Целери

Целери
Засновник	Ромул
Країна	Стародавній Рим
Історичний період	античність

Целери (лат. celeres, д.-грец. κελέριοι, від celer — «швидкий»^[1]) — постійне невелике військо у Римському царстві, яке виконувало роль гвардії та особистої охорони римських монархів. Більшість стародавніх істориків вважали, що целери були виключно кіннотою, в цьому ж був переконаний і відомий дослідник античності Теодор Моммзен, однак, деякі з історичних джерел повідомляють, що до складу целерів входили ще й підрозділи піхоти.^[2]

Командиром целерів був трибун целерів (лат. tribunus celerum), який виступав заступником царя за його відсутності, зокрема, він мав право виступати на народних зібраннях і в сенаті.^[2]

Тіт Лівій, описуючи події, які відбулися під час антимонархічного повстання у 509 до н. е., очільника заколоту Луція Юнія Брута називає tribunum celerum,^[3] що дає підстави історикам стверджувати, що целери залишалися охоронцями царів до повалення римської монархії.

Історичні джерела створення загону з 300 целерів приписують першому римському царю Ромулу (VIII ст. до н. е.).^[2] (натомість сучасні історики піддають сумнівам існування цього монарха). Також джерела описують спосіб формування загону целерів: цар відібрав по 100 вершників від кожної з трьох римських триб, 10 вершників складали кінну декурію, 30 вершників утворювали турму, а 100 — центурію.^[1][4]

Згідно переказів, третій цар Риму Тулл Гостілій (VII ст. до н. е.) збільшив чисельність кінноти на 300 вояків, сформувавши додаткові турми з мешканців міста Альба-Лонга, яких переселив до Риму. При цьому кількість центурій залишилася незмінною.^[4] Інший цар, Тарквіній Пріск (VI ст. до н. е.), знову подвоїв чисельність свого кінного війська і довів його до 1200 вояків; в час його правління це військо називалося «centuriæ Ramnensium, Titiensium, Lucerensium priorum et posteriorum».^[1] Наступник Сервій Туллій, згідно античних джерел, ще збільшив загін і історики визначають його чисельність в 1800 вояків.^[4]

Існує версія, що давньоримський термін celer не пов'язаний з військом або кіннотою, а означає «швидкий посильний» або «швидкий виконавець царської влади».^[5]

• Целеры, гвардия // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.) / под ред. К. К. Арсеньева и Ф. Ф. Петрушевского. — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1903. — Т. XXXVIIa (74) : Ходский — Цензура. — С. 903. (рос.)
• Celeres // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885. — С. 267.(нім.)(рос.)
• Equites // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885. — С. 490—491.(нім.)(рос.)

• Нетушил І. В. Очерк римских государственных древностей. — Харків, 2014. — Т. 1. Государственное устройство Рима до Августа. — 704 с. — ISBN 978-966-285-035-2. (рос.)
• Titus Livius. I // Ab Urbe condita. — 14. (лат.)