λίθος - камінь) — відкладення карбонату кальцію різної форми в особливих кристалоносних клітинах — літоцистах, які являють собою ендогенні структури секреторної тканини рослин і зустрічаються поодинці або групами [1] .
Цистоліти зустрічаються у представників родин кропивових, коноплевих, шовковицевих, шорстколистих, гарбузових, вербових, акантових та інших [1] [2] [3] .
-
Цистоліти в листі Ficus Elastica -
Мікрофотографія -
Літоциста у верхньому епідермісі листа фікуса (Ficus) -
Морфологія покритонасінних: цитоліти у судинних пучках фікуса
Інше значення
Цистоліт — це патологічно утворений сечовий камінь[4].
Примітки
- ↑ а б Лотова Л. И. Секреторные, или выделительные, ткани // Морфология и анатомия высших растений / Отв. ред. А. П. Меликян. — М. : Эдиториал УРСС, 2001. — С. 97—111. — ISBN 5-8360-0140-5.
- ↑ Васильев А. Е. Ультраструктура и генезис друзоносных идиобластов в листьях Urtica dioica (Urticaceae) и Populus deltoides (Salicaceae) // Ботанический журнал. — 2009. — Т. 94, № 3 (6 листопада). — С. 321—327. — ISSN 0006-8136.
- ↑ Цистолиты // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ CYSTOLITH definition and meaning | Collins English Dictionary. www.collinsdictionary.com (англ.). 1 жовтня 2026. Процитовано 6 листопада 2026.
Зовнішні посилання
- Цистолиты // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).