Хунедоара
| Хунедоара | |
|---|---|
| рум. Hunedoara | |
|
герб | |
Вид на частину міста. | |
| Основні дані | |
| 45°46′11″ пн. ш. 22°55′13″ сх. д. / 45.76972° пн. ш. 22.92028° сх. д. | |
| Країна | Румунія |
| Регіон | Хунедоара |
| Адмінцентр | Гунедоара |
| Столиця для | Vajdahunyad urban electoral districtd і Vajdahunyad electoral districtd |
| Засновано | 1265 |
| Площа | 97 км² |
| Населення | 50 457 |
| Висота НРМ | 278 ± 1 м |
| Міста-побратими | Аржантей (1974)[1], Деріндже, Сомбатгей, Зениця |
| GeoNames | 8334953 |
| OSM | r10494274 ·R |
| Поштові індекси | 331006–331167[2] |
| Міська влада | |
| Адреса | B-dul Libertății nr. 17, Hunedoara[3] |
| mayor of Hunedoarad | Ovidiu Hada |
| Вебсайт | primariahd |
| Мапа | |
![]() | |
Хунедоара Хунедоара (Румунія) | |
| | |
Хунедоа́ра[4][5][6], або Гунедоара[7][8] (рум. Hunedoara, угор. Vajdahunyad, нім. Eisenmarkt, рум. Târgu Fierului) — місто в Румунії, в повіті Хунедоара, в долині річки Чорна (притока річки Муреш).
Географія
Хунедоара розташоване у південно-західній Трансільванії поблизу гір Пояна-Руске.
Історія
Після приходу римлян у 106 році тут почалося виробництво заліза у селі Рустіка. Перша згадка про місто з назвою Гунґнод сягає 1265 року.
1514 року спалахнуло селянське повстання під проводом Дєрдь Дожа. З цього приводу багато селян з маєтку Хунедоара були ув'язнені фортеці у вигляді покарання.
Протягом XX століття населення Хунедоара зросло до 86 000 жителів за рахунок швидкої індустріалізації. У місті був найбільший металургійний завод у Румунії (поки Галац не зайняв лідерство), але після падіння залізної завіси діяльність поступово зменшилася через втрату ринку. Це завдало удар по загальному процвітанню міста.
Пам'ятки

Архітектурна пам'ятка 13 століття — замок Гуньяді, у якому є історичний музей.
Населення
| Рік | Населення | ±% |
|---|---|---|
| 1850 | 1937 | — |
| 1912 | 4520 | +133,4 % |
| 1930 | 4600 | +1,8 % |
| 1948 | 7018 | +52,6 % |
| 1956 | 36 498 | +420,1 % |
| 1966 | 68 207 | +86,9 % |
| 1977 | 79 719 | +16,9 % |
| 1992 | 81 337 | +2,0 % |
| 2002 | 71 380 | −12,2 % |
| 2011 | 60 525 | −15,2 % |
| 2021 | 50 457 | −16,6 % |
| Джерело: Census data | ||
За даними перепису населення 2021 року[9] у місті проживали 50 457 осіб. Національний склад населення міста[10]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 40 306 | 79,9 % |
| угорці | 1777 | 3,5 % |
| роми | 567 | 1,1 % |
| німці | 77 | 0,2 % |
| греки | 14 | < 0,1% |
| італійці | 13 | < 0,1% |
| албанці | 11 | < 0,1% |
| євреї | 8 | < 0,1% |
| українці | 7 | < 0,1% |
| серби | 6 | < 0,1% |
| турки | 4 | < 0,1% |
| росіяни-липовани | 4 | < 0,1% |
| словаки | 3 | < 0,1% |
| інші народи | 20 | < 0,1% |
Також у місті проживають татари, болгари, поляки, вірмени та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[11]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 40 776 | 80,8 % |
| угорська | 1686 | 3,3 % |
| ромська | 165 | 0,3 % |
| німецька | 68 | 0,1 % |
| італійська | 14 | < 0,1% |
| грецька | 10 | < 0,1% |
| турецька | 6 | < 0,1% |
| українська | 5 | < 0,1% |
| російська | 5 | < 0,1% |
| сербська | 4 | < 0,1% |
| інша мова | 27 | < 0,1% |
Також рідною мовою називали татарську, словацьку, болгарську, польську, русинську, вірменську, албанську та македонську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[12]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 35 650 | 70,7 % |
| п'ятдесятники | 1861 | 3,7 % |
| римо-католики | 1491 | 3,0 % |
| реформати | 1220 | 2,4 % |
| баптисти | 564 | 1,1 % |
| свідки Єгови | 360 | 0,7 % |
| не релігійні | 241 | 0,5 % |
| греко-католики | 209 | 0,4 % |
| інша релігія | 187 | 0,4 % |
| атеїсти | 131 | 0,3 % |
| євангелісти | 92 | 0,2 % |
| адвентисти | 78 | 0,2 % |
| старообрядці | 63 | 0,1 % |
| агностики | 46 | < 0,1 % |
| унітарії | 26 | < 0,1 % |
| лютерани | 19 | < 0,1 % |
| мусульмани | 18 | < 0,1 % |
| православні (сербська церква) | 14 | < 0,1 % |
| євангельські християни | 13 | < 0,1 % |
| іудеї | 6 | < 0,1 % |
| євангелісти аугсбурзького сповідання | 4 | < 0,1 % |
Економіка
Центр чорної металургії. Комбінат ArcelorMittal Hunedoara (3 млн. т сталі на рік) використовує місцевий залізняк (родовища в горах Пояна-Руске) і кам'яне коксівне вугілля Петрошенського басейну. Підприємства коксової, хімічної, харчової промисловості, виробництво будматеріалів.
Відомі люди
- Янош Гуньяді — угорський військовий і політичний діяч, воєвода Трансильванії, генерал і регент угорського королівства.
- Матвій Корвін — король Угорщини і Хорватії.
- Мірча Реднік — румунський футболіст.
- Георге Крайовяну — румунський футболіст.
- Богдан Лобонц — румунський футболіст.
Міста-побратими
- Аржантей, Франція, 1973
- Зеніца, Боснія і Герцеговина, 1974
- Сомбатхей, Угорщина, 1990
- Деріндже, Туреччина, 2000
Галерея
Примітки
- ↑ http://www.argenteuil.fr/106-hunedoara-roumanie.htm
- ↑ https://coduripostaleok.ro/hunedoara/hunedoara-hd
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ Хунедоара // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Хунедоара // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- ↑ Семенюк С. Українські історико-етнічні землі (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Чехія, Австрія, Саксонія). — Львів: Апріорі, 2011. — С. 458, 711, 735, 747, 777, 792, 805, 813
- ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [Архівовано 2021-05-04 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 395.
- ↑ ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії та Молдови [Архівовано 2022-12-05 у Wayback Machine.]. — К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — Вид. 1. — С. 5.
- ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

