YaChudo

Хільдеберт II

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Хільдеберт II
фр. Childebert II Редагувати інформацію у Вікіданих
Хільдеберт II
Хільдеберт II
Попередник:Сігіберт I
 
Народження:6 квітня 570[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть:березень 596 (25 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смерті:отруєння Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна:Франкське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Рід:Меровінги
Батько:Сігіберт I
Мати:Брунгільда Австразійська
Шлюб:Faileubad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти:Теодеберт, Теодерік

CMNS: Хільдеберт II у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Хільдеберт II (Childebert II, 570-595) — король Австразії з династії Меровінгів з 575 року до смерті, а також Бургундії з 592 року.

Біографія

Хільдеберт був сином Сігіберта I та Брунгільди. Його батька вбили 575 року[2], коли йому було лише 5 років. Малого забрали з Парижа в Мец і проголосили королем. Опіку над ним ділили мати та владні магнати королівства.

Союзу з ним прагнули як король Нейстрії Хільперік I, так і король Бургундії Гунтрамн. Обидва усиновлювали його.[3] Оскільки Гунтрамну належала половина Марселя, Прованс став об'єктом суперечки між двома королями. Але після узурпації Провансу Гундовальдом 585 року, Хільдеберт прийняв обійми Гунтрамна. За Анделотською угодою Хільдеберт став спадкоємцем дядька, і разом вони зуміли придушити заколот.

Фредегунда, дружина Хільперіка, бажала отримати Бургундію для свого сина Хлотара, й організувала кілька спроб убити Хільдеберта. Після смерті Гунтрамна 592 року, Хільдеберт приєднав Бугундію до своїх володінь й навіть виношував наміри відібрати землі Хлотара й стати єдиним королем франків. Однак, 595 року він помер. Його володіння розділили сини: Теодеберт отримав Австразію, а Теодерік — Бургундію.

Примітки

  1. ↑ а б Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 82. — ISBN 978-2-9501509-3-6
  2. ↑ Merovingian Gaul and the Frankish conquests, Raymond Van Dam, The New Cambridge Medieval History: Volume 1, C.500-c.700, ed. Paul Fouracre, Rosamond Mac Kitterick, (Cambridge University Press, 2005), 204.
  3. ↑ Merovingian Gaul and the Frankish conquests, Raymond Van Dam, The New Cambridge Medieval History: Volume 1, C.500-c.700, 204.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хільдеберт II

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).