Цеценівка
| село Цеценівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Тернопільська область | ||
| Район | Кременецький район | ||
| Тер. громада | Шумська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA61020150430080940 | ||
| Облікова картка | Цеценівка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1437 | ||
| Населення | 1 094 | ||
| Територія | 4.180 км² | ||
| Густота населення | 261.72 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 47151 | ||
| Телефонний код | +380 3558 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°2′26″ пн. ш. 25°56′58″ сх. д. / 50.04056° пн. ш. 25.94944° сх. д. | ||
| Водойми | Вілія | ||
| Відстань до районного центру |
17 км | ||
| Найближча залізнична станція | Кременець | ||
| Відстань до залізничної станції |
21 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 | ||
| Карта | |||
Цеценівка | |||
Цеценівка | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Цецені́вка — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Вілія, на сході району. До 2020 адміністративний центр Цеценівської сільської ради. До Цеценівки приєднано хутори Рицька та Товарисько; у зв'язку з переселенням мешканців хутір Писарівка виведений із облікових даних.
Населення — 1039 осіб (2007).
Герб
У щиті, розтятому лазуровим і золотим, поверх всього чорна підкова, всередині якої перекинута шабля із золотим руків'ям, у чорних піхвах, і лазурове перо, покладені в косий хрест, що супроводжується зверху срібним покровом із золотими хрестами і бахромою. Вищерблена база вищерблено перетята. Перша частина тричі вищерблено перетята лазуровим та срібним. У другій частині в зеленому полі три срібні квітки з лазуровими серцевиною та золотим листям, 2 і 1.[1]
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки мезоліту і ранньоскіфського періоду. У східній частині села, на високому урвистому березі — поселення з початків залізної доби, висоцької культури. Зібрано багато черепків посудини, а також маленькі посудини.
Перша письмова згадка — 1437 як Цеценівці, коли кн. Лев Свидригайло надав це поселення Михайлові Олехновичеві. На пізнішому документі, зв'язаному з Цеценівкою, є печатка з гербом волинських землян Цеценьовських. В 1545 р. під назвою Цеценівці згадується в ревізії Кремецького замку як власність землянина Борсука. В 1481 р. якийсь час Цеценівка належала до кн. Андрія Сангушки, яку він продав Янушеві Виленському, єпископові (католицькому). По смерті єпископа Цеценівка перейшла до королеви Бони. В 1563 р. Цеценівку отримав від литовського уряду московський емігрант кн. Погорський.
За люстрацією староства крем'янецького 1628—1629 рр. Цеценівка належала до крем'янецького староства. Був там тоді фільварок «на боярських волоках». В 1637 р. Цеценівка належала до вдови по кн. Януші Вишневенькому, а в 1770 — до Тереси Чосновської. Від 1780 р. переходила від одного до іншого, з котрих останнім був граф Потоцький. За переписом 1911 р. в Цеценівці було 1174 жителі, 1 крамниця, горілчана крамниця, два водяні млини. Поміщикові Микиті Мінакову належало там 1178 десятин.
Наприкінці XIX ст. в Цеценівці було 140 домів і 975 жителів, дерев'яна церква з 1778 р, церковно-приходська школа і два водяні млини. Діяли «Просвіта» та інші товариства.
1 жовтня 1933 року утворено ґміну Катербурґ Кременецького повіту і село включено до неї[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» село увійшло до складу Шумської міської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району[4].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1090 | 99.63% |
| російська | 4 | 0.37% |
| Усього | 1094 | 100% |
Пам'ятки

- Є Свято-Покровська церква (1778 р, дерев.).
- Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у нім.-рад. війні (1967 р.).
- Загальнозоологічний заказник місцевого значення Цеценівський бобрів гай.
Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1988 р. Скульптор — В. Перепадя.
Погруддя — гіпс.
Погруддя — 0,9 м, постамент — 1,9 м.[6][7]
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, ПАП ім. Т. Шевченка, торговий заклад.
Відомі люди
Народилися
- Балагуда Сергій (1979 - 2022) — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[8].
- Крикончук Світлана Євгенівна (* 1984) — біатлоністка, майстер спорту міжнародного класу, срібна призерка чемпіонату Європи, чемпіонка Всесвітньої Універсіади, п'ятиразова чемпіонка світу та Європи з літнього біатлону.
- Пелешок Софія Іванівна — доярка колгоспу імені Шевченка Шумського району Тернопільської області. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.
Галерея
-
Дорожній знак при повороті на село -
Клуб -
Автобусна зупинка -
Краєвид біля села
Примітки
- ↑ Герб села Цеценівка
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem (PDF).
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 125. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Розпорядження Представника Президента України в Тернопільській області від 25 червня 1992 року № 148.
- ↑ Загинув через два місяці на передовій Донеччини. Тернопільщина прощається з Сергієм Балагудою - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 23 грудня 2022.
Література
- Б. Мельничук, Б. Хаварівський. Цеценівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 571/
- Fata morgana по-цеценівськи [Текст] : [про історію родини Моховиків з с. Цеценівки Шумськ. р-ну] / Н. Маланчук // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 11 (18 берез.). — С. 7 : фот
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).