YaChudo

Цельзіан

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Цельзіан
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураCls[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаBaAl₂Si₂O₈ Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8VIII/F.03b[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 109.FA.30[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 876.1.1.4 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид симетріїмоноклінно-призматична Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групакристалографічна група 15d Редагувати інформацію у Вікіданих
Густина3338,02 кілограм на кубічний метр[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьАндерс Цельсій[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьJakobsberg mined[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Цельзіан у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Цельзіан (англ. celsian; нім. Celsian n) — мінерал, алюмосилікат барію з групи польових шпатів; баріїстий аналог анортиту каркасної будови.

Етимологія та історія

Названий за прізвищем шведського дослідника А. Цельзіуса (A.Celsius), H.Sjögren, 1895.

Синоніми: касиніт, шпат польовий барієвий.

Опис

Хімічна формула: Ba[Al2Si2O8]. Склад у %: BaO — 40,8; Al2O3 — 27,1; SiO2 — 32,1. Домішки ортоклазу.

Сингонія моноклінна. Форми виділення: здвоєні короткостовпчасті призматичні або голчасті кристали, двійники, зернисті аґреґати. Спайність по (001) досконала, по (010) ясна. Густина 3,1-3,4. Тв. 6-6,75. Колір білий, жовтий або безбарвний. Блиск скляний. Зустрічається в контактово-метасоматичних родовищах разом з манґановими мінералами.

Поліморфізм і ряди: диморфні з парацельзіаном; утворює ряд з ортоклазом.

Група мінералів: група польового шпату.

Зустрічається: в амфіболітових, регіональних або контактно-метаморфічних породах, багатих Mn, Ba, деякі з яких, ймовірно, були підводні ексгалативи.

Асоціація: мангановий егірин, марганцевий біотит, парацельсіан, якобсит, гаусманніт, родохрозит, родоніт, рутил, гіалофан, барит, цимрит, тарамеліт, кварц, цоїзит, спессартин, доломіт, мусковіт.

Поширення

Рідкісний. Основні родовища: Якобсберґ (Швеція), префектура Татіка (Японія), Брокен-Гілл (Австралія), Рів (Уельс, Велика Британія), Отджосонту (Намібія), Аляскинський хребет (США), Слюдянка (Байкал, РФ). В Україні є у Приазов'ї.

Різновиди

Розрізняють:

  • цельзіан кальціїстий, кальціоцельзіан (різновид цельзіану, який містить до 4 % CaO);
  • α-цельзіан (штучна сполука — баріонефелін).

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).