YaChudo

Хрести (Київ)

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Хрести
Київ
Хрести
Хрести

Хрести, Левандовська вулиця
Загальна інформація
50°26′19″ пн. ш. 30°32′46″ сх. д. / 50.4385° пн. ш. 30.546111111111° сх. д.
Країна  Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Адмінодиниця Київ Редагувати інформацію у Вікіданих
Головні вулиці Князів Острозьких, Івана Мазепи, Михайла Омеляновича-Павленка, Хрестовий провулок
Заклади освіти
та культури 		Олександрійська гімназія, Оптико-механічний коледж КНУ ім. Тараса Шевченка, Печерська гімназія № 75, Центр художньої та технічної творчості «Печерськ»
Транспорт
Метрополітен Лінія 1 «Арсенальна»
Карта
Хрести. Карта розташування: Київ
Хрести
Хрести
Хрести (Київ)
CMNS: Хрести у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хрести.

Хрести́ — історична місцевість на Печерську, яка виникла між Кловським яром і шляхом до Києво-Печерської лаври[1].

Назва

Слобода між Кловським яром і шляхом до лаври, 1695 рік

За словами історика XIX ст. М. Закревського, «на західному схилі Печерська, зверненому до Клова, у тому самому місці, де тепер проведена шосейна дорога від Інститутської вулиці до Печерського ринку, на одному косогорі здавна стояв хрест, а навколо нього дерев'яний зруб. Чи була тут церква або яка могила, — для нас невідомо. Але місцевість ця отримала назву Хрестів»[2].

Походження топоніма може бути пов'язано із хрестами на цвинтарі або над криницею[3], або на перехресті доріг, які вели на Поділ і Старий Київ, до Києво-Печерської лаври, Наводницької переправи й Василькова[4][5].

Інші назви — Микільський Полик, Нова Слобода.

Опис

Микільська брама Нової Печерської фортеці

Хрести розташовані на трикутній ділянці між «Арсеналом» (Князів Острозьких), старим Печерським іподромом (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка) і вулицею Івана Мазепи.

У середньовіччя гончарська слобода Микільський Полик[6] з урочищем Хрести перебувала у власності Микільського монастиря та Києво-Печерської лаври[3]. Після вилучення церковних земель у казенну власність у другій половині XVIII сторіччя слободу забудували одноповерховими будинками. 1785 року у слободі налічувалося близько 500 мешканців[4].

Під час будівництва Нової Печерської фортеці у 1830-х роках у поселенні сформувалася сучасна мережа вулиць і провулків. Хрести під назвою Нова Слобода злилися з Печерським містечком[4].

Навколо Печерського форштадту ще з XVIII сторіччя почали селитися повії. На початку ХІХ сторіччя Хрести зажили слави розпусного місця. «Непотребні» або «хрестові дівки» обслуговували гармиз (гарнізонних солдатів), мілітерів (офіцерів), рябчиків (цивільних осіб, чиновників) і спудеїв (студентів)[7].

Після легалізації проституції у Російській імперії в 1843 році й у зв'язку із будівництвом поблизу Нової Печерської фортеці «хрестових дівок» перевели у будинки розпусти на Андріївський узвіз.

Історик М. Закревський 1868 року писав:

Місцевість ця<...> була забудована малими дерев'яними будинками, між якими стояли дві єврейські школи: літня і зимова, а нижче, на схилі, у так званого Виноградного Саду на Клові, розташовувалися кілька свічкарень і миловарень, які поширювали неприємне повітря. Тут тіснилися в халупах євреї[8]

1908 року до Хрестів пустили трамвай № 3, який ходив від Царської площі до Троїцького монастиря через сучасні вулиці Князів Острозьких і Михайла Омеляновича-Павленка.

Топонім зберігся у назві Хрестового провулка, який виник у XVIII столітті[5].

Пам'ятки історії та архітектури

Хрести у складі Нової Слободи, план 1800 року

На Хрестах частково збереглася історична забудова XIX — початку XX століття[4].

