YaChudo

Храм Бела

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Храм Бела
Руїни храму до їх знищення у 2015 р.
Статусзруйнований
КраїнаСирія
Населений пунктПальміра
Типхрам
Дослідження
Відкрито32 р. н. е.

Храм Бела. Карта розташування: Сирія
Храм Бела
Храм Бела
Храм Бела (Сирія)
Мапа
CMNS: Храм Бела у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Храм Бела (араб. معبد بعل) чи храм Ваала був стародавнім храмом, розташованим у Пальмірі, Сирія. Храм, присвячений месопотамському богу Белу, якому поклонялися в Пальмірі в тріаді з місячним богом Агліболом та богом сонця Ярхіболом, був центром релігійного життя в Пальмірі. Його будівництво почалося в 19 році н. е., а освячення відбулося у 32 році. Потім діяв як церква та мечеть до 1930 року.

Його руїни вважалися одними з найкраще збережених у Пальмірі. У серпні 2015 року їх зруйнувала Ісламська держава. Збереглися головний вхід і частина стін.

Архітектура

Реконструкція храму

Храм був виконаний у греко-римському стилі, але містив архітектурні елементи, типові для місцевих традицій, і присвячувався богові Белу. Прямокутний храм оточували колони в коринфському стилі заввишки 15 м. Головний вхід був на довгій стороні, на відміну від більшості античних храмів. Дах прикрашали трикутні мерлони[1]. Храм стояв на квадратному подвір'ї, оточеному стінами завдовжки 200 м з кожної сторони[2]. Зовні вздовж стін стояли коринфські колони та портики, а всередині — подвійний ряд колон, за винятком західної сторони, де вони стояли в один ряд[3].

Усередині целли містилися вівтар, де здійснювалися жертвопринесення, і священний басейн. У храмі було дві кімнати. Північна містила зображення планет і 12 знаків Зодіаку, процесії верблюдів і жінок у вуалях, а також бога родючості Маккабела[3]. Вівтар містив нішу в стіні, де стояв барельєф із зображеннями Бела, Аглібола та Ярхібола[4].

Історія

Місцевого верховного бога Бола ще принаймні з III ст. до н.е. називали Белом[4].

Започаткований у 19 році н. е. храм профінансували з пожертв заможних пальмірців і освятили 6 квітня 32 року[2]. Місто Пальміра перейшло під контроль Римської імперії в середині I ст. як частина римської провінції Сирія[5]. Роботи над внутрішнім двориком з портиком тривали до правління Адріана (118—136). Монументальний вхід (пропілеї) відкрили 175 року[2]. Це була велика вулиця з колонадою завдовжки 1,1 км. Вона утворювала монументальну вісь міста, яка з'єднує храм Бела, табір Діоклетіана, Агору, театр, інші храми та міські квартали[5].

Греки ототожнювали Бела із Зевсом, а римляни — із Юпітером, він вважався творцем і володарем світу, верховним богом. Спочатку він був вавилонським богом і часто згадувався в тріаді з нижчим богом Сонця Ярхіболом і богом місяця Агліболом[3].

Храм закрили в часи пізньої Римської імперії під час кампанії з боротьби проти язичництва між 25 травня 385 року та 19 березня 388 року, і потім він став діяти вже як церква[6]. У 1132 році араби перетворили цей храм на мечеть[3], яка діяла до 1930 року[7]. На початку XV ст. Пальміру зруйнували тимуриди і місто вже не відновлювало свого колишнього значення[8].

До XX ст. деякі старі будівлі використовували як притулки скотарі й кочівники, комплекс храму Бела став невеликим селом[1]. У 1932 французька влада Сирії відселила мешканців Пальміри для проведення археологічних розкопок[8].

У травні 2015 року Ісламська держава захопила Пальміру, а 30 серпня 2015 частково зруйнувала храм за допомогою вибухівки[9].

Галерея

Примітки

  1. ↑ а б Museum of Lost Objects: The Temple of Bel. BBC News (брит.). 1 березня 2016. Процитовано 8 жовтня 2025.
  2. ↑ а б в The Temple of Bel | Palmyra. archeologie.culture.gouv.fr. Процитовано 8 жовтня 2025.
  3. ↑ а б в г Temple of Bel. www.syrianembassy.us. Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 8 жовтня 2025.
  4. ↑ а б Blomer, Michael; Lichtenberger, Achim; Raja, Rubina (2015). Religious Identities in the Levant from Alexander to Muhammed: Continuity and Change (англ.). Brepols. с. 247—254. ISBN 978-2-503-54445-8.
  5. ↑ а б Centre, UNESCO World Heritage. Site of Palmyra. UNESCO World Heritage Centre (англ.). Процитовано 8 жовтня 2025.
  6. ↑ Trombley (1 травня 2014). Hellenic Religion and Christianization c. 370-529, Volume I (англ.). BRILL. с. 145. ISBN 978-90-04-27677-2.
  7. ↑ Shaheen, Kareem (31 серпня 2015). Temple of Bel still standing, says Syria's antiquities chief. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 8 жовтня 2025.
  8. ↑ а б Editors, HISTORY com (12 січня 2018). Palmyra - Syria, City & Destroyed. HISTORY (англ.). Процитовано 8 жовтня 2025.
  9. ↑ Isis destroys Temple of Bel in Palmyra. Museums Association (амер.). 1 вересня 2015. Процитовано 8 жовтня 2025.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).