YaChudo

Хунедоара

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Хунедоара
рум. Hunedoara
Герб
Герб
герб
Вид на частину міста.
Розташування міста Хунедоара
Основні дані
45°46′11″ пн. ш. 22°55′13″ сх. д. / 45.76972° пн. ш. 22.92028° сх. д.
КраїнаРумунія
РегіонХунедоара
АдмінцентрГунедоара Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця дляVajdahunyad urban electoral districtd і Vajdahunyad electoral districtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1265
Площа97 км²
Населення50 457
Висота НРМ278 ± 1 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Міста-побратимиАржантей (1974)[1], Деріндже, Сомбатгей, Зениця Редагувати інформацію у Вікіданих
GeoNames8334953
OSMr10494274  ·R
Поштові індекси331006–331167[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Міська влада
АдресаB-dul Libertății nr. 17, Hunedoara[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
mayor of Hunedoarad Редагувати інформацію у ВікіданихOvidiu Hada
Вебсайтprimariahd.ro
Мапа
Мапа
Хунедоара. Карта розташування: Румунія
Хунедоара
Хунедоара
Хунедоара (Румунія)
CMNS: Хунедоара у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хунедоара.

Хунедоа́ра[4][5][6], або Гунедоара[7][8] (рум. Hunedoara, угор. Vajdahunyad, нім. Eisenmarkt, рум. Târgu Fierului) — місто в Румунії, в повіті Хунедоара, в долині річки Чорна (притока річки Муреш).

Географія

Хунедоара розташоване у південно-західній Трансільванії поблизу гір Пояна-Руске.

Історія

Після приходу римлян у 106 році тут почалося виробництво заліза у селі Рустіка. Перша згадка про місто з назвою Гунґнод сягає 1265 року.

1514 року спалахнуло селянське повстання під проводом Дєрдь Дожа. З цього приводу багато селян з маєтку Хунедоара були ув'язнені фортеці у вигляді покарання.

Протягом XX століття населення Хунедоара зросло до 86 000 жителів за рахунок швидкої індустріалізації. У місті був найбільший металургійний завод у Румунії (поки Галац не зайняв лідерство), але після падіння залізної завіси діяльність поступово зменшилася через втрату ринку. Це завдало удар по загальному процвітанню міста.

Пам'ятки

Замок Корвінів

Архітектурна пам'ятка 13 століття — замок Гуньяді, у якому є історичний музей.

Населення

Зміни населення
РікНаселення±%
1850 1937—    
1912 4520+133,4 %
1930 4600+1,8 %
1948 7018+52,6 %
1956 36 498+420,1 %
1966 68 207+86,9 %
1977 79 719+16,9 %
1992 81 337+2,0 %
2002 71 380−12,2 %
2011 60 525−15,2 %
2021 50 457−16,6 %
Джерело: Census data

За даними перепису населення 2021 року[9] у місті проживали 50 457 осіб. Національний склад населення міста[10]:

Національність Кількість осіб Відсоток
румуни 40 306 79,9 %
угорці 1777 3,5 %
роми 567 1,1 %
німці 77 0,2 %
греки 14 < 0,1%
італійці 13 < 0,1%
албанці 11 < 0,1%
євреї 8 < 0,1%
українці 7 < 0,1%
серби 6 < 0,1%
турки 4 < 0,1%
росіяни-липовани 4 < 0,1%
словаки 3 < 0,1%
інші народи 20 < 0,1%

Також у місті проживають татари, болгари, поляки, вірмени та македонці, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.

Рідною мовою назвали[11]:

Мова Кількість осіб Відсоток
румунська 40 776 80,8 %
угорська 1686 3,3 %
ромська 165 0,3 %
німецька 68 0,1 %
італійська 14 < 0,1%
грецька 10 < 0,1%
турецька 6 < 0,1%
українська 5 < 0,1%
російська 5 < 0,1%
сербська 4 < 0,1%
інша мова 27 < 0,1%

Також рідною мовою називали татарську, словацьку, болгарську, польську, русинську, вірменську, албанську та македонську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.

Склад населення міста за віросповіданням[12]:

Релігія Кількість осіб Відсоток
православні 35 650 70,7 %
п'ятдесятники 1861 3,7 %
римо-католики 1491 3,0 %
реформати 1220 2,4 %
баптисти 564 1,1 %
свідки Єгови 360 0,7 %
не релігійні 241 0,5 %
греко-католики 209 0,4 %
інша релігія 187 0,4 %
атеїсти 131 0,3 %
євангелісти 92 0,2 %
адвентисти 78 0,2 %
старообрядці 63 0,1 %
агностики 46 < 0,1 %
унітарії 26 < 0,1 %
лютерани 19 < 0,1 %
мусульмани 18 < 0,1 %
православні (сербська церква) 14 < 0,1 %
євангельські християни 13 < 0,1 %
іудеї 6 < 0,1 %
євангелісти аугсбурзького сповідання 4 < 0,1 %

Економіка

Центр чорної металургії. Комбінат ArcelorMittal Hunedoara (3 млн. т сталі на рік) використовує місцевий залізняк (родовища в горах Пояна-Руске) і кам'яне коксівне вугілля Петрошенського басейну. Підприємства коксової, хімічної, харчової промисловості, виробництво будматеріалів.

Відомі люди

Міста-побратими

Галерея

Примітки

  1. ↑ http://www.argenteuil.fr/106-hunedoara-roumanie.htm
  2. ↑ https://coduripostaleok.ro/hunedoara/hunedoara-hd
  3. ↑ Geospatial.org Date de contact localități
  4. ↑ Хунедоара // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  5. ↑ Хунедоара // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
  6. ↑ Семенюк С. Українські історико-етнічні землі (Польща, Угорщина, Румунія, Словаччина, Чехія, Австрія, Саксонія). — Львів: Апріорі, 2011. — С. 458, 711, 735, 747, 777, 792, 805, 813
  7. ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [Архівовано 2021-05-04 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 395.
  8. ↑ ІНСТРУКЦІЯ з передачі українською мовою географічних назв і термінів Румунії та Молдови [Архівовано 2022-12-05 у Wayback Machine.]. — К. : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — Вид. 1. — С. 5.
  9. ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  10. ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  11. ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.
  12. ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 21 травня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).