  • Особняк, побудований 1899 року за проєктом архітектора А.-Ф. Краусса (вулиця Князів Острозьких, 5)[9].
  • Особняк М. Бердяєва, 1885—1890 і корпус лікарні очних хвороб Попових, 1887 (вулиця Івана Мазепи, 10а)[10].
  • Багатоквартирний житловий будинок 1900 року (Бутишів провулок, 14).
  • Прибутковий будинок у стилі модерну, побудований в 1912 році за проєктом архітектора Євгена Єрмакова (вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 14/12)[11].
  • Печерське міське парафіяльне училище, побудоване у 1902—1903 роках за проєктом архітектора О. Кривошеєва (Бутишів провулок, 11)[12].
  • Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста, 1904 (вулиця Князів Острозьких, 1/2)[13].
  • Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст. (вулиця Князів Острозьких, 3)[14].
  • Житловий будинок працівників «Метробуду», побудований 1954 року (вулиця Князів Острозьких, 5/2)[15].
  • Будинок, 1912 (вулиця Омеляновича-Павленка, 14/12)
    Будинок, 1912 (вулиця Омеляновича-Павленка, 14/12)
  • Особняк, 1899 року (вулиця Князів Острозьких, 5)
    Особняк, 1899 року (вулиця Князів Острозьких, 5)
  • Будинок, 1900 (Бутишів провулок, 14)
    Будинок, 1900 (Бутишів провулок, 14)
  • Будинок, 1910 (Бутишів провулок, 10)
    Будинок, 1910 (Бутишів провулок, 10)
  • Будинок, поч. ХХ ст. (Хрестовий пров., 8)
    Будинок, поч. ХХ ст. (Хрестовий пров., 8)
  • Прибутковий будинок, 1910. (Левандовська, 5-б)
    Прибутковий будинок, 1910. (Левандовська, 5-б)
  • Прибутковий будинок, 1911. (Левандовська, 5)
    Прибутковий будинок, 1911. (Левандовська, 5)
  • Особняк з алхімічними символами, 1910 (Левандовська, 8/15а)
    Особняк з алхімічними символами, 1910 (Левандовська, 8/15а)
  • Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст.
    Будинок культури заводу «Арсенал», початок ХХ ст.
  • Житловий будинок працівників «Метробуду», 1954
    Житловий будинок працівників «Метробуду», 1954

Установи та заклади

  • Корпуси заводу «Арсенал».
  • Поліклініка № 1 Печерського району (Князів Острозьких, 1/2)
  • Центр художньої та технічної творчості «Печерськ» (Князів Острозьких, 3).
  • Кінотеатр «Зоряний».
  • Печерська гімназія № 75 (Бутишів провулок, 11).
  • Музей костюма і стиля «Victoria Museum» (Бутишів провулок, 23)
  • Оптико-механічний коледж Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Левандовська, 6)
  • Олександрійська гімназія (Левандовська, 7)
  • Завод «Арсенал», механічний цех, 1912-1914 рр.
    Завод «Арсенал», механічний цех, 1912-1914 рр.
  • Лікарня очних хвороб Попових, 1887. (вулиця Івана Мазепи, 10а)
    Лікарня очних хвороб Попових, 1887. (вулиця Івана Мазепи, 10а)
  • Поліклініка № 1, 1904.
    Поліклініка № 1, 1904.
  • Музей костюма і стиля (Бутишів провулок, 23)
    Музей костюма і стиля (Бутишів провулок, 23)
  • Парафіяльне училище, 1902—1903 (Печерська гімназія № 75)
    Парафіяльне училище, 1902—1903 (Печерська гімназія № 75)

Див. також

Примітки

  1. ↑ На Крестах жили путаны, а на Рубежовке — хулиганы. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
  2. ↑ Опис Києва, 1868, с. 419.
  3. ↑ а б Шероцкий К. В. Киев: путеводитель. — К.: тип. С. В. Кульженко, 1918. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017.
  4. ↑ а б в г Пономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — К.: Видавництво «Павлім», 2003. — с. 73.
  5. ↑ а б Печерский район: исторические местности. Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
  6. ↑ Чміль Л. Керамічний посуд із гончарного комплексу в урочищі Аскольдова могила // Київські збірники історії, археології, мистецтва та побуту. — 2021. — Вип. 2.
  7. ↑ Макаров А. Малая энциклопедия киевской старины [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Опис Києва, 1868, с. 420.
  9. ↑ Особняк на вул. Князів Острозьких, 5. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
  10. ↑ .Особняк М. Бердяєва [Архівовано 14 листопада 2017 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Мокроусова О. До проблеми атрибутації архітектурних об'єктів Києва: нові знахідки. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
  12. ↑ Каталог — довідник пам'яток історії та культури України. С. 78 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2012. Процитовано 13 листопада 2017.
  13. ↑ Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
  14. ↑ Будинок культури заводу «Арсенал». Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
  15. ↑ Житловий будинок працівників «Метробуду». Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.

Джерела

  • Закревський Микола Васильович. Хрести // Опис Києва = Описание Киева: вновь организованное и значительно умноженное изд. с прил. рис. и чертежей. — К. : В. Грачева і компанія, 1868. — Т. 1. — С. 419—420.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